Постанова № 14414707, 16.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2011 № 18/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Синиця О.Ф.

при секретарі: Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1.,

від відповідача Швидкий О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція будівництва меморіального комплексу "Пам"яті героїв Крут" Чернігівської обласної ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010

у справі № 18/24 (Сидоренко А.С. )

за позовом Приватного підприємства "Реламакс"

до Комунального підприємства "Дирекція будівництва меморіального комплексу "Пам"яті героїв Крут" Чернігівської обласної ради

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 83368,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010 (суддя Сидоренко А.С.) задоволено позов ПП “Реламакс” та стягнуто з КП “Дирекція будівництва меморіального комплексу “Памяті героїв Крут” 57039грн. 68коп. заборгованості за охорону обєкту по договору №143 від 29.12.2009 за період липень-вересень 2010, 1713грн.20коп. інфляційних втрат, 812грн. 33коп. 3% річних, 4978грн. пені, 18824грн.82коп. штрафу, 4168грн.40коп. витрат на оплату послуг адвоката та відповідні судові витрати. Судом зменшено розмір витрат на оплату адвоката до 5% від остаточного розміру позовних вимог в звязку з завищеним розміром заявленого до стягнення гонорару. Рішення суду мотивовано тим, що позивач належним чином виконав свої зобовязання по охороні обєкта, проте відповідач не розрахувався за отримані охоронні послуги.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив вказане рішення суду змінити скасувавши його в частині стягнення з КП “Дирекція будівництва меморіального комплексу “Памяті героїв Крут” 57039грн. 68коп. заборгованості, 1713грн.20коп. інфляційних втрат, 812грн. 33коп. 3% річних, 4978грн. пені, 18824грн.82коп. штрафу, 4168грн.40коп. витрат на оплату послуг адвоката та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 23925грн. заборгованості, 705грн.02коп. інфляційних втрат, 334грн. 29коп. 3% річних, 2048грн.55коп. пені, 7746грн.83коп. штрафу, 1715грн.39коп. витрат на оплату послуг адвоката. При цьому мотивованого розрахунку штрафних санкцій апелянтом не надано. Апелянт зазначив, що сума боргу завищена позивачем більш ніж у два рази, оскільки розрахована, відповідно до умов договору з врахуванням двох сторожових постів, тоді як за усною домовленістю сторін було погоджено, що для охорони меморіалу достатньо одного сторожового посту. За таких обставин заявник вважає, що суму заборгованості позивачем розраховано з порушенням дійсної домовленості сторін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач частково її визнав та погодився з відповідачем, що за період з 12 липня 2010 по 23 вересень 2010 до стягнення належить вартість наданих послуг з охорони з розрахунку забезпечення роботи одного сторожового поста. Згідно поданого у відзиві розрахунку позивач просив стягнути з відповідача 27734грн.74коп. заборгованості за вказаний період, 4107грн.63коп. пені, 15894грн.33коп. штрафу, 643грн.87коп. 3 % річних та 971грн.89коп. інфляційних втрат.

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

29.12.2009 року між позивачем (охоронцем) та відповідачем (замовником) укладено договір охорони обєкту №143.

Згідно п. п. 1 4 договору, замовник передає, а охоронець приймає під цілодобову охорону обєкт меморіальний комплекс “Памяті героїв Крут”, розташований в с. Памятне, Борзнянського району, Чернігівської області, з метою відвернення та/або недопущення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу до нього для збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо обєкту.

Охорона обєкту здійснюється шляхом розміщення охоронцем на обєкті двох сторожових постів, укомплектованих двома чоловіками (охоронцями).

Згідно з п. п. 12.1 12.2 договору, вартість охорони обєкту складає 16,66 грн. за одну людино годину. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 12.3.2 встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється замовником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги, на підставі наданого охоронцем рахунку.

Згідно п. 13 на підтвердження надання охоронцем замовнику послуг згідно умов цього договору складається відповідний акт приймання передавання наданих охоронних послуг, який підписується замовником в триденний строк після закінчення розрахункового місяця, в якому надавались послуги.

30.12.2009 сторонами підписано акт приймання-передачі обєкту під охорону.

23.09.2010 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 143 від 29.12.2009, пунктом 1 якої сторони домовилися розірвати з 23.09.2010 року договір № 143 охорони обєкта від 29.12.2009.

В п. 2 додаткової угоди від 23.09.2010 вказано, що фінансові зобовязання замовника зі сплати вартості охоронних послуг, не виконані на момент розірвання договору № 143, підлягають виконанню протягом трьох банківських днів з моменту розірвання договору.

23.09.2010 сторонами був підписаний акт приймання передавання обєкта з-під охорони.

Отже, позивачем були надані послуги по охороні обєкту за період: грудень 2009 року вересень 2010 року що підтверджується рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які наявні в матеріалах справи.

Після розірвання сторонами договору охорони обєкту неоплаченими відповідачем залишились послуги з охорони за період липень-вересень 2010 року. Саме про стягнення заборгованості за вказаний період та відповідних нарахувань штрафних санкцій позивачем подано даний позов.

Відповідач отримання послуг з охорони не заперечує, а вказує лише на те, що сума позову розрахована відповідно до умов договору з врахуванням двох сторожових постів, тоді як за спірний період охорона здійснювалась одним сторожовим постом позивача. В підтвердження своїх посилань відповідачем надано акт від 04.02.2011 (а.с. 135), яким встановлено той факт, що охоронці музейного комплексу ОСОБА_2. та ОСОБА_3 у серпні-вересні 2010 працювали по одному чоловіку у зміну, що останні підтвердили своїми підписами у вказаному акті.

Після проведення службової перевірки позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому погодився з доводами відповідача про те, що з 12.07.2010 по 23.09.2010 працівниками позивача фактично було забезпечено роботу лише одного сторожового поста на обєкті відповідача.

За викладених обставин, враховуючи уточнений розрахунок відповідача сума заборгованості відповідача становить 27734грн.74коп., а саме: 18788грн.32коп. заборгованість за липень-серпень 2010 (з врахуванням часткової оплати за за липень серпень 2010 в сумі 10400грн.) та 8946грн.42коп. за вересень 2010.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно з приписами статті 903 названого кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору щодо своєчасного розрахунку за послуги з охорони обєкту та обставини, що встановлені сторонами в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме щодо розрахунку заборгованості з врахуванням роботи лише одного сторожового посту, судова колегія дійшла висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 27734грн.74коп. заборгованості.

Крім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 4107грн. 63коп. та 15894грн.33коп. штрафу (враховуючи уточнений розрахунок позивача відповідно до встановленої суми заборгованості), передбачених п. 12.5 договору.

Апеляційний господарський суд вважає, що заявлені до стягнення штрафні санкції необхідно зменшити на 50% враховуючи наступне.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В своїй апеляційній скарзі, а також в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.03.2011, відповідач звернув увагу суду на той факт, що останній фінансується виключно з обласного бюджету, оскільки в період надання послуг позивачем та необхідності їх оплати фінансування не було, відповідач не мав змоги розрахуватись повністю з відповідачем, хоча робив для цього все можливе. Крім того, в судовому засіданні відповідач пояснив, що на даний час вже майже розрахувався з позивачем. На підставі викладеного відповідач просив зменшити суму штрафних санкцій.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що основна частина отриманих послуг відповідачем оплачена вчасно та те, що позивачу не завдано значних збитків, апеляційний господарський суд вбачає наявність підстав для застосування в даному випадку наведених норм законодавства.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про зменшення нарахованої відповідачем пені та штрафу передбачених п. 12.5 договору на 50 %. Стягненню з відповідача підлягає 2053грн.81коп. пені та 7947грн.16коп. штрафу.

Згідно вимог ст.625 ЦК України стягненню з відповідача, також, підлягає 643грн.87коп. 3 % річних та 971грн. 89 коп. інфляційних втрат заявлених позивачем до стягнення та розрахованих на встановлену сторонами суму основного боргу.

Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката необхідно зазначити наступне.

Так, статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В підтвердження своїх вимог про оплату витрат на послуги адвоката позивачем надані наступні докази: договір № 09/10 від 15.09.2010 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_1., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №444 від 05.05.2009, акти про надану правову допомогу (а.с.75-78 та 82). Оплата виконаних адвокатом робіт підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.79-81). Отже, подані позивачем докази в підтвердження витрат на послуги адвоката є достатніми для задоволення таких вимог. Проте, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру заявлених до стягнення послуг адвоката до 4168грн.40коп.

Враховуючи викладене вище, колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010 у справі №18/24 підлягає зміні в частині в частині суми стягнення основного боргу, пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних з огляду на встановлені обставини дійсної суми заборгованості.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010 у справі №18/24 змінити.

2. Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010 у справі №18/24 в наступній редакції:

“Стягнути з комунального підприємства “Дирекція будівництва меморіального комплексу “Памяті героїв Крут” (14000 м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 70, код ЄДРПОУ 35884251) на користь приватного підприємства “Реламакс” (16600, Чернігівська обл.., м. Ніжин, вул. Московська, 5-Б/9, код ЄДРПОУ 34383169) 27734 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 74коп. - основного боргу, 2053(дві тисячі пятдесят три) грн. 81 коп. - пені, 7947 (сім тисяч девятсот сорок сім) грн. 16коп. штрафу, 643 (шістсот сорок три) грн. 87коп. -3% річних, 971 (девятсот сімдесят одну) грн. 89коп.-інфляційних втрат, 393 (триста девяносто три) грн. 51 коп. - державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 40 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4168 (чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 40коп. витрат на оплату послуг адвоката.”

3. Стягнути з приватного підприємства “Реламакс” (16600, Чернігівська обл.., м. Ніжин, вул. Московська, 5-Б/9, код ЄДРПОУ 34383169) на користь комунального підприємства “Дирекція будівництва меморіального комплексу “Памяті героїв Крут” (14000 м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 70, код ЄДРПОУ 35884251) 196 (сто девяносто шість) грн. 75коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.

5. Справу № 18/24 повернути господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддяПашкіна С.А.

СуддіКалатай Н.Ф.

Синиця О.Ф.

21.03.11 (відправлено)