Рішення № 14414361, 15.03.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р.

Справа № 14/5025/325/11

За позовом спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" м. Хмельницький

до державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" смт. Дунаївці

про стягнення 5 340,46 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: Кізаєва О.М. –за довіреністю

Відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла за неналежне виконання договору № 420 від 7 жовтня 2009 року в розмірі 5 340,46 грн., з яких: 4920 грн. –основний борг, 306,02 грн. –інфляційних, 114,44 грн. –3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні в частині стягнення інфляції та річних, повідомив про оплату суми основного боргу.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, натомість письмово повідомив суд про сплату ним основного боргу, про що надав відповідні докази.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

7 жовтня 2009 року між сторонами укладено договір № 420, згідно якого підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по ремонту (заміні) обладнання ліфтів замовника (відповідача), згідно кошторису який є невід’ємною частиною договору. Вартість робіт згідно п. 1.3. договору складає 27 652,80 грн.

Відповідно до п. 3.1. замовник приймає виконані підрядником роботи по акту. Акт приймання виконаних робіт № КБ –2В, довідка № КБ –3 підписуються замовником на протязі 3 діб з дня її одержання. Оплату за виконані роботи згідно п. 5.1. договору замовник зобов’язаний провести до 10 числа наступного за звітним місяцем. Договір діє з моменту підписання і до повного виконання робіт.

Позивач здійснивши відновлювальні роботи ліфтів: П-320/6 на заготівельному елеваторі, П-320/9 на при млиновому елеваторі, В-3200/2 свої умови договору виконав. Факт виконання зазначених робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних обома сторонами довідок про вартість виконаних робіт: за № 341/10 від 28.04.10р., № 342/10 від 26.04.10р., № 343/10 від 26.04.10р., а також копіями підписаних обома сторонами актів приймання виконаних робіт: № 341/10 від 28.04.10р., № 342/10 від 26.04.10р., № 343/10 від 26.04.10р., які містять відмітки про їх підписання згідно договору від 07.10.09р. № 420. Всього позивачем виконано роботи, згідно актів виконаних робіт на суму 12 420 грн.

Свої обов’язки по оплаті робіт, станом на 17.02.10р. відповідач виконав частково, що призвело до утворення заборгованості в сумі 4920 грн. Проведення зазначеної часткової оплати підтверджується наявними в справі платіжними документами № 222 від 08.04.10р. та № 289 від 29.04.10р.

Звернення з позовом про стягнення основного боргу, нарахованих 3% річних та інфляційних відбулося 22.02.11р. Однак, як вбачається з наданої копії платіжного доручення № 199 відповідач здійснив сплату основного боргу 21.02.11р., тобто до звернення з позовом.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в сукупності судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з актів виконаних робіт їх виконання здійснювалось протягом квітня 2010 року, тому граничний строк оплати, враховуючи умови п. 5.1. договору закінчився 10 травня 2010 року. Таким чином, з урахуванням викладених законодавчих положень та умов договору підтвердженою є наявність прострочки оплати робіт, починаючи з 11.05.10р. Однак, на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідачем погашена.

Враховуючи проведення відповідачем оплати основного боргу в повному обсязі, до звернення з позовом до суду, позовні вимоги, в цій частині, задоволенню не підлягають в зв’язку з безпідставністю (відсутність боргу на момент подання позову).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність заборгованості за період з 11.05.10р по 17.02.11р. вимоги про стягнення річних та інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Їх розмір підтверджується поданим розрахунком за вказаний період.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, в силу ст. ст. 44, 49 покладаються на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 4-5, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів” (32413, Хмельницька область, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова, 11, р/р 2600402708249 ф-я ВАТ „Укрексімбанк” Хмельницький, МФО 315609, код 00952485) на користь Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" (29025, м. Хмельницький вул.. Будівельників, 27, р/р 2600768508 в АБ „Укргазбанк”, МФО 320478, код 14157320) –306,02 грн. інфляційних, 114,44 грн. 3% річних, 8,16 грн. державного мита, а також 18,88 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу.