Рішення № 14416512, 23.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.11 р. Справа № 22/58

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа груп”, м.Дніпропетровськ,

про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті,

за участю представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: Лущик О.А. за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа груп”, м.Дніпропетровськ, про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на відсутність заборгованості Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Саббіа груп”, м.Дніпропетровськ, що порушує вимоги статті 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, за якою вексель має видаватися лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані послуги та роботи.

На підтвердження наведених обставин Позивач надав копії простого векселю серії АА №0859266 номінальною вартістю 40000,00грн., виданого Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” 03.09.2008р. та акту про вексельний платіж від 03.09.2008р.

Відповідно до позовної заяви №523/561 від 15.03.2010р. та уточнення до позовної заяви, Позивач зазначає, що на момент видачі простого векселю серії АА №0859266 номінальною вартістю 40000,00грн. у векселедавця була відсутня заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Саббіа груп” за вказаним в акті про вексельний платіж від 03.09.2008р. договором №168АЭСсн від 17.06.2008р. на суму, яка дорівнює номінальній вартості векселя, у звязку з чим цей документ не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером, та, відповідно, не підлягає оплаті.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 2, 75, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст.ст. 4-5 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, ст.ст.196, 203, 207 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

06.04.2010р. Відповідач через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву №112 від 03.04.2010р., відповідно до якого позов не визнає, посилаючись на наявність грошової заборгованості Позивача перед Відповідачем за фактично поставлений товар, наявність укладеної угоди між сторонами щодо здійснення розрахунків з використанням векселя та відповідність векселя вимогам Уніфікованого закону про прості та переказні векселі. На підтвердження своїх доводів Відповідач надав копії договору поставки №168 АЭСсн від 17.06.2008р., протоколу розбіжностей від 11.07.2008р. до договору поставки №168 АЭСсн від 17.06.2008р., додатку №2 специфікації на поставку продукції в 2008р., додаткової угоди №1 від 03.09.2008р., додаткової угоди №2, додаткової угоди №3 від 10.10.2008р., специфікації №2 на поставку продукції у 2008р. від 10.10.2008р., додаткової угоди №4 від 17.12.2008р., рахунків-фактури №ЮА02/07-03 від 02.07.2008р., №ЮА13/07-08 від 13.07.2008р., №ЮА22/07-03 від 22.07.2008р., №ЮА31/07-05 від 31.07.2008р., №ЮА08/08-15 від 08.08.2008р., №ЮА14/08-07 від 14.08.2008р., №ЮА17/08-08 від 17.08.2008р., №ЮА19/08-09 від 19.08.2008р., №ЮА22/08-05 від 22.08.2008р., №ЮА24/08-06 від 24.08.2008р., №ЮА27/08-11 від 27.08.2008р., №ЮА28/08-04 від 28.08.2008р., №ЮА29/08-03 від 29.08.2008р., №ЮА30/08-04 від 30.08.2008р., №ЮА31/08-03 від 31.08.2008р., №ЮА01/09-11 від 01.09.2008р., №ЮА03/09-12 від 03.09.2008р., видаткових накладних №ЮА02/07-03 від 02.07.2008р., №ЮА13/07-09 від 13.07.2008р., №ЮА22/07-04 від 22.07.2008р., №ЮА31/07-06 від 31.07.2008р., №ЮА08/08-09 від 08.08.2008р., №ЮА14/08-04 від 14.08.2008р., №ЮА17/08-08 від 17.08.2008р., №ЮА19/08-06 від 19.08.2008р., №ЮА22/08-06 від 22.08.2008р., №ЮА24/08-06 від 24.08.2008р., №ЮА27/08-06 від 27.08.2008р., №ЮА28/08-03 від 28.08.2008р., №ЮА29/08-03 від 29.08.2008р., №ЮА30/08-04 від 30.08.2008р., №ЮА31/08-03 від 31.08.2008р., №ЮА01/09-01 від 01.09.2008р., №ЮА03/09-09 від 03.09.2008р., залізничних квитанцій про приймання вантажу на вагони №96391438, №32260507, №96396049, №96397161 від 02.07.2008р., №60657806, №64209075 від 13.07.2008р., №45425751 від 22.07.2008р., №45425361 від 31.07.2008р., №45425430 від 08.08.2008р., №45425482 від 14.08.2008р., №65758203, №65396582 від 17.08.2008р., №45425517 від 19.08.2008р., №45425547 від 22.08.2008р., №45425587 від 27.08.2008р., №45425981 від 28.08.2008р., №45425604 від 29.08.2008р., №45425608 від 30.08.2008р., №45425611 від 31.08.2008р., №45425625 від 01.09.2008р., №45425651 від 03.09.2008р., квитанції про приймання вантажу №45425587 від 27.08.2008р., акту звірки взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем з 17.06.2008р. по 03.09.2008р., банківських виписок від 31.07.2008р. в сумі 43271,28грн., від 06.08.2008р. в сумі 95881,02грн., від 15.08.2008р. в сумі 43918,50грн., від 28.08.2008р. в сумі 20000,00грн., довідку ТОВ „Саббіа груп” №23/3-3б від 23.03.2009р. з додатком, векселя АА 0859266 від 03.09.2008р., акту від 03.09.2008р., акту від 28.11.2008р., банківських виписок від 28.11.2008р. на суму 30000,00грн., від 04.12.2008р. на суму 40000,00грн., від 15.12.2008р. на суму 40000,00грн., пояснення менеджера ТОВ „Саббіа груп” ОСОБА_1 з додатком, довідку ТОВ „Саббіа груп” №31/3-3б від 31.03.2010р., копію листа №81 від 08.04.2008р., докази направлення та отримання листа №81 від 08.04.2008р.(фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа, повідомлення про вручення листа), лист повноважного представника ТОВ „Саббіа груп” від 25.09.2009р., акт звірки взаємних розрахунків від 03.03.2010р. за векселем, докази направлення акту звірки від 03.03.2010р. за векселем (фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа), доказ отримання листа з актом звірки взаємних розрахунків (повідомлення про вручення листа).

Відповідач також зазначив, що 22.09.2008р., згідно протоколу загальних зборів учасників №5/08 slc, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮА-СІЛІКА” змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю „Саббіа груп”. На підтвердження вищенаведеного Відповідачем надані копії рішення загальних зборів учасників ТОВ „ЮА-СІЛІКА” про зміну найменування, протоколу №5/08 slc від 22.09.2008р., статуту ТОВ „ЮА-СІЛІКА”, статуту ТОВ „Саббіа груп”.

27.04.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за простим векселем серії АА №0859266 номінальною вартістю 40000,00грн., виданого Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” 03.09.2008р.

Ухвалою від 28.04.2010р. господарський суд Донецької області на підставі ст.ст. 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України відмовив у задоволенні вищезазначеної заяви.

11.05.2010р. ухвала від 28.02.2010р., якою Позивачу відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, останнім оскаржена в апеляційному порядку.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.05.2010р. зупинив провадження у справі №22/58 на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України та надіслав матеріали зазначеної справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

22.02.2010р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №22/58 у звязку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

В судове засідання 23.03.2011 року представник позивача не зявився.

В судовому засіданні 23.03.2011 року представник Відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в відзиві.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач та Відповідач уклали договір поставки №168АЭСсн від 17.06.2008р., відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобовязується поставити, а Відповідач (Покупець) прийняти та оплатити товар згідно специфікації (додаток до зазначеного договору), яка є невідємною його частиною. Кількість та ціна товару також вказуються в специфікаціях.

Відповідно до умов договору, Покупець здійснює оплату за поставлену партію товару у розмірі 100% її вартості, а також оплату суми з.д. тарифу до станції Покупця (вантажоодержувача) шляхом банківського переказу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару.

За умовами договору, Постачальник зобовязаний поставити товар на умовах FCA станція Вільногірськ Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС 2000р.) на протязі 15 днів з моменту надання заявочного листа.

Відповідно до рахунків-фактур №ЮА02/07-03 від 02.07.2008р., №ЮА13/07-08 від 13.07.2008р., №ЮА22/07-03 від 22.07.2008р., №ЮА31/07-05 від 31.07.2008р., №ЮА08/08-15 від 08.08.2008р., №ЮА14/08-07 від 14.08.2008р., №ЮА17/08-08 від 17.08.2008р., №ЮА19/08-09 від 19.08.2008р., №ЮА22/08-05 від 22.08.2008р., №ЮА24/08-06 від 24.08.2008р., №ЮА27/08-11 від 27.08.2008р., №ЮА28/08-04 від 28.08.2008р., №ЮА29/08-03 від 29.08.2008р., №ЮА30/08-04 від 30.08.2008р., №ЮА31/08-03 від 31.08.2008р., №ЮА01/09-11 від 01.09.2008р., №ЮА03/09-12 від 03.09.2008р., видаткових накладних №ЮА02/07-03 від 02.07.2008р., №ЮА13/07-09 від 13.07.2008р., №ЮА22/07-04 від 22.07.2008р., №ЮА31/07-06 від 31.07.2008р., №ЮА08/08-09 від 08.08.2008р., №ЮА14/08-04 від 14.08.2008р., №ЮА17/08-08 від 17.08.2008р., №ЮА19/08-06 від 19.08.2008р., №ЮА22/08-06 від 22.08.2008р., №ЮА24/08-06 від 24.08.2008р., №ЮА27/08-06 від 27.08.2008р., №ЮА28/08-03 від 28.08.2008р., №ЮА29/08-03 від 29.08.2008р., №ЮА30/08-04 від 30.08.2008р., №ЮА31/08-03 від 31.08.2008р., №ЮА01/09-01 від 01.09.2008р., №ЮА03/09-09 від 03.09.2008р., залізничних квитанцій про приймання вантажу на вагони №96391438, №32260507, №96396049, №96397161 від 02.07.2008р., №60657806, №64209075 від 13.07.2008р., №45425751 від 22.07.2008р., №45425361 від 31.07.2008р., №45425430 від 08.08.2008р., №45425482 від 14.08.2008р., №65758203, №65396582 від 17.08.2008р., №45425517 від 19.08.2008р., №45425547 від 22.08.2008р., №45425587 від 27.08.2008р., №45425981 від 28.08.2008р., №45425604 від 29.08.2008р., №45425608 від 30.08.2008р., №45425611 від 31.08.2008р., №45425625 від 01.09.2008р., №45425651 від 03.09.2008р., квитанції про приймання вантажу №45425587 від 27.08.2008р., Відповідач поставив Позивачу продукцію на загальну суму 657298,14грн.

Суд зазначає, що Відповідачем при складанні рахунків-фактур та видаткових накладних допущена технічна помилка в частині зазначення підстави постачання, а саме помилково вказана підстава постачання товару - договір №100 від17.06.2008р. та договір №168 від 17.06.2008р. замість договору постачання №168 АЭСсн від 17.06.2008р. Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначив щодо вищенаведеної технічної помилки та надав відповідну довідку за підписами директора та головного бухгалтера.

Належність наведених рахунків-фактур, видаткових накладних та залізничних квитанцій про приймання вантажу до предмету спору перевірена судом.

У матеріалах справи наявні банківські виписки, які підтверджують надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Відповідача із зазначенням призначення платежу за пісок за договором №168АЭСсн від 17.06.2008р. з 02.07.2008р. по 03.09.2008р., а саме: 31.07.2008р. в сумі 43271,28грн., 06.08.2008р. в сумі 95881,02грн., 15.08.2008р. в сумі 43918,50грн., 28.08.2008р. в сумі 20000,00грн.за 14.03.2008р., 15.04.2008р., 15.05.2008р., 29.05.2008р., 11.06.2008р., 04.07.2008р., 31.07.2008р., 07.08.2008р., 20.08.2008р., 02.09.2008р., 30.09.2008р. Таким чином, Позивач частково сплачував вартість отриманої продукції за наведеним вище договором. Одночасно, ідентичні посилання на номера вагонів містяться у відповідних видаткових накладних та квитанціях про приймання вантажу, які містяться у матеріалах справи.

Претензій щодо якості та кількості поставленої продукції у сторін відсутні, доказів зворотного не надано, судом не встановлено, а, отже, Відповідач здійснив постачання товарно-матеріальних цінностей Позивачу за договором постачання №168 АЭСсн від 17.06.2008р.

Таким чином, посилання Позивача на відсутність заборгованості перед Відповідачем за договором №168 АЭСсн від 17.06.2008р. суд вважає безпідставними.

03.09.2008р. додатковою угодою №1 до вказаного договору доповнений пункт стосовно порядку та форми розрахунків словами: „За угодою сторін оплата товару проводиться іншими формами розрахунків, не забороненими законодавством України”.

03.09.2008р. між сторонами підписаний акт про вексельний платіж, відповідно до якого представник Позивача передав, а представник Відповідача прийняв простий вексель з наступними характеристиками: № векселя - АА 0859266, кількість екземплярів 1, в рахунок виконання своїх зобовязань, які виникли за договором №168АЭСсн від 17.06.2008р.

28.11.2008р. між сторонами підписаний акт про предявлення векселя до платежу, за яким представник Відповідача предявив, а представник Позивача прийняв простий вексель до оплати 400000,00грн.

Згідно ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Матеріалами справи доведено, що поставка продукції, в рахунок сплати вартості якої був виданий вексель, здійснена.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вексельний обіг в Україні здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.

Разом з цим, відповідно до ст.ст. 33, 75, 76 Уніфікованого Закону, документ вважається таким, що не має сили простого векселя лише у разі відсутності у ньому будь-яких необхідних реквізитів або зазначення строку платежу іншого, ніж встановлено у ст. 33 Уніфікованого Закону.

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель повинен містити такі реквізити:

1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

В статті 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Тобто, стаття 76 Уніфікованого закону вказує на відсутність реквізиту, як підставу, відповідно до якої документ втрачає силу векселя.

Як вбачається із простого векселя серії АА №0859266 від 03.09.2008р., копія якого залучена до матеріалів справи, останній заповнено з дотриманням усіх вимог, передбачених в статті 75 Уніфікованого закону, тобто, цей документ містить всі необхідні реквізити, передбачені зазначеними вище нормами.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що Позивачем не доведена наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання спірного векселя таким, що не має вексельної сили, оскільки зазначений вексель не містить дефекту форми, що підтверджується матеріалами справи та ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання спірного векселя таким, що не підлягає оплаті, та відмовляє в позові.

З урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на Позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 33, 75, 76 Уніфікованого закону, ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа груп”, м.Дніпропетровськ, про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті відмовити.

2.У судовому засідання 23.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення.

3.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванченкова О.М.

Повний текст рішення підписано 28.03.2011р