Рішення № 14417640, 22.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р. Справа № 5010/25/2011-П-27/1

Господарський суд Івано-Франківської області у складі ( судді Михайлишин В. В. ), при секретарі судового засідання Осудар І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Долинського міжрайонного прокурора (вул. Котляревського, 2, м. Долина, Івано-Франківської області, 77500) в інтересах держави Державного комітету лісового господарства України (вул. Хрещатик, 5, м. Київ, 01001) в особі державного підприємства "Вигодське лісове господарство", (вул. Д. Галицького, 63, смт. Вигода, Долинського району, Івано-Франківської області, 77552)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в сумі 18 374, 68 гривень

За участю представників сторін:

Від позивача: Тимочко Л.Д. - юрисконсульт (паспорт НОМЕР_1 виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області від 31.03.2003 року, доручення від 08.02.2011 року № 22/04-08 ).

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник (паспорт НОМЕР_2 виданий Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області від 24.10.2002 року, доручення від 25.02.2011 року).

Учасник судового засідання: Верешко М.І. - начальник відділу прокуратури області (посвідчення № 25 від 06 травня 2006 року).

,

встановив:

Долинський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави Державного комітету лісового господарства України в особі Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (надалі позивач) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 18 374, 68 гривень. В обґрунтування своїх вимог, як видно із змісту позовної заяви зазначив, що відповідач в порушення досягнутих між сторонами усних домовленостей в повному обсязі не оплатив поставлену позивачем з червня по грудень 2009 року лісопродукцію на суму 9 431, 44 гривень, а також станом на 01 червня 2009 року ОСОБА_1 вже мав перед Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" дебіторську заборгованість в сумі 8 943, 24 гривень, що спричинило виникнення заборгованості в сумі 18 374, 68 гривень.

Позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою від 11 січня 2011 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 5010/25/2011-П-27/1 та призначив її до розгляду на 25.01.2011 року.

Ухвалами від 25.01.2011 року, 08.02.2011 року, 02.03.2011 року, 09.03.2011 року розгляд справи суд відкладав згідно ст. 77 ГПК України.

В позовній заяві (Вх. № 62/11 від 10.01.2011 року) прокурор просить, у відповідності до ст. 67 ГПК України, з метою забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок та майно відповідача, в розмірі пред'явлених позовних вимог.

Передбачених статтею 67 ГПК України заходів до забезпечення позову господарський суд не вживав, у зв'язку із тим, що дане клопотання є безпідставне та необґрунтоване і не підлягає задоволенню. Оскільки у відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, суд роз'яснює, що у відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006 року № 01-8/2776, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Позивачем не наведені обставини, які свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, а також не подано доказів в їх обґрунтування.

Представник позивача та відповідача, а також учасник судового засідання прокурор подали в судовому засіданні від 09.03.2011 року клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, з метою уточнення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед ДП "Вигодське лісове господарство".

Суд розглянувши письмове клопотання від представників сторін та прокурора про продовження строку розгляду спору, прийшов до висновку, що враховуючи особливості розгляду даного спору та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК дане клопотання слід задовольнити і продовжити строк розгляду спору на 15 днів (Ухвала суду від 09.03.2011 року).

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Прокурор в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні від 22.03.2011 року надав суду відзив на позовну заяву, у відповідності до якого відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вказує на те, що позивачем не враховано тієї обставини, що у грудні 2008 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, у рамках співпраці надавалися послуги у Синичівському лісництві ДП "Вигодське лісове господарство" на суму 28 000, 00 гривень. З огляду на це просить суд врахувати дану обставину та відмовити у позові Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави Державного комітету лісового господарства України в особі Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 18 374, 68 гривень. В той же час, в підтвердження своїх міркувань не представив суду жодних документів, які б підтверджували факт надання послуг у Синичівському лісництві ДП "Вигодське лісове господарство" на суму 28 000, 00 гривень.

Представник позивача з обставинами викладеними у відзиві на позовну заяву категорично не погодився. Факт надання послуг у грудні 2008 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у Синичівському лісництві ДП "Вигодське лісове господарство" на суму 28 000, 00 гривень заперечив. При цьому, заявив в судовому засіданні клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП "Вигодське лісове господарство" на 2007-2008 року, у відповідності до додатку № 1 якого визначено перелік виробництв (дільниць, бригад) за формами і системами оплати праці. Водночас, як видно із додатку № 1 колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП "Вигодське лісове господарство" на 2007-2008 року Синичівське лісництво в структурі ДП "Вигодське лісове господарство", як структурний підрозділ відсутнє. А тому, твердження відповідача про надання послуг у грудні 2008 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Степановичем ДП "Вигодське лісове господарство" на суму 28 000, 00 гривень є безпідставним. В той же час, представник позивача погодився із усіма сумами по наданню послуг фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Степановичем ДП "Вигодське лісове господарство", які відображені у акті звірки складеному відповідачем та направленому ДП "Вигодське лісове господарство", окрім надання послуг за грудень 2008 року на суму 28 000, 00 гривень. У зв'язку із чим, позивачем не був підписаний даний акт звірки, що складений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та направленому ДП "Вигодське лісове господарство".

