Рішення № 14414204, 23.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р. Справа № 5023/539/11

вх. №

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Сухорукова І.К. посв. №140 від 15.09.10 року,

позивача - Воронова Ю.В. за дов.№53 від 05.01.2011 року,

відповідача - Почуєв А.В. за дов.№2 від 12.08.2010 року,

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

до Приватного підприємства "ВІТАЛІЯ-Плюс", м. Харків

про стягнення заборгованості по орендній платі та пені в сумі 8604,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Укправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "