ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 р.
Справа № 5010/193/2011-15/10
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,
до відповідача Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,
про стягнення коштів в сумі 1663120 грн. 40 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача Марчак М.П. - юрист, довіреність № 26/1-202 від 29.12.2007 року,
від відповідача Яковнина Б.М. - представник, довіреність № 462 від 11.05.2010 року,
встановив:
Закрите акціонерне товариство "Лукор" звернулося в суд з позовною заявою до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення в сумі 1663120 грн. 40 коп., в тому числі: 1633545 грн. 27 коп. основного боргу, 4146 грн. 89 коп. 3 % річних, 4237 грн. 62 коп. інфляційних втрат та 21190 грн. 62 коп. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов укладеного між сторонами договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 12.01.2010 року, позивачем надано відповідачу послуги з очищення господарсько-побутових стічних вод, а відповідачем не оплачено кошти за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2011 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2011 року.
Ухвалою суду від 17.02.2011 року відкладено розгляд справи на 15.03.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2011 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 12.01.2010 року, в частині оплати коштів за надані послуги в жовтні-грудні 2010 року, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 1633545 грн. 27 коп., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 4146 грн. 89 коп. 3 % річних, 4237 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 21190 грн. 62 коп. пені та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2011 року позовні вимоги визнав в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за надані послуги підприємство вчасно не розрахувалося в зв"язку з недостатністю коштів.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
12.01.2010 року між КП "Водотеплосервіс" (Замовник) та ЗАТ "Лукор" (Виконавець) укладено договір № 5 на прийняття та очищення стічних вод (далі Договір), згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання приймати на очищення господарсько-побутові стічні води на умовах, що наведені в даному Договорі.
Відповідно до п. 6.1 Договору даний Договір діє з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов"язань. Незважаючи на те, що Договір підписується в січні 2010 року, термін дії Договору з 01.01.2010 року відповідає чинному законодавству, а саме ч. 4 ст. 179 ГК України та ч. 7 ст. 180 ГК України, тим більше, що замовник не заперечує факт отримання послуг.
Згідно п. 3.3 Договору ціна на послуги з очищення господарсько-побутових стічних вод на момент укладення цього Договору з врахуванням ПДВ становить 888 грн. за 1000 м3.
Відповідно до п. 3.4 Договору розрахунок за фактично очищені стічні води здійснюється на підставі двостороннього акту до 25 числа місяця, наступного за звітним.
Факт надання Виконавцем послуг по прийняттю та очищенню стічних вод не заперечується Замовником.
За період з жовтня по грудень 2010 року позивач надав відповідачу послуги по очищенню господарсько-побутових стічних вод на загальну суму 1633545 грн. 27 коп.
Відповідач не заперечує факту надання виконавцем йому послуг по прийняттю та очищенню стічних вод на суму 1633545 грн. 27 коп., за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, що також підтверджується відповідними актами про надання послуг з очищення стічних вод, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 14-16).
Однак в порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов"язання щодо оплати коштів за надані послуги.
Як вбачається з п. 4.1 Договору, сторонами узгоджено відповідальність Замовника за несвоєчасне здійснення оплати, згідно якої відповідач зобов"язаний сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,25 % від суми боргу за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати.
Таким чином, заборгованість КП "Водотеплосервіс" перед ЗАТ "Лукор" становить за жовтень 2010 року - 529702 грн. 66 коп., окрім цього відповідачу нараховано за несвоєчасну оплату 3 % річних в сумі 2699 грн. 31 коп., інфляційних втрат 4237 грн. 62 коп. та 13793 грн. 46 коп. пені. За листопад 2010 року - 532530 грн. 94 коп., також за несвоєчасну оплату відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 1400 грн. 63 коп. та 7157 грн. 22 коп. пені. За грудень 2010 року - 571311 грн. 67 коп., за несвоєчасну оплату відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 46 грн. 96 коп. та 239 грн. 95 коп. пені.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Зі змісту ст. 230 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання сплачує штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема пеню.
Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів, встановлених ст.ст. 549, 550 ЦК України, боржник, який порушив виконання грошового зобов”язання сплачує кредитору пеню, розмір якої в даному випадку встановлено п. 4.1. Договору.
Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення, а згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через 6 місяців з дня виникнення права на її нарахування, отже суд вважає, що сума пені нарахована обгрунтовано.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, беручи до уваги те, що відповідачем позовні вимоги визнано в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 12.01.2010 року в сумі 1633545 грн. 27 коп. основного боргу, 4146 грн. 89 коп. 3 % річних, 4237 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 21190 грн. 62 коп. пені, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього, відповідно до приписів, які встановлено ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 16631 грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Закритого акціонерного товариства "Лукор" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення коштів в сумі 1663120 грн. 40 коп. задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 32364207), на користь Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 31256759), 1633545 (один мільйон шістсот тридцять три тисячі п"ятсот сорок п"ять) грн. 27 коп. заборгованості згідно умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 12.01.2010 року за жовтень-грудень 2010 року, 4146 (чотири тисячі сто сорок шість) грн. 89 коп. 3 % річних, 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 21190 (двадцять одну тисячу сто дев"яносто) грн. 62 коп. пені, 16631 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 21.03.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Козло П. М. 21.03.11
Судове рішення № 14417763, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 15.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/193/2011-15/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: