Рішення № 14418808, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/528.02.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування 35 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Галай О.О.- довіреність №1351/18 від 26.10.2010;

від відповідача: Кучма О.Л. довіреність б/н від 16.06.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування 35 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну громадянина ОСОБА_1, який є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У звязку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 35 000,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, а також понесені ним по справі судові витрати 305, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 27.01.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.02.2011.

14.02.2011 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі. Представник відповідача у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 28.02.2011.

28.02.2011 представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2009 між ОСОБА_1 (надалі-страхувальник) та позивачем був укладений Договір страхування №2135871/05АВ (далі- Договір), за яким був застрахований транспортний засіб марки Volkswagen Pointer, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 (надалі застрахований транспортний засіб).

У пункті 7 Договору сторони визначили, що страховим ризиком є викрадення застрахованого транспортного засобу, збитки, завдані застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій. Страхові випадки сторони уточнили в пункті 15 Договору, у якому під збитками, завданими внаслідок ДТП, мали на увазі будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу чи його окремих складових частин чи додаткового обладнання, вказаного в п. 6 Договору.

З матеріалів справи слідує, що 06.09.2009 р. на автодорозі Харків-Сімферополь відбулася ДТП, в результаті якої зіткнулися застрахований транспортний засіб, яким керував страхувальник, та транспортний засіб ИЖ 2715, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (довідки №5475/08 від 07.09.2009 та № 6/37-1353 від 06.10.2009 наявні у матеріалах справи).

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця № 366/09 від 25.09.2009 вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 28213, 00 грн. (копія акту в матеріалах справи).

У звязку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано накази на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) та оплачено вартість авторемонтних робіт у розмірі 35630,49 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень та товарним чеком від 24.11.2009, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 10.09.2009 винним у ДТП визнано водія транспортного засобу ИЖ 2715, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8869771, укладеного відповідачем по відношенню до транспортного засобу ИЖ 2715, державний номер НОМЕР_3, що є дійсним з 22.05.2009 по 21.05.2010, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем (копія полісу № ВВ/8869771 та листа МТСБУ знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8254733 ліміт відповідальності позивача складає 35 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача складає 35 000,00 грн.

Позивачем а адресу відповідача направлялась регресна вимога № 3069 від 25.08.2010 (копія в матеріалах справи) з проханням компенсувати в порядку регресу витрати позивача по відшкодуванню матеріальної шкоди, однак відповідачем відповіді на вимогу не було надано та виплату коштів не здійснено, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував та, скориставшись правом, передбаченим ч. 5 ст.22 ГПК України, визнав їх в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 31235110 ) 35000 (тридцять пять тисяч) грн.00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу, 350 (триста пятдесят ) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко