Рішення № 14414220, 21.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р. Справа № 5023/267/11

вх. № 267/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Дегтяр О.Г. - директор

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Янтар-2006", м. Лозова

до ФОП ОСОБА_2, м. Лозова

про стягнення 3640,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2156,00 грн. боргу, 1484,41 грн. пені та судові витрати.

Позивач надав суду документи для залучення до матеріалів справи, а саме, витяг ЄДР на ФОП ОСОБА_2, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи на 21.03.11 направлялася на адресу відповідача - АДРЕСА_1.

Відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Також, позивач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, на 15 днів, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі, яке було задоволено судом.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.12.08 між сторонами було підписано договір №24 оренди торгівельної площі. Відповідно до умов договору, орендодавець (позивач по справі) надавав відповідачу в оренду торгівельну площу у розмірі 5,6 м.кв., за адресою: 64600. м. Лозова, 4 м-н, торгівельний майданчик «Янтар - 2006», строком на 1 рік, з метою використання під час торгівлі промисловими товарами, а орендатор зобов'язувався в повному обсязі та своєчасно розраховуватися за використання торгівельної площі, та щомісяця сплачувати орендну плату.

Розмір орендної плати у відповідності до п.3.1. Договору становить 215.60 грн. щомісяця.

У відповідності до п. 3.4 Договору порядок розрахунків за оренду торгівельної площі сторони погодили шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Янтар -2006» №26006137049, ХОД «Райффайзен банк Аваль» м. Харків, МФО 350589, код 22640303, або в касу орендодавця, у строк до 5 числа поточного місяця.

Протягом 2010 року за використання торгівельної площі орендарем ОСОБА_2 було сплачено лише 431 грн.20 коп. (згідно касового чеку від 19.04.2010 року).

Станом на 31.12.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди № 24 від 25.12.2009 року складає 2156,00грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законодавством, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання обов'язку.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк(ст.759 ЦК України).

У відповідності до положення ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Оскільки зобов'язань з розрахунку за оренду відповідачем не виконано, позивачем було направлено претензії (вих. від 13.10.2010 р. та 10.12.2010 року), з викладенням вимоги про сплату грошових коштів та неустойки, проте пропозицій від орендаря про порядок та строки погашення виниклої заборгованості не надійшли.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 2156,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 1484,41 грн. пені, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Пунктом 3.6 розділу 3 Договору передбачено штрафну санкцію(пеню) за несвоєчасне виконання зобов'язання, у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 132,64 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення 1351,77 грн. пені слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, з вини якого виник спір.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2, видане ВК Лозівської міської ради Харківської області 01.11.2006 р., відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар - 2006" (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 54, кв. 80, код 22640303, рах. №26006137049 в ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль" МФО 350589) - 2156,00 грн. заборгованості, 132,64 грн. пені, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.