Рішення № 14416593, 23.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.11 р. Справа № 7/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблненрго” м. Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: 1) стягнення 287,60 грн. 3% річних, 71,50 грн. інфляційних, 1961,35 грн. пені за несвоєчасно сплачені рахунки за січень – квітень 2010р.;

2) стягнення 23920,13 грн. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання;

3) стягнення 2207,10 грн. 3% річних, 8807,83 грн. інфляційних за несплату боргу, стягнутого рішенням суду від 26.08.2010р. № 38/155.

За участю представників:

від позивача: Пожидаєва В.В. - довір.

від відповідача: Куліков О.С. - довір.

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ „Донецькоблненрго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення 287,60 грн. 3% річних, 71,50 грн. інфляційних, 1961,35 грн. пені за несвоєчасно сплачені рахунки за січень – квітень 2010р.; стягнення 23920,13 грн. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання; стягнення 2207,10 грн. 3% річних, 8807,83 грн. інфляційних за несплату боргу, стягнутого рішенням суду від 26.08.2010р. № 38/155.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №31 від 01.11.2005р. з додатками та додатковими угодами; довіреності відповідача; рахунки за електроенергію за жовтень та грудень 2009р., січень-квітень 2010р.; копію позову №03юр-2894/10 від 30.06.2010р.;рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2010р. №38/155; листи №1919 від 12.10.2010р., №27197 від 19.10.2010р.; рахунок за активну електроенергію за жовтень 2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.10.2010р.; рахунки за перевищення договірної величини електроспоживання за жовтень 2010р.; рахунок на сплату додатково заявленого об’єму електроенергії за жовтень 2010р.; повідомлення про вручення поштового відправлення без дати; повідомлення б/н від 22.10.2010р.; акт б/н про споживання активної електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період – жовтень 2010р. від 22.11.2010р.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що перевищення договірної величини електроспоживання у жовтні 2010р. відбулось внаслідок розпорядження Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради про початок опалювального сезону раніше за заплановану дату. Зазначив про направлення позивачу листа про коригування договірної величини електроспоживання на спірний період. Стосовно оплати рахунків з простроченням встановленого договором №31 від 01.11.2005р. пояснив, що рахунки сплачені несвоєчасно у зв’язку із тяжким фінансовим станом підприємства. У судових засіданнях факт споживання електроенергії у жовтні 2010р. понад договірну величину відповідач не заперечив, правильність (арифметичну) нарахування позивачем 3% річних, інфляційних та пені підтвердив.

В ході розгляду справи відповідач двічі заявив клопотання про залучення у справу в якості співвідповідача Виконавчий комітет Докучаєвської міської ради.

Позивач проти залучення у справу іншого відповідача заперечив.

Клопотанням відповідача були розглянуті судом та залишені без задоволення, оскільки дане клопотання не обґрунтоване, підстави для залучення у справу іншого відповідача відсутні.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №31 від 01.11.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

З пояснень представників обох сторін та з матеріалів справи вбачається, щ у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу) споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №3 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок за спожиту електроенергію протягом розрахункового періоду здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку. Оплата рахунку повинна виконуватись протягом 5 банківських днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Посилаючись на порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати отриманих рахунків за спожиту електроенергію, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 287,60 грн. 3% річних, 71,50 грн. інфляційних, 1961,35 грн. пені за несвоєчасно сплачені рахунки за січень – квітень 2010р.

Позивач свої зобов’язання за договором у січні-квітні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію, що підтверджено обома сторонами та матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийому-передачі електроенергії за цей період. У виконання умов Договору, позивач виставив відповідні рахунки на оплату, які отримані відповідачем, в підтвердження чого на рахунках містяться відповідні відмітки про отримання.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії своєчасно не виконав, виставлені рахунки сплатив з простроченням терміну оплати, що підтверджено матеріалами справи та представником відповідача у судовому засіданні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 09.02.2010р. по 31.07.2010р. 287,60 грн. 3% річних, за лютий-травень 2010р. 71,50 грн. інфляційних.

З огляду на вищевикладене, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем, що підтверджено матеріалами справи, у зв’язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов’язань стосовно оплати за спожиту електроенергію, а також з огляду на те, що 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, а інфляційні – це збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми 3% річних та інфляційних є правомірними.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом відповідно до приписів діючого законодавства, які відповідно складають:

Інфляційні – 111, 90 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 71,50 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства;

3% річних – 287, 60 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 287,60 грн. 3% річних та 71,50 грн. інфляційних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 961, 35 грн. за період з 09.02.2010р. по 07.07.2010р.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2,4 Договору, з порушенням термінів, визначених з додатковим №5 „Порядок розрахунків” до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом згідно діючого законодавства, здійснено позивачем вірно, тому вимоги про стягнення пені – 1 961, 35 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилаючись на перевищення споживачем у жовтні 2010р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 23 920, 13 грн.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини..

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Згідно п.5.1.1 Договору з урахуванням редакції додаткової угоди №1 від 01.11.2005р. до Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії у наступному році з місячним розподілом і графіком роботи, згідно із зразком наведеним у додатку №13.1 до Договору.

Згідно п.5.1.2 Договору, договірна величина електричної енергії визначається на розрахункові періоди згідно з порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМ на рівні узгодженої із споживачем згідно п.5.1.1 Договору у разі проведення платежів у визначені Договором терміни і виконання боргових зобов’язань та оформлюється додатком „Договірні величини споживання електричної енергії і потужності споживача”.

Пунктом 5.2.1 Договору передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії, визначені з п.5.1.1 Договору, доводяться постачальником електроенергії споживачу один раз на весь рік помісячно Додатком „Договірні величини споживання електричної енергії”.

Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік” до Договору, узгодженими величинами електроспоживання на жовтень 2010р. є 69 тис. кВт/год.

Згідно п.5.2.2 Договору та п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Разом з цим, цим же пунктом ПКЕЕ передбачено, що пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.

Заявою №1919 від 12.10.2010р. відповідач звернувся до позивача та просив скоригувати (збільшити) договірну величину електроспоживання на жовтень 2010р. на рівні 110 тис.кВт/год.

На підставі вказаної заяви, відповідачу було вручено рахунок №31к1010 від 12.10.2010р. на сплату додатково заявленого об’єму електроенергії із позначкою – строк оплати 12.10.2010р. В підтвердження отримання вказаного рахунку, на ньому міститься відповідна відмітка відповідача.

У зв’язку з несплатою отриманого рахунку, листом №27197 від 19.10.2010р. позивач відмовив відповідачу у коригуванні (збільшенні) договірної величини електроспоживання на жовтень 2010р. Факт отримання даного листа підтверджено відповідачем.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що сторони не скоригували (не збільшили) договірну величину електроспоживання, і узгодженою сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на жовтень 2010р. договірна величина електроспоживання становить 69000 кВт/год.

Згідно двостороннього акта прийому-передачі за жовтень 2010р. відповідач фактично спожив 103869 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 103869 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 69000 кВт/год = 34869 кВт/год).

У виконання умов Договору постачальник направив відповідачу повідомлення №б/н та відповідний рахунок №13/31.134300 від 21.10.2010р. на суму 23 920, 13 грн., направлення та отримання яких підтверджені матеріалами справи, а також відповідачем по справі.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I – IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Строк оплати рахунків, у тому числі рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктами 5 та 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 банківських днів з дня їх отримання.

Вищевказаний рахунок на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, у зв’язку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобов’язання за перевищення договірних величин електроспоживання за жовтень 2010р. в сумі 23 920, 13 грн., яке підтверджено матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Також, посилаючись на несплату відповідачем заборгованості, яка встановлена рішенням господарського суду Донецької області №38/155 від 26.08.2010р., позивач просить стягнути з відповідача 2207,10 грн. 3% річних, 8807,83 грн. інфляційних.

При розгляді даних вимог, суд виходить за наступного.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №38/155 від 26.08.2010р., що набуло законної чинності, були частково задоволені позовні вимоги ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка та стягнуто з ОКП „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 210447,79 грн., за реактивну електроенергію в сумі 4377,61 грн., інфляційні в сумі 10108,39 грн., 3% річних в сумі 3181,00 грн. та пеня в сумі 16649,28 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст.598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст.598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов’язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов’язання врегульовано главою 50 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з позовом до суду по справі №7/18 відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором у повному обсязі не виконав та не сплатив вартість спожитої електроенергії. Таким чином, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем, що виникло з договірних правовідносин, не зважаючи на прийняття рішення господарським судом Донецької області по справі №38/155 від 26.08.2010р., не можна вважати таким, що припинило своє існування, оскільки главою 50 “Припинення зобов’язань” Цивільного кодексу України такої правової підстави припинення зобов'язань не передбачено.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду, позивач нарахував відповідачу за період з 26.06.2010р. по 31.10.2010р. 3 % річних – 2 207, 10 грн. та за період з серпня по вересень 2010 р. включно інфляційні – 8 807, 83 грн.

3% річних та інфляційні перераховані судом у відповідності до вимог діючого законодавства та відповідно складають:

3% річних – 2 207,10 грн.,

інфляційні – 8 826, 60 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 8 807, 10 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, вимоги щодо стягнення 2 207, 10 грн. 3% річних та 8 807, 83 грн. інфляційних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 549, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблненрго” м. Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення 287,60 грн. 3% річних, 71,50 грн. інфляційних, 1961,35 грн. пені за несвоєчасно сплачені рахунки за січень – квітень 2010р.; про стягнення 23920,13 грн. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання; про стягнення 2207,10 грн. 3% річних, 8807,83 грн. інфляційних за несплату боргу, стягнутого рішенням суду від 26.08.2010р. № 38/155. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р структурної одиниці Донецьких західних електричних мереж Докучаєвським РЕМ 260323091293 у філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131179) – 3% річних у сумі 287, 60 грн., інфляційні у сумі 71, 50 грн. та пеню у сумі 1 961, 35 грн. за прострочення сплати рахунків за спожиту електроенергію за січень – квітень 2010р.; суму за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 23 920, 13 грн.; 3% річних у сумі 2 207,10 грн. та інфляційні у сумі 8 807,83 грн. за несплату боргу, стягнутого рішенням суду від 26.08.2010р. №38/155.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – державне мито у сумі 373, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду відповідно до діючого законодавства.

Повний текст рішення підписаний 28.03.2011р.

Суддя Сгара Е.В.