Рішення № 14418484, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/4701.03.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 134 147,18 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко І.П. - представник за довіреністю №Д07/2010/06/25-2 від 25.06.10.

від відповідача: Білоконь О.С. - представник за довіреністю № 4 від 04.01.11.

В судовому засіданні 01.03.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлового управління "Південне" Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" холдингової компанії "Київміськбуд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 134 147,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до договору №9176013 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.03 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 134 147,18 грн, з них 115 961,73 грн - сума основного боргу, 7 018,38 грн - інфляційні збитки, 2 659,12 грн - 3 % річних, 8 507,95 грн - пеня.

Ухвалою суду від 14.01.11 порушено провадження у справі № 40/47 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03.02.11.

Представник Позивача через службу діловодства суду подав клопотання в порядку ст. 24 ГПК України про заміну неналежного відповідача - Житлове управління "Південне" Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" холдингової компанії "Київміськбуд" на належного - Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

У судове засідання, призначене на 03.02.11, представники сторін з'явилися.

Представник позивача підтримав заявлене клопотання про заміну відповідача.

Представник відповідача усно заявив аналогічне клопотання та надав відповідні докази.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 та п.1.4 положення "Про житлове управління "Південне" Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" холдингової компанії "Київміськбуд" від 2001 р. Житлове управління "Південне" є відособленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" і не має статусу юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання представника позивача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити, та здійснити заміну первісного відповідача Житлове управління "Південне" Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" холдингової компанії "Київміськбуд"на належного відповідача - Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

Ухвалою суду від 03.02.11 розгляд справи відкладено на 17.02.11.

В судове засідання 17.02.11 представники сторін з’явились, представник позивача надав довідку про наявність боргу у відповідача за договором.

Представник відповідача надав відзив на позов з контр розрахунком суми заборгованості, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі. Суд задовольнив клопотання представника відповідача.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 01.03.11.

В судове засідання 01.03.11 представники сторін з’явились, представник відповідача надав доповнення до відзиву, що залучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (позивач) та Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управління "Південне" (відповідач) було укладено Договір № 9176013 від 01.06.2003 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

Відповідно до пунктів 6.11, 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно Додатка № 3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених КМДА, які можуть змінюватись в період договору.

У п.2 додатку № 4 до Договору „Порядок розрахунків за теплову енергію” передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 додатку № 4 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов’язання по Договору виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з 01.10.2009 р. по 01.12.2010 р. теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 240561,42 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії за договором від 01.06.03 № 9176013 за вказаний період, що підписані та скріплені печаткою відповідача, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідач свої зобов’язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав частково, сплатив на рахунок позивача 124599,69 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів, наданою позивачем, обліковими картками з особового рахунку позивача (копії в матеріалах справи).

Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 115961,73 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно неврахування позивачем оплати здійсненої платіжним дорученням № 2227 від 26.10.09 на суму 2529,61 грн. та № 2529 від 01.12.09 5447,38 грн., оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме довідкою позивача про надходження коштів за спожиту тепло енергію за договором від 01.06.03 № 9176013 та розрахунком основного боргу за теплову енергію, в яких зазначені суми враховані позивачем.

У відзиві на позов відповідач стверджує про відсутність його вини при невиконання зобов’язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.03 № 9176013. На думку відповідача, він є лише підприємством, яке надає комунальні послуги мешканцям житлових будинків, фактично виконуючи функцію лише виконавця між виробником теплової енергії та її кінцевими споживача – мешканцями житлових будинків, що знаходяться на балансі Житлового управління "Південне". Відповідно, сума основного боргу, яку зазначає позивач, є сумою боргу мешканців за спожиту теплову енергію.

Суд відхиляє вказані твердження відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.03 № 9176013 було підписано саме між позивачем та відповідачем, а отже і зобов’язаною стороною по сплаті за поставлену теплову енергію у гарячій воді є саме відповідач.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлену теплову енергію у відповідача перед позивачем в сумі 115961,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 7 018,38 грн – індексу інфляції та 2659,12 грн – 3 % річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 7018,38 грн – інфляційної складової боргу та 2659,12 грн – 3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивач, на підставі п 3.5 додатку № 4 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.03 № 9176013, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 8 507,95 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 8507,95 грн. є правомірно нарахованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (01021 м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001 м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 31 код ЄДРПОУ 26187764) основну заборгованість в сумі 115 961 (сто п’ятнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одну) грн 73 коп., інфляційну складову боргу в сумі 7 018 (сім тисяч вісімнадцять) грн 38 коп., три проценти річних в сумі 2 659 (дві тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять) грн 12 коп., пеню в сумі 8 507 (вісім тисяч п’ятсот сім) 95 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн. 47 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 07.03.2011 р.