Постанова № 14415823, 09.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2011 року Справа № 2а-132/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю представників:

від позивачаЦимбалюк О.В.

від відповідачаЛиманюк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітна" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітна" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області з вимогами:

визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001662301/0 від 14.12.2010 і податкове повідомлення-рішення №0001672301/0 від 14.12.2010, які прийняті ДПІ м. Сєвєродонецька та вручені ТОВ "Вітна".

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив наступне.

В акті перевірки №2457/23-35774414 від 01.12.2010 відповідач зазначив про порушення ТОВ "Вітна"

п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за №334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10842 грн.. у т.ч. за ІІ квартал 2009 року на суму 1094 грн., за І квартал 2010 року на суму 9748 грн.;

п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8673 грн.. у т.ч. за квітень 2009 року на суму 875 грн., за січень 2010 року на суму 2931 грн., за лютий 2010 року на суму 4867 грн.

Позивач вважає що зазначені висновки прийняті відповідачем на підставі суб'єктивних припущень. При проведенні перевірки в порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідачем не були прийняті до уваги первинні бухгалтерські документи щодо:

- придбання ТМЦ на суму 46792,19 грн. у ТОВ "Компанія "Рейтінг" - накладна №50107 від 05.01.2010, податкова накладна № 50107 від 05.01.2010, накладна № 50108 від 05.01.2010, податкова накладна № 50108 від 05.01.2010.

- надання транспортно-експедиційних послуг СПД ОСОБА_3 на адресу ТОВ "Вітна" на загальну суму 5250 грн., у тому числі ПДВ - акт виконаних робіт М00027867 від 16.04.2009, податкова накладна №430/1 від 16.04.2009, акт виконаних робіт М00027869 від 17.04.2009, податкова накладна № 442/1 від 17.04.2009.

Відповідно до вимог пункту 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Позивач вважає безпідставними посилання відповідача в акті перевірки на Закони України "Про дорожній рух", "Про автомобільний транспорт", "Про міліцію" та накази Міністерства транспорту та Міністерства статистики на обґрунтування нібито допущених позивачем порушень податкового законодавства, оскільки зазначені законодавчі акти не регулюють питання оподаткування.

Відповідач проти заявленого позову заперечував з наступних підстав.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", ст.57 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 21 ст.11 Закону України "Про міліцію", ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568; Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року № 488/346.

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Крім того, відповідач посилається на протокол допиту ОСОБА_4, засновника та директора контрагента ТОВ "Рейтинг" від 16.08.2010, в якому ОСОБА_4 пояснив, що ніяких документів з продажу товарів від імені ТОВ "Компанія "Рейтинг" не складав та не підписував, та копію постанови про порушення кримінальної справи у відношенні цієї особи за ч.2 ст.27 та ч.2 ст.205 КК України, як на обставини, що свідчать про нікчемність правочину, що відбувся між ТОВ "Рейтинг" та позивачем у справі ТОВ "Вітна".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

ТОВ "Вітна" зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 05.01.2005, свідоцтво про державну реєстрацію №13831020000002472 видане 21.04.2008. Позивач взятий на податковий облік ДПІ в м. Сєвєродонецьку 22.04.2008 за №59 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100116512 від 17.05.2008.

В період з 01.11.2010 по 26.11.2010 ДПІ у м. Сєвєродонецьку було проведено виїзну перевірку ТОВ "Вітна", код за ЄДРПОУ 35774414, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.04.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 21.04.2008 по 30.06.2010, результати якої оформлені актом перевірки №2457/23-35774414 від 01.12.2010 (а.с. 7-25).

В даному акті встановлені наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10842 грн., у тому числі за II квартал 2009 року на суму 1094 грн., за І квартал 2010 року на суму 9748 грн.;

- пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8673 грн., в тому числі за квітень місяць 2009 року на суму 875 грн., за січень місяць 2010 року на суму 2931 грн., за лютий місяць 2010 року на суму 4867 грн.;

- пп. 6.1.1, 6.3.2, 6.5.1, 6.5.2 п.6.1, 6.3, 6.5 ст. 6, абзацу а) п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32,27 грн., у тому числі за 2009р.- 32,27 грн.

Відповідно до наданих первинних документів обліку позивачем було проведено наступні операції:

- отримання транспортно-експедиційних послуг від СПД ОСОБА_3 на адресу ТОВ "Вітна" на загальну суму 5250 грн., у тому числі ПДВ 875 грн. - акт виконаних робіт М00027867 від 16.04.2009, податкова накладна №430/1 від 16.04.2009 (на суму 3750 грн., в т.ч. ПДВ 625 грн.), акт виконаних робіт М00027869 від 17.04.2009, податкова накладна № 442/1 від 17.04.2009 (на суму 1500 грн., в. т.ч. ПДВ 250грн.). Відповідно до виписки банку оплата за зазначені послуги проведена позивачем у повному обсязі на суму 5250 грн. за документом №18 від 15.07.2009.

- придбання ТМЦ на суму 46792,19 грн. у ТОВ "Компанія "Рейтінг" договір від 05.01.2010, рахунок-фактура №50107 від 05.01.2010, накладна №50107 від 05.01.2010, податкова накладна №50107 від 05.01.2010 (на суму 29204,38 грн., в т.ч. ПДВ 4867,40 грн.), рахунок-фактура №50108 від 05.01.2010, накладна №50108 від 05.01.2010, податкова накладна №50108 від 05.01.2010 (на суму 17587,81 грн., в т.ч. ПДВ 2931,30 грн.). Оплата за отримані товари здійснена позивачем у повному обсязі відповідно до банківської виписки від 03.03.2010.

Зазначені документи досліджувалися і відповідачем під час проведення перевірки і аналогічні відомості відображені в акті перевірки №2457/23-35774414 від 01.12.2010.

Також позивачем надано суду оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 контрагент ТОВ "Компанія "Рейтинг" за період з 01.05.2009 по 31.03.2011 та по рахунку 281 ТМЦ за період з 01.01.2010 по 29.01.2010, в яких відображено оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ "Компанія "Рейтинг" на загальну суму 46792,19 грн. Крім цього, позивачем на підтвердження подальшого продажу товарів, отриманих від ТОВ "Компанія "Рейтинг", третім особам, зокрема ТОВ "Таун сервіс", КП "Жилсервіс "Єврика", КП "Жилсервіс "Світанок", ТОВ "Інститут хіміко-технологічного планування", ТОВ "Продмашстрой" надані видаткові накладні та довіреності на отримання товарів.

Відповідачем до заперечень на позовну заяву надано копію протоколу допиту обвинувачуваного ОСОБА_4 від 16.08.2010 та копію постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 від 24.06.2010

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень рішень були, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат за 2 квартал 2009 року суми 4375 грн. та до складу податкового кредиту за квітень 2009 року суми 875 грн. по взаємовідносинам з СПД ОСОБА_3, та до складу валових витрат за 1 квартал 2010 року суми 38993 грн. і складу податкового кредиту за січень, лютий 2010 року суми 2931 грн. та 4867 грн. відповідно по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Рейтинг"

При цьому податковий орган посилається на протокол допиту ОСОБА_4 та відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження дійсності проведених господарських операцій.

Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та віднесення сум до складу валових витрат.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд вважає, що надані відповідачем протокол допиту ОСОБА_4 та постанова про порушення кримінальної справи не можуть бути належними доказом безтоварності операцій здійснених ТОВ "Вітна" з контрагентом ТОВ "Компанія "Рейтинг", оскільки ці документи лише свідчать про кримінальне переслідування громадянина ОСОБА_4 і не встановлюють його вини, яка може бути підтверджена лише вироком суду, який набрав законної сили.

Крім того, суд зауважує, що надані відповідачем протокол допиту та постанова про порушення кримінальної справи не містять жодного підпису як ОСОБА_4, так і посадової особи яка складала ці документи (а.с. 42-44).

Судом було досліджено видаткові накладні ТОВ "Вітна" №В-00000096 від 29.01.2010, №В-00000121 від 28.01.2010, №В-00000095 від 28.01.2010, №В-00000074 від 28.01.2010, №В-00000079 від 21.01.2010, №В-00000028 від 29.01.2010 та довіреності на отримання товарів від позивача третіми особами ТОВ "Таун сервіс", КП "Жилсервіс "Єврика", КП "Жилсервіс "Світанок", ТОВ "Інститут хіміко-технологічного планування", ТОВ "Продмашстрой".

З аналізу зазначених документів вбачається, що товари отримані від ТОВ "Компанія "Рейтинг" в подальшому були реалізовані позивачем за цінами вищими ніж ціна придбання, що в свою чергу свідчить про спрямованість дій позивача на реалізацію головної мети підприємницької діяльності отримання прибутку.

Щодо взаємовідносин з СПД ОСОБА_3 та отримання від неї послуг перевезення на підтвердження фактичної можливості надання контрагентом відповідних послуг позивачем було надано копію ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №312731 серії АВ, виданої 07.02.2007 на строк з 07.02.2007 по 06.02.2012, відповідно до якої СПД ОСОБА_3 має право здійснювати внутрішні перевезення вантажів.

Відповідач вважає, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік в тому числі і товарно-транспортних накладних.

Посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних можуть бути враховані судом лише як обставина, що може свідчити про безтоварність господарських операцій і повинні досліджуватися комплексно поряд з іншими доказами у справі. Сам факт відсутності товарно-транспортних накладних не є підставою, що унеможливлює віднесення позивачем сум за спірними операціями до складу валових витрат та податкового кредиту, як і наявність належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою визнання правомірними дій по віднесенню сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

В даному випадку, суд враховуючи фактичні обставини справи у їх сукупності приходить до висновку про обгрунтованість дій позивача по включенню сум за операціями з ТОВ "Компанія "Рейтинг" та СПД ОСОБА_3 до складу податкового кредиту та валових витрат.

Матеріалами справи встановлено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку, підтверджено оприбуткування позивачем, отриманих від ТОВ "Компанія "Рейтинг" товарів за даними складського обліку позивача та їх подальша реалізація за цінами більшими ніж ціни придбання третім особам з метою отримання прибутку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнанню неправомірними та скасуванню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітна" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області №0001662301/0 від 14.12.2010 та №0001672301/0 від 14.12.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітна", м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23, кв. 69, ід. код 35774414 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 14.02.2011

СуддяА.М. Каюда