Рішення № 14418965, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/3602.03.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»

про                     стягнення боргу 3666,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача                    Дейнега І.В. (дов. б/н від 25.04.2009 року)

Від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соммельє»(далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 3666,00грн. заборгованості за договором №3/28 від 15.01.2009 року про поставку товару та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/36, розгляд справи призначено на 02.03.2011 року.

Представник Позивача в судове засідання 02.03.2011 року з’явився, вимоги ухвали суду від 21.01.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі. Надав усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №9/36 від 21.01.2011 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 року про порушення провадження у справі, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 15.01.2011 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, пр-т Воз’єднання, 1.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

15.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №3/28, за яким позивач зобов’язався здійснити поставку товару, а відповідач зобов’язався оплатити та прийняти на умовах даного договору товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаних в накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2 договору ціна за товар вказується в накладній.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата за отриманий товар проводиться кожні 14днів за реалізований товар.

Згідно з п. 4.5 договору загальна сума договору складається із суми всіх накладних до даного договору.

Відповідно до п. 5.2 договору позивач здійснює поставку товару згідно видаткової накладної встановленого зразка. Відповідач приймає від позивача товар по кількості та якості, у відповідності з Інструкцією №П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих позивачем.

Відповідно до п. 8.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до розірвання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Позивачем було поставлено відповідачу товар, згідно наступних видаткових накладних: видаткової накладної С-05206 від 08.11.2010 року на суму 1282,15 грн. (відповідач здійснив повернення товару на суму 282,08 грн., а тому сума заборгованості по накладній С-05206 було зменшено на 282,08 грн. Загальна суму заборгованості по накладній за номером С-05206 становить 1000,07 грн.); видаткової накладної С-05742 від 11.11.2010 року на суму 2665,93 грн.

Позивач належним чином виконав свої взяті на себе згідно Договору зобов’язання, однак оплата відповідачем проведена не була.

Таким чином станом на 28.12.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 3666,00 грн.

15.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості по Договору та повернення нереалізованого товару. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по Договору не погасив.

Таким чином, станом на час розгляду справи (02.03.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 3666,00 грн. Доказів оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3666,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 3666,00 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3666,00 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, просп. Возз’єднання, 1; код ЄДРПОУ 31168788, р/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 13; код ЄДРПОУ 35877773, р/р 260063180501 у ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО380980) 3666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя          Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 04.03.2011 року