Постанова № 14416002, 12.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" січня 2011 р.                                                                       № 2а- 14314/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі - Венглюк Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - не прибув.

представник відповідача - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області до Хмельницького монтажного управління відкритого акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м. Нетішині (надалі позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Хмельницького монтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (надалі відповідач) на користь Управління пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на суму 99542,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 20.09.2010 року у Хмельницького монтажного управління відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 23559,52 грн., за серпень 2010 року. У зав'язку з несплатою відповідачем страхових внесків, управлінням Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області винесено вимогу № Ю-07 від 04.10.2010 року на суму загальної недоїмки. Також, до боржника було застосовано фінансову санкцію на загальну суму 75982,64 грн. та винесено відповідні рішення № 219, 221, 222, 223. Проте, вказана заборгованість не стягнена в установленому порядку та не сплачена боржником, що підтверджується карткою особового рахунку. У зв"язку з існуючою заборгованістю, для захисту інтересів Управління позивач звертається до суду з позовом - до головного підприємства ВАТ "Теплоенергомонтаж", оскільки Хмельницьке монтажне управління ВАТ "Теплоенергомонтаж" немає статусу юридичною особи.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в позовній заяві заявлялв суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач свого представника до суду не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом повноважного представника у довідкому листі в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав, правом надати письмові заперечення на позов - не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що Хмельницьке монтажне управління Відкритого акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Нетишині.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач як страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період - серпень 2010 р. У рядку 8 цих розрахунків зазначена загальна сума страхових внесків в розмірі 23.559,52грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

Розглядаючи справу, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов’язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом, відповідач обов’язку по своєчасній сплаті внесків на обов’язкове пенсійне страхування не виконав. Наявність спірної суми заборгованості підтверджується відомостями долученої до справи картки особового рахунку.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

При цьому, як визначено абз.2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

У зв"язку з несплатою відповідачем страхових внесків, Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області винесено та направлено відповідачу вимогу № Ю-07 від 04.10.2010 року на суму загальної недоїмки. також до боржника було застосовано фінансових санкцій на загальну суму 75982, 64 грн. та винесено відповідні Рішення № 219, 221, 222, 223.

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги та вказаних рішень або їх невідповідність закону відповідачем до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 99542,16 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 17, 18, 20, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 року № 1058-IV, п.п. 11 Інструкції про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03р., ст. ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області до Хмельницького монтажного управління відкритого акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з Хмельницького монтажного управління відкритого акціонерного товариства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Ідентифікаційний код 21339518, вул. Промислова, б. 4/5, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, (адреса головного підприємства - юридичної особи; ВАТ«Теплоенеогомонтаж» Вул. Леніна , 30 Дзержинський р-н. м. Харків 310166)) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області заборгованість у розмірі 99542.16 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сорок дві грн. 16 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2011 року

Суддя О.В. Панченко