Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 р. Справа № 2/85
Гоподарський суд Івано-Франківської області у складі:
Cудді Круглової О.М.
При секретарі Григорійчук Я.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8а, м.Київ,01001 в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" вул. Грушевського, 15, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Приватного підприємствам "Лемн-Інтернаціонал", вул.Українська,10 б, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218
про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 01/107-ЮО-08 від 12.06.2008р. в сумі 1541421,53 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу.
за участю представників сторін:
від позивача: Садковий А.М. - головний юрисконсульт, (довіреність №2103 від 22.07.2010р.).
від відповідача: не з'явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№4057 від 07.09.10 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 01/107-ЮО-08 від 12.06.2008р. в сумі 1541421,53 грн., в тому числі 1372102,54 грн. простроченого тіла кредиту, 94386,84 грн. відсотків за користування кредитом, 11572,26 грн. заборгованості за комісіями по кредиту та 63359,91 грн. пені, шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за Вх.№8161 від 21.10.10 (а.с.56). Вказана заява була прийнята до розгляду ухвалою суду від 26.10.10.
Ухвалою господарського суду від 26.10.10 провадження у справі №2/85 було зупинено до завершення провадження у справі №18/102. Позивачем було направлено клопотання за вх.№1244/2011-свх від 11.02.11 про поновлення провадження у справі № 2/85, оскільки рішення у справі №18/102 набрало законної сили, про що подав доказ - копію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.11. Ухвалою суду від 14.02.11 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 28.02.11. Ухвалою суду від 28.02.11 за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 15.03.10 та продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 16.03.11.
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, подав суду акт звірки станом на 22.10.2010р. та заявив що основна заборгованість на день вирішення спору відповідачем не погашена та становить таку суму, яка вказана в акті звірки. В обгрунтування позовних вимого посилається на порушення відповідачем умов укладеного Кредитного договору №01/107-ЮО-08 та додаткових угод від 28.11.08, №1 від 24.01.09 та №2 від 21.07.09.
Також позивач просив повернути зайво сплачені на підставі платіжного доручення №4 від 03.09.10 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, направив суду факсограму (клопотання) за Вх. №2184/2011-свх від 15.03.11р., в якому просив суд відкласти розгляд справи у зв"язку із хворобою представника.
Судвідмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки ним не подано доказу перебування на лікарняному та закінченням строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
12.06.08 між ВАТ КБ “Хрещатик” (з 12.05.2010 в зв'язку із зміною організаційно-правової' форми нова назва банку Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Хрещатик”), (далі - Позивач) та ПП “Лемн-Інтернаціонал” (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № 01/107-ЮО-08 (далі - Договір) та додаткові угоди від 28.11.08, №1 від 24.01.09 та №2 від 21.07.09.
Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач відкрив Відповідачу відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 137 000,00 євро строком на 35 місяців зі сплатою 13,5 % річних з терміном повернення 31.05.2011 (в редакції Додаткової угоди №2 від 21.07.2009).
На виконання Договору Позивач надав Відповідачу кредит на загальну суму 137 000 євро з терміном повернення 31.05.2011.
Пунктом 4.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 21.07.2009) Відповідач зобов'язаний погашати кредитну заборгованість за Договором згідно затвердженого цим пунктом графіку, починаючи з 30.09.2009 .
Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 24.02.2009) Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу відсотки за користування кредитом.
Відповідно до п.1.5 Договору Відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати Позивачу комісію за користування кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надано кредитні кошти на підставі наявних в матеріалах справи належним чином завірених меморіальних ордерів (а.с.118, 121-139), тобто, позивач виконав взяті на себе зобов"язання належним чином.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане в гривнях. Відповідно до ч. 2 вказаної статті , якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З матеріалів справи вбачається, що Позичальник (Відповідач) не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору № 01/107-ЮО-08 від 12.06.08 та додаткових угоди від 28.11.08, №1 від 24.01.09 та №2 від 21.07.09, у встановлені строки не повертав кредит, наданий йому у сумі 1372102,54 грн. та не сплатив 94386,84 грн. відсотків за користування кредитом та 11572,26 грн. заборгованості за комісіями по кредиту.
Заборгованість в сумі 137000 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 1372102,54 грн., підтверджується актом звірки сторін станом на 22.10.10 (міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність " поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язанняя банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язанняя придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язанняя боржника щодо повернення заборгованої суми, а також назобов'язанняя на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Кредитний договір є концесуальним, він вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами , двостороннім ( встановлює права й обов"зки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язковаа відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів).
Згідно із ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок сплати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) й виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В ст.1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Слід зазначити, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсним кредитного Договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 (справа №18/102). Рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі №18/102 набрало законної сили 03.02.11, про що свідчить копія постанови Львівського апеляційного господарського суду (а.с.147-148). В даному позові йому було відмовлено.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також обгрунтованою є вимога позивача щодо стягнення 63359,91 грн. пені, з врахуванням наступного наступне:
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 6.2.1 Договору за прострочення повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісії за обслуговування кредиту Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. що позивачем дотримано.
Для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договорі № 01/107-ЮО-08 від 12.06.08 між Позивачем та Відповідачем укладено іпотечний договір, посвідчений 18.06.08 приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за №1909.
Згідно Іпотечного договору Відповідач передав Позивачу в іпотеку нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Коломийський район, село Нижній Вербіж, вулиця Українська, 10 "б", реєстраційний номер об'єкту №7143144, а також земельну ділянку площею 2,4011 га, цільовепризначення - для змішаного використання, яка розташована там же.
Згідно п.1.2 Іпотечного договору предмет іпотеки складається з нежитлових будівель, одноповерхових, а саме: лісопильного цеху цегляного (літера А), загальною площею 1454,3 кв.м.; корівника з молочним блоком (літери Б, Д), загальною площею 1747,6 кв.м.; корівника (літера В), загальною площею 1446,4 кв.м.; кормоцеха (літера Е), загальною площею 161,3 кв.м.; санпропускника (літера Ж), загальною площею 54,8 кв.м.; адмінкорпуса (літера Г), загальною площею 266,5 кв.м., що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.08.2004 виконавчим комітетом Нижньовербізької сільської ради та зареєстрованого в Коломийському Міжрайонному бюро технічної інвентаризації 21.08.2004 за № 336 в книзі №19нф. та земельної ділянки, яка належить Іпотекодавцю на підставі державного акту серії ІФ №009426, виданого 29.12.2004 Нижньовербізькою сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020430500008.
Відповідно до ч.1 ст.575 іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.1 Договору іпотеки Іпотеко держатель (Позивач) набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою, вони не будуть виконані.
Відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки при настанні випадків, передбачених п.4.1 Договору іпотеки, Іпотекодержатель (Позивач) за 30 днів повідомляє Іпотекодавця (Відповідача) про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобов'язання не будуть виконані, Іпотекодержатель (Позивач) на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів: - приймає у власність предмет іпотеки в рахунок погашення зобов'язань, забезпечених іпотекою; - від свого імені продає предмет іпотеки третім особам і спрямовує отримані кошти на задоволення своїх вимог; - дає Іпотекодавцю згоду на реалізацію предмета іпотеки третім особам, визначеним Іпотекодержателем, за умови, що кошти, виручені від реалізації, будуть спрямовані на задоволення вимог Іпотекодержателя.
13.07.2010 Відповідачем було отримано вимогу про повернення кредиту від 12.07.2010 №15/629 з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.21), однак останній її залишив її без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 3.4.5 Договору іпотеки у випадку невиконання Іпотекодавцем (Відповідачем) своїх зобов'язань за кредитним договором Іпотекодержатель (Позивач) має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у порядку, передбаченому Законами України “Про заставу”, “Про іпотеку”, “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, а також у відповідності з договором іпотеки.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Враховуючи наведене, позов слід задовольнити та звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 01/107-ЮО-08 від 12.06.2008р. в сумі 1541421,53 грн., в тому числі 1372102,54 грн. простроченого тіла кредиту, 94386,84 грн. відсотків за користування кредитом, 11572,26 грн. заборгованості за комісіями по кредиту та 63359,91 грн. пені, шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 15414,22 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачені на підставі платіжного доручення №4 від 03.09.10 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., про що видати довідку.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, Законом України "Про іпотеку", ст.ст. 509, 526, 527, 546, 549, 575, 629, 651, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231, 232, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк "Хрещатик" до Приватного підприємствам "Лемн-Інтернаціонал" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 01/107-ЮО-08 від 12.06.2008р. в сумі 1541421,53 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу - задовольнити .
Стягнути з Приватного підприємствам "Лемн-Інтернаціонал", вул.Українська,10 б, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218 (код 31889345) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8а, м. Київ,01001 (код 19364259) заборгованість по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом, комісії по кредиту та пені на загальну суму 1541421 (один мільйон п"ятсот сорок одну тисячу чотириста двадцять одну) грн. 53 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлових будівель, одноповерхових, а саме: лісопильного цеху цегляного (літера А), загальною площею 1454,3 кв.м.; корівника з молочним блоком (літери Б, Д), загальною площею 1747,6 кв.м.; корівника (літера В), загальною площею 1446,4 кв.м.; кормоцеха (літера Е), загальною площею 161,3 кв.м.; санпропускника (літера Ж), загальною площею 54,8 кв.м.; адмінкорпуса (літера Г), загальною площею 266,5 кв.м., що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.08.2004 виконавчим комітетом Нижньовербізької сільської ради та зареєстрованого в Коломийському Міжрайонному бюро технічної інвентаризації 21.08.2004 за № 336 в книзі №19нф. та земельної ділянки, яка належить Іпотекодавцю на підставі державного акту серії ІФ №009426, виданого 29.12.2004 Нижньовербізькою сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020430500008 за Іпотечним договором, який посвідчений 18.06.08 приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за №1909, шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу.
Стягнути з Приватного підприємствам "Лемн-Інтернаціонал", вул.Українська,10 б, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218 (код 31889345) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8а, м. Київ, 01001 (код 19364259) - 15414 (п"ятнадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 22 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяКруглова О.М.
повне рішення складено 18.01.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
____помічник судді Шунтов О.М. 18.03.11
Судове рішення № 14417758, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 15.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/85. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: