Рішення № 14414334, 15.03.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р.

Справа № 3/5025/318/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" м. Нововолинськ

до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" м. Шепетівка

про стягнення 26902,59 грн. у тому числі: 23733,05 грн. основного боргу, 1658,21 грн. пені, 314,99 грн. - 3% річних, 1196,34 грн. - інфляційних

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

від позивача : Купира З.С. за довіреністю №629/11-10 від 05.11.2010 р.

від відповідача : Дзюблюк М.А. за довіреністю №20-20 від 31.01.2011 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. позивач звернувся із позовом, де просить стягнути з відповідача 26902,59 грн. у тому числі: 23733,05 грн. основного боргу, 1658,21 грн. пені, 314,99 грн. - 3% річних, 1196,34 грн. - інфляційних нарахувань. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних за період з 11.02.2010 р. по 06.09.2010 р. та за договором поставки №16-10 від 01.08.2010 р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає. У письмовому відзиві на позовну заяву вказує, що вказана позивачем заборгованість виникла через фінансові труднощі ВАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" у зв’язку із значним підвищенням закупівельних цін на сировину, матеріали, послуги; порівняно різким підвищенням мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму що значно збільшило витрати на одиницю продукції; різким підвищенням курсу гривні у 2010 р. стосовно євро. Крім того настали строки погашення банківських кредитів, які були взяті для поповнення оборотних коштів підприємства.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно усної домовленості між сторонами за період з 11.02.2010 р. по 06.09.2010 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 357207,56 грн.

01.08.2010 р. між сторонами укладено договір поставки №16-10, згідно умов якого (п. 1.1) позивач зобов’язується відповідно до умов договору поставити та передати у власність відповідача паперово-картонну продукцію (товар), а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити товар.

Згідно договору позивач поставив відповідачу товар на суму 79259,50 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору поставки відповідач здійснює оплату за товар протягом 5 (п’ять) календарних днів з моменту здійснення поставки товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач свої зобов’язання за усною домовленістю та по договору поставки виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними на загальну суму 436467,06 грн.

Взяті на себе зобов’язання щодо оплати за отриманий товар, відповідач належним чином не виконав.

Згідно п. 5.4 договору поставки за прострочення терміну оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач відповідно до вказаного пункту договору нарахував відповідачу 1658,21 грн. за період з 13.09.2010 р. по 07.11.2010 р. на суму боргу 32564,52 грн. та з 08.11.2010 р. по 07.02.2011 р. на суму боргу 23733,05 грн.

Також згідно ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 1196,34 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2010 р. по жовтень 2010 р. на суму боргу 32564,52 грн. та з листопада 2010 р. по січень 2011 р. на суму боргу 23733,05 грн. та 314,99 грн. –3% річних за період з 13.09.2010 р. по 07.11.2010 р. на суму боргу 32564,52 грн. та з 08.11.2010 р. по 07.02.2011 р. на суму боргу 23733,05 грн.

Станом на 31.12.2010 р. відповідач сплатив 412734,01 грн. боргу, що підтверджується банківськими виписками за період з 10.02.2010 р. по 08.11.2010 р. та не заперечується представником відповідача.

В зв’язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар розрахунок належним чином не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 23733,05 грн. основного боргу.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені передбачено умовами договору, її розрахунок здійснено з врахуванням обмежень встановлених п.6 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а тому вимоги в частині стягнення 1658,21 грн. пені є правомірними.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 1196,34 грн. інфляційних збитків та 314,99 грн. - 3 % річних. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 23733,05 грн. основного боргу, 1658,21 грн. пені, 314,99 грн. - 3% річних, 1196,34 грн. - інфляційних нарахувань обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

При поданні позовної заяви позивач сплатив мито в розмірі 270,00 грн., що є більшим на 0,97 грн. ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. В судовому засіданні представник позивача подав заяву в якій просив не повертати зайво сплачене державне мито.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" м. Нововолинськ до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" м. Шепетівка про стягнення - 23733,05 грн. основного боргу, 1658,21 грн. пені, 314,99 грн. - 3% річних, 1196,34 грн. - інфляційних нарахувань задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" м. Шепетівка (вул. Ватутіна, 61, код 00273945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" м. Нововолинськ (вул. Луцька, 25, код 33211353) 23733,05 грн. (двадцять три тисячі сімсот тридцять три гривні 05 копійок) основного боргу, 1658,21 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім гривень 21 копійка) пені, 314,99 грн. (триста чотирнадцять гривень, 99 копійок) - 3% річних, 1196,34 грн. (одна тисяча сто дев`яносто шість гривень, 34 копійки) - інфляційних нарахувань, 269,03 грн. (двісті шістдесят дев`ять гривень, 03 копійки) - витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.03.2011 р.

Віддрук. 3 прим.:

1. до справи; 2. позивачу; 3. відповідачу.