Постанова № 14416046, 21.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 березня 2011 р. № 2-а- 1855/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов 'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Ізюмського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Ізюмського міськрайонного центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю, в сумі 2054,04 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_1 була зареєстрована в Ізюмському МРЦЗ, як така, що шукає роботу 17.05.2010 року та отримала статус безробітної 24.05.2010 року. Від повідно п. 1,3,4 ст.22, п.1,4 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 призначена допо мога по безробіттю. Згідно заяви від 25.05.2010 року ОСОБА_1 була попереджена в усній та письмовій формі, що згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсут ність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і за реєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи

Ізюмським МРЦЗ здійснено обмін інформацією між Державною податковою адміністрацією України та Державним центром зайнятості за 2 квартал 2010 року.

Відповідно до акту розслідування страхових випадків № 461 від 24.12.2010 року встановле но, що ОСОБА_1 працювала в ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний за вод» відповідно до трудової угоди № 17/к з 18.06.2010 р. по 27.06.2010 р. та отримала грошову винагороду по трудовій угоді в сумі 2700 грн. Крім того. ОСОБА_1 при ховала той факт, що вона працює по трудовій угоді № 17/к в ВАТ «Ізюмський тепло возоремонтний завод», та незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 22.08.2010р. по 17.01.2011р. в сумі 3054,04 грн.

Директором Ізюмського МРЦЗ 18.01.2011р. за №3 видано наказ «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та оплата наданих соціальних послуг по безро бітній ОСОБА_1» відповідно до якого кошти підлягають поверненню в 15 ден ний термін з дня отримання наказу. Вказаний наказ ОСОБА_1 отримала 25.01.2011р.

17.02.2011р. ОСОБА_1 сплачено 1000 грн.. але станом на день подання позов ної заяви допомога по безробіттю в сумі 2054.04 грн. не повернута.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та нею отримана.

18.03.2011 року до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Ізюмського міськрайонного центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки, а 25.05.2010 р. подана заява про надання статусу безробітного, в якій зазначила, що не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру.

Згідно поданої заяви, наказом від 25.05.2010 р. № НТ100525 з 24.05.2010 р. гр. ОСОБА_1 наданий статус безробітного на загальних підставах та призначено допомогу по безробіттю, як застрахованим особам залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», з 24.05.2010 р. по 18.05.2011 р.

Наказом від 18.01.2011 р. №НТ110118 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у звязку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.п.8 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Так, Ізюмським МРЦЗ здійснено обмін інформацією між Державною податковою адміні страцією України та Державним центром зайнятості за 2 квартал 2010 року та встановлено, що в порушення ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 не повідомила Ізюмський міськрайонний центр зайнятості, що працювала в ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний за вод».

Ізюмським міськрайонним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами якого складено акт розслідування страхових випадків № 461 від 24.12.2010 р.

Зазначеним актом встановле но, що ОСОБА_1 дійсно працювала в ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний за вод» відповідно до трудової угоди від 18.06.2010 р. № 17/к з 18.06.2010р. по 27.06.2010р. та отримала грошову винагороду по трудовій угоді в сумі 2700 грн.

Крім того, ОСОБА_1 при ховала той факт, що вона працює по трудовій угоді № 17/к в ВАТ «Ізюмський тепло возоремонтний завод», та незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 22.08.2010р. по 17.01.2011р. в сумі 3054,04 грн.

У відповідності до вищезазначеного, директором Ізюмського міськрайонного центру зайнятості виданий наказ №3 від 18.01.2011 р. про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та оплата наданих соціальних послуг в сумі 3054,04 грн. ОСОБА_1, який з разом з листом-претензією №111 від 20.01.2011 р. з вимогою в добровільному порядку сплатити суму боргу отримані відповідачем під особистий підпис 25.01.2011 р.

Відповідачем частково сплачений борг у сумі 1000,00 грн., що підтверджується довідкою Ізюмського міськрайонного центру зайнятості.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІП, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно зі ст. 23 зазначеного закону допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів -100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.2006 р. (далі -Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

У відповідності до вимог ч. 1, 3 ст. 136 КАС України, відповідач визнав адміністративний позов у викладеній в адресованій суду письмовій заяві, і ця заява приєднана до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Ізюмського міськрайонного центру зайнятості незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 2054,04 грн.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов 'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Ізюмського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (64304, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов 'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Ізюмського міськрайонного центру зайнятості (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна,56, р/р 37173300900259 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 22683353) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2054.04 грн. (дві тисячі пятдесят чотири гривні 04 копійки).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у звязку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СуддяБартош Н.С.