Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/1528.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КВАДРО-М»
доДержавного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»
простягнення 48000, 66 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Гончарук С.В.–дов. № 6 від 26.01.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обм6еженою відповідальністю «КВАДРО-М»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення 33680, 00 грн. –основного боргу, 5170, 75 грн. –пені, 6 938, 32 грн. –інфляційних втрат та 2278, 95 грн. –3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № ПЗ/Л-091062/НЮ від 14.05.2009 року не сплатив кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 33680, 00 грн.
Ухвалою від 04.02.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.02.2011 року.
В судовому засіданні 18.02.2011 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті спору.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.02.2011 року.
В судовому засіданні 28.02.2011 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких попросив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 28.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАДРО-М» (далі – постачальник, позивач) та Державним територіальним об’єднанням «Південно-Західна залізниця»(далі –замовник, відповідач) було укладено договір № ПЗ/Л –091062/НЮ (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов’язався передати у власність замовнику товар відповідно до Специфікації (Додаток №1), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити цей товар на умовах даного Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування товару: електровізок ЕП –011 (2 штуки).
Згідно з пунктом 6.1 Договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації (Додаток № 1).
Пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що ціна в накладних і/або рахунках фактурах вказуються в національній валюті України.
Відповідно до пункту 6.3 Договору загальна сума по Договору становить 48680, 00. у тому числі 20% ПДВ –8133,33 грн.
Згідно з пунктом 7.2 Договору замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 5 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту приймання-передачі товару.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48680, 00 грн., що засвідчується видатковою накладною № РН-0000016 від 27.05.2009 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серія НБЛ № 452200 від 26 травня 2009 року.
В свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 15000,00 грн., на доказ чого надано банківську виписку та платіжне доручення № 329 від 02.11.2010 року, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 33680, 00 грн.
Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії, відповідно до яких просив останнього погасити існуючу заборгованість, що засвідчується наявними в матеріалах справи документами, однак вищезазначені вимоги залишена відповідачем без задоволення.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 33680, 00 грн.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розмір позовних вимог визнав та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 33680, 00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 11.2 Договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 11.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5170, 75 грн., розрахунок якої здійснює за період з 04.06.2009 року по 03.12.2009 року.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 7.2 та 11.2 Договору, здійснених поставок та проплат, а також зважаючи на порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 5170,75 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2278,95 грн. 3 % річних за період з 04.06.2009 року по 17.01.2011 року та 6938, 32 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з червня 2009 року по грудень 2010 року включно.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов’язання, здійснених поставок товару та проплат, а також, враховуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 6601, 52 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Крім того, слід зазначити, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 48068,02 грн., а мита сплачено 480,01 грн., тому з позивача підлягає до стягнення на користь Державного бюджету України 0,67 грн. державного мита.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6 код ЄДРПОУ 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАДРО-М»(місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Генерала Наумова, 23 Б; фактична адреса: 03057, м. Київ, вул. Желябова, 2, оф. 401, код ЄДРПОУ 23741242) 33680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. –основного боргу, 5 170 (п’ять тисяч сто сімдесят) грн. 75 коп. –пені, 6 601 (шість тисяч шістсот одну) грн. 52 коп. –інфляційних втрат, 2278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 95 коп. –3% річних, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 31 коп. – державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 35 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАДРО-М»(місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Генерала Наумова, 23 Б; фактична адреса: 03057, м. Київ, вул. Желябова, 2, оф. 401, код ЄДРПОУ 23741242) на користь Державного бюджету України 67 коп. державного мита.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
09.03.2011 року
Судове рішення № 14418747, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: