Рішення № 14414438, 16.03.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2011 р.

Справа № 14/5025/138/11

За позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю"Ювонга" м. Хмельницький

про стягнення 4 833,76 грн.

Суддя Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

Позивача: Сойко О.Й. . - за довіреністю

Ялівчук А.А. – за довіреністю

Відповідач: не з’явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання згідно договору від 09.03.10р. в сумі 4 833,76 грн., з яких: 4 378,51 грн. основного боргу, нарахування за встановленим індексом інфляції в сумі 148,27 грн., 3% річних в сумі 49,95 грн., пеню в сумі 257,03 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні. Обгрунтовуючи позов посилалися на здійснення відповідачем оплати несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву не подав. Повідомляючи відповідача про судовий розгляд справи, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Зазначена кореспонденція повернута поштою з відміткою - „ За зазначеною адресою не існує”. Однак, як вбачається з наданого державним реєстратором витягу з ЄДРПОУ вказана адреса відповідача є його реєстраційною, тому суд виходить з того, що повідомлення за цією адресою є належним повідомленням відповідача про час та місце судового розгляду справи.

За таких обставин, суд, в силу ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

9 березня 2010 року між сторонами укладено договір № 2270/571 про постачання теплової енергії. Відповідно до п. 1.1. за цим договором енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Порядок розрахунків передбачений п. 6 договору, відповідно до якого розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 50 % розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця;

- остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію передбачено нарахування пені в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.7.2.3.).

Договір набуває чинності, згідно п. 10.1., з 9 березня 2010 року та діє до 9 березня 2011 року.

Тариф по оплаті використаної енергії встановлено у додатку до договору № 1. Додаток № 3 передбачає умови припинення подачі теплової енергії.

Щомісячно відповідачу за спожиту енергію виставлялись рахунки. Однак оплата здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 1 січня 2011 року становить 4 378,51 грн. Розрахунок боргу проведено за період з березня 2010 року по грудень 2010 року включно, з урахуванням проведених часткових оплат (згідно наданої довідки про оплату).

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За таких обставин, враховуючи документальне підтвердження наявності заборгованості позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги про стягнення річних та інфляційниє також обгрунтовані та підлягають задоволенню. Розмір таких нарахувань підтверджується наданими розрахунками.

Враховуючи, що пеня є договірною неустойкою, а її нарахування передбачено договором від 09.03.10р., вимоги про її стягнення обґрунтовані, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, що підтверджується розрахунком.

Таким чином позов обгрунтований, підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати, в силу ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 44, 49, 75, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю"Ювонга" (29000, м. Хмельницький, вул.. Зарічанська, 18, р/р 26009301216950 в центральному відділенні „Промінвестбанку” м. Хмельницького, МФО 315278, код ЄДРПОУ 21326177) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, р/р 26004600015051 в Хмельницькій філії „Брокбізнесбанку” м. Хмельницького, МФО 315858, код ЄДРПОУ 03356571) - 4 378,51 грн. основного боргу, 148,27 грн. інфляційних, 49,95 грн. 3 % річних, 257,03 грн. пені, 102 грн. державного мита, а також 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. : до справи та сторонам.