Рішення № 14418791, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/10516.02.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Віп Хауз»

Простягнення 1258 226,39 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Любарський М.В. ( за дов.)

Від відповідача Тихоновський К.О. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Віп Хауз»про стягнення заборгованості в сумі 1258 226,39 грн. за договором позики № 1/180-08.11-10, з яких 1240 000,00 грн. –сума позики, 2955,62 грн. –три проценти річних, 15 270, 77грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.02.2011 р..

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що у зв’язку з відсутністю коштів не може в найближчий час сплатити заборгованість, що виникла за договором позики № 1/180-08.11-10 від 08.11.2010 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.11.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт» (позикодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» (позичальником) укладено договір позики (надання поворотної фінансового допомоги) № 1/180-08.11-10 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 1.1.) позивач зобов’язався передати у власність відповідачеві грошові кошти у розмірі, визначеному у пункту 2.1. Договору, а відповідач зобов’язався повернути позику у визначений цим Договором строк.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що сума позики становить 1 240 000,00 грн.

           Згідно з пунктом 4.1. Договору строк повернення позики становить не пізніше 30.12.2010 р..

Матеріалами справи підтверджується, що платіжним дорученням № 5145 від 09.11.2010 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 1 240 000,00 грн., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ст. 1049 ЦК України).

Позивач звернувся до суду з претензією № 204 від 28.01.2011 р., в якій вимагав перерахувати відповідачеві кошти в сумі 1258 226,39 грн., з яких 1240 000,00 грн. –сума неповернутої позики за Договором, 2955,62 грн. –три проценти річних, 15 270, 77грн. - пеня.

Відповідач надіслав відповідь на претензію від 28.01.2011 р., в якій зазначив, що визнає вимоги позивача в повному обсязі.

Між сторонами також складено акт звіряння взаємних розрахунків станом на 28.01.2011 р., підписаний повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1240000,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, позику до цього часу не повернув.

Відповідач будь-яких доказів в спростування таких тверджень позивача суду не надав.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неповернутої позики в розмірі 1240000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 7.1. Договору сторони визначили, що при простроченні повернення позики ( її частини) відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення боргу від суми боргу за кожен день прострочення.

Враховуючи, що позивачем доведено прострочення відповідачем повернення позики, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 15270,77 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 2955,62 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Віп Хауз» (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 5-А, рахунок 2600219119 у ПАТ «УПБ»міста Києва, МФО 300205, код 32708616) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт»(09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Київська, будинок 38, рахунок 2600514478 у ПАТ «УПБ»міста Києва, МФО 300205, код 34514942) 1240 000,00 грн. основного боргу, 2955,62 грн. трьох процентів річних, 15270, 77 грн. пені, 12582,26 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.03.2011 р.