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

В період з 06.06.2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за попередньою домовленістю отримав згідно довіреності серії ЯПЕ 844918 від 01.06.2009 року та довіреності серії ЯПЕ № 844924 від 27.07.2009 року в Державному підприємстві "Вигодське лісове господарство" лісопродукцію на загальну суму - 57 723, 94 гривень, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 0091035 від 06.06.2009 року, № 0091042 від 11.06.2009 року, № 0098569 від 28.07.2009 року, № 0098570 від 28.07.2009 року, № 0098571 від 28.07.2009 року, № 0098572 від 28.07.2009 року, № 0098573 від 28.07.2009 року, № 0098574 від 28.07.2009 року, № 0098575 від 29.07.2009 року, № 0098876 від 29.07.2009 року, № 0098877 від 29.07.2009 року, 0098878 від 29.07.2009 року, № 0098879 від 29.07.2009 року, № 0098880 від 29.07.2009 року, № 0098881 від 29.07.2009 року, № 0098882 від 30.07.2009 року, № 009883 від 30.07.2009 року, № 0098884 від 30.07.2009 року, № 0098885 від 31.07.2009 року, № 0098886 від 31.07.2009 року, № 0098887 від 31.07.2009 року.

Оплата за отриману лісопродукцію не проводилась, проте фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 надавалися ДП "Вигодське лісове господарство" послуги по звалюванню деревини в період з червня по грудень 2009 року, на загальну суму 48 292, 50 гривень, що підтверджується актами виконаних робіт за червень, липень та грудень 2009 року, які містяться в матеріалах справи. Таким чином різниця між отриманою лісопродукцією та наданими послугами становить 9 431, 44 гривень.

За фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 станом на 01.06.2009 року вже рахувалася перед ДП "Вигодське лісове господарство" дебіторська заборгованість в сумі 8 943, 24 гривень, що підтверджується довіреностями серії ЯПЕ № 844913 від 03.03.2009 року та серії ЯПЕ № 844914 від 01.04.2009 року на отримання лісопродукції та товарно-транспортними накладними № 0064960 від 04.03.2009 року, № 0064930 від 07.03.2009 року, № 0064939 від 10.03.2009 року, № 0064942 від 13.03.2009 року, № 0064943 від 17.03.2009 року, № 0064944 від 19.03.2009 року, № 0075951 від 02.04.2009 року, № 0075952 від 03.04.2009 року, № 0075963 від 10.04.2009 року, № 0075968 від 11.04.2009 року, № 0081782 від 13.04.2009 року, № 0081793 від 15.04.2009 року, № 0081943 від 29.04.2009 року, № 0081944 від 30.04.2009 року, № 0081945 від 02.05.2009 року, № 084982 від 09.05.2009 року, № 0084983 від 12.05.2009 року, № 0084984 від 13.05.2009 року, № 0084999 від 22.05.2009 року, № 0085243 від 27.05.2009 року. Підприємцем ОСОБА_1 надавалися ДП "Вигодське лісове господарство" послуги по звалюванню деревини на загальну суму 80 271, 24 гривень, що підтверджується актами виконаних робіт за березень та травень 2009 року, які містяться в матеріалах справи. Таким чином різниця між отриманою лісопродукцією та наданими послугами становить 8 943, 24 гривень, а також враховуючи заборгованість, яка виникла в період з червня по грудень 2009 року, сума дебіторської заборгованості ОСОБА_1 перед ДП "Вигодське лісове господарство" становить 18 374, 68 гривень.

23.02.2010 року відповідачу була направлена претензія № 18/02 з проханням в установленому порядку здійснити погашення заборгованості шляхом перерахування позивачу грошових коштів в сумі 18 954, 56 гривень (факт направлення претензії відповідачу підтверджується копією фіскального чеку від 04.03.2010 року). Відповіді на претензію відповідач не подав, борг не сплатив.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порушення договірних зобов'язань відповідач, не провів своєчасно та в повному обсязі розрахунок за отриману від позивача лісопродукцію, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на 25.10.2010 року склала 18 374, 68 гривень, що підтверджується довіреностями серії ЯПЕ № 844913 від 03.03.2009 року, серії ЯПЕ № 844914 від 01.04.2009 року, серії ЯПЕ 844918 від 01.06.2009 року та серії ЯПЕ № 844924 від 27.07.2009 року на отримання лісопродукції, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт та довідкою № 178/04-08 про наявність заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" від 25.10.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 18 374, 68 гривень заборгованості за отриману лісопродукцію, суд вважає обґрунтованими, а тому - позов підлягає до задоволення.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 655, 692, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 66, 67, 77, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави Державного комітету лісового господарства України (вул. Хрещатик, 5, м. Київ, 01001) в особі державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (вул. Д. Галицького, 63, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20009927051) в користь Державного комітету лісового господарства України (вул. Хрещатик, 5, м. Київ, 01001) в особі державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (вул. Д.Галицького, 63, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, ідентифікаційний код 22186175) 18 374, 68 гривень (вісімнадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні шістдесят вісім копійок) заборгованості за отриману лісопродукцію.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20009927051) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ отримувача 20568100, код платежу 22090200) 183, 75 гривень (сто вісімдесят три гривні сімдесят п'ять копійок) державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20009927051) в дохід Державного бюджету м. Івано-Франківська (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську; банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31212264700002, код ЄДРПОУ отримувача: 20568100, код платежу 22050003) 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В. В.

Повне рішення складено 22.03.2011 року.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Осудар І. Б. 22.03.11