Рішення № 14417953, 22.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р. Справа № 5010/379/2011-15/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 78400,

до відповідача Приватного підприємства "Форміка", вул. Шевченка, 107, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, 76006,

про стягнення коштів в сумі 102068 грн. 22 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Кукушкіна М.І. - представник, довіреність № 240 від 16.02.2011 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Приватного підприємства "Форміка" про стягнення коштів в сумі 102068 грн. 22 коп., в тому числі: 86990 грн. 99 коп. основного боргу, 10615 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 4461 грн. 56 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем поставлено відповідачу будівельні матеріали згідно накладних, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за отримані товари.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.03.2011 року.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року відкладено розгляд справи на 22.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2011 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язання щодо оплати отриманих товарів, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 86990 грн. 99 коп., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 10615 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 4461 грн. 56 коп. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 22.03.2011 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 28.02.2011 року та від 15.03.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

09.03.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 1970/2011с-вх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Приватного підприємства "Форміка", відповідно до даних якого станом на 04.03.2011 року місцезнаходженням Відповідача є: 76006, м. Івано-Франківськ, с. Вовчинець, вул. Шевченка, 107.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

На протязі 2008 року позивачем відпущено відповідачу продукцію на загальну суму 115990 грн. 99 коп. Факт поставки товару Відповідачу підтверджується відповідними накладними та довіреностями до них, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні та копії долучено до матеріалів справи.

Відповідачем частково оплачено кошти за отриманий товар в сумі 29000 грн.

Внаслідок не оплати вартості одержаної продукції, утворилася заборгованість відповідача перед в сумі 86990 грн. 99 коп.

З метою врегулювання спору в добровільному порядку позивачем направлено на адресу відповідачу претензію від 06.05.2009 року, з вимогою оплатити заборгованість в сумі 86990 грн. 99 коп. (доказом направлення претензії є фіскальний чек від 06.05.2009 року), яка останнім залишена без розгляду (а.с. 10, 11).

Строк оплати товарів письмово сторонами не визначено, а відтак зобов"язання повинне бути виконано в строк, передбачений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 10615 грн. 67 коп., за період з червня 2009 року по грудень 2010 року та 3 % річних в сумі 4461 грн. 56 коп., за період з 16.05.2009 року по 31.01.2011 року.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 86990 грн. 99 коп. основного боргу, 10615 грн. 67 коп. інфляційних втрат, за період з червня 2009 року по грудень 2010 року та 4461 грн. 56 коп. 3 % річних, за період з 16.05.2009 року по 31.01.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 102068 грн. 22 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів отримані товари в сумі 86990 грн. 99 коп. основного боргу, 10615 грн. 67 коп. інфляційних втрат, за період з червня 2009 року по грудень 2010 року та 4461 грн. 56 коп. 3 % річних, за період з 16.05.2009 року по 31.01.2011 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1020 грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Форміка" про стягнення коштів в сумі 102068 грн. 22 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Форміка", вул. Шевченка, 107, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, 76006, (ідентифікаційний код 32606109), на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 78400, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 86990 (вісімдесят шість тисяч дев"ятсот дев"яносто) грн. 99 коп. заборгованості по оплаті коштів за отримані товари, 10615 (десять тисяч шістсот п"ятнадцять) грн. 67 коп. інфляційних втрат, за період з червня 2009 року по грудень 2010 року, 4461 (чотири тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 56 коп. 3 % річних, за період з 16.05.2009 року по 31.01.2011 року, 1020 (тисячу двадцять) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 24.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 24.03.11