Рішення № 14417697, 10.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р.

Справа № 5010/44/2011-28/2

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Клебан Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина"

вул. Замость, 4, м. Бережани, Бережанський район,

Тернопільська область, 47500

до відповідача: Споживчого товариства "Дор-Інвест"

вул. І. Мухи, 12, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000

про стягнення 16507 грн. 35 коп. заборгованості за поставлену продукцію

за участю представників сторін:

від позивача: Ленчак В.В. - представник, довіреність №8 від 12.01.11

від відповідача: не з»явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" подано позов до відповідача Споживчого товариства "Дор-Інвест" про стягнення 16507 грн. 35 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №172 від 20.03.07 в частині оплати товару, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.02.11.

Ухвалами господарського суду від 01.02.11 та від 14.02.11 розгляд справи було відкладено в зв»язку з неявкою відповідача.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 17.01.11 (вих.№ 517), від 01.02.11 (вих. № 1529) та від 14.02.11 (вих.№ 2404); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 33, 44).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 10.03.11 не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.03.07 між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір № 172 (а.с. 9).

Пунктом 1.1 сторони погодили, що продавець зобов»язується виготовити і передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити його на умовах визначених цим договором.

У відповідності до умов Договору, позивач - ТзОВ "Христина" поставив відповідачеві - Споживчому товариству "Дор-Інвест" продукцію на суму 492167 грн. 35 коп.

Ціна, порядок, строки розрахунків обумовлені в розділі 2 договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію відповідач зобов»язаний був провести протягом 14 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару. Строк оплати товару також зазначено у видаткових накладних - 14 банківських днів.

В порушення умов договору, відповідач лише частково розрахувався з позивачем, в решті виникла заборгованість в сумі 16507 грн. 35 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (п.3.7 Договору), підписаними та скріпленими печатками сторін (а.с. 25-29).

З метою досудового врегулювання спору, 05.01.11 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 1 з вимогою погасити існуючий борг та акт звірки розрахунків від 05.01.11 (а.с. 11), що підтверджується фіскальним чеком № 2404 (а.с. 10). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення, акт звірки розрахунків не підписаний відповідачем.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявність заборгованості в сумі 16507 грн. 35 коп. відповідачем не спростована, доказів її погашення суду не подано, отже вимога щодо стягнення обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, ст. 82 , ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" до відповідача Споживчого товариства "Дор-Інвест" про стягнення 16507 грн. 35 коп. заборгованості за поставлену продукцію задовольнити.

Стягнути з Споживчого товариства "Дор-Інвест" (вул. І. Мухи, 12, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000; код 34158762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина"(вул.Замость, 4, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500; код 14049168) –16507 (шістнадцять тисяч п»ятсот сім) грн. 35 коп. заборгованості, 165 (сто шістдесят п»ять) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

повне рішення складено 15.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 14.03.11