Рішення № 14414280, 25.03.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2011 Справа № 5024/268/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонського міськвиконкому м. Херсон

до закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" м. Херсон

про стягнення 113621грн. 67 коп.

за участю пом. прокурора Суворовського району м.Херсона Жужа Н.М.

представників сторін:

від позивача: уповноважена особа Сотниченко В.В.

від відповідача: уповноважена особа Євчук М.М.

в с т а н о в и в:

Прокурор Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонської міської ради (позивач) звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства “Теплотехніка” (відповідач) про стягнення 105726грн.63коп. заборгованості з орендної плати та 7895грн.04коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по розрахунках за договором оренди комунального майна від 17.03.2008року №359.

Прокурор та позивач в засіданні суду підтримали позовні вимоги в повному розмірі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення боргу з орендної плати, а в задоволенні вимог в частині стягнення пені просить відмовити, посилаючись на те, що сторони при укладенні договору не узгодили розмір пені та період, за який вона стягується.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 24.03.2011року до 25.03.2011року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

17 березня 2008року між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (позивач по справі) та закритим акціонерним товариством «Теплотехніка» (відповідач) укладено договір оренди комунального майна №359.

Згідно з цим договором в користування відповідача на умовах оренди позивач передав комунальне майно - нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 65,4 кв.м., які розташовані по вул. Котовського №4 в м.Херсоні.

Зазначені приміщення знаходилися в оренді у відповідача і раніше, до підписання договору оренди від 17.03.2008року.

Наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 19.12.1996року. підтверджується передача майна в користування відповідача на умовах оренди.

Строк дії договору сторонами узгоджено пунктом 11.1 договору оренди з 17.03.2008року до 15.03.2011року .

Доказів того, що сторони повідомляли одна одну про припинення договору після закінчення його строку суду не надано, тому відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»станом на день засідання суду договір діє на тих же умовах, які ним передбачені.

Відповідно до розділу 3 зазначеного договору оренди відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату за час оренди в узгодженому сторонами розмірі –3505грн.54коп. за базовий місяць оренди та перераховувати її в безготівковому порядку позивачу на відповідний рахунок управління державного казначейства не пізніше 25 числа поточного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992року встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності в строки, встановлені договором оренди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір оренди від 17.03.2008року є обов’язковим для виконання обома сторонами і сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати на розрахунковий рахунок позивача у встановленому договором оренди розмірі та порядку відповідач не виконував.

Згідно з наданим розрахунком позивача підтверджується, що відповідач не сплачує орендної плати з 01.10.2008року по 31.10.2010року та, з урахуванням часткових розрахунків, має заборгованість за цей період в загальній сумі 105726грн.63коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Документального підтвердження погашення боргу відповідач суду не надав, а його посилання на те, що 04.03.2011року платіжним дорученням №2024 ним було сплачено позивачу 22000грн.00коп. судом не приймається як належний доказ погашення боргу, оскільки із призначення платежу не вбачається, що це погашення боргу саме за договором від 17.03.2008року №359, а за посиланням позивача зазначена сума зарахована в рахунок боргу за іншим договором оренди.

З урахуванням вищезазначеного позовні вимоги про стягнення 105726грн.63коп. основного боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу і пені); відшкодування збитків.

Пункт 6 ст. 231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При укладенні договору оренди від 17.03.2008року сторони пунктом 3.4 передбачили відповідальність за несвоєчасне перерахування орендних платежів у вигляді пені в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні вимоги передбачені і частиною 2 статті 343 Господарського Кодексу України.

Отже, виходячи із вимог вищенаведених норм права та змісту договору оренди щодо стягнення пені (п.3.4), суд дійшов висновку, що сторонами не узгоджено в договорі протягом якого періоду нараховується пеня (за весь період прострочення платежу, або протягом певної кількості днів, інше). Договором зазначено, що стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не зазначено за який саме період вона нараховується.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 7895грн.04коп. пені задоволенню не підлягають.

На підставі вищезазначених норм права, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача стягується 105726грн.63коп. основного боргу. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7895грн.04коп. пені слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства “Теплотехніка” м. Херсон, вул. Гагаріна, 8-а, р/р 260050169101 МФО 352639 код ЄДРПОУ 24107688 :

а) на користь управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради м. Херсон, вул. Ушакова, 37 р/р 37112005001703 УДК Херсонської області МФО 852010, код ЄДРПОУ 25900093 –105726грн. 63 коп. основного боргу;

б) в доход державного бюджету р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 одержувач: управління Державного казначейства у м.Херсоні код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 - 1057грн.27коп. державного мита ;

в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 236 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7895грн.04коп. пені відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.03.2011р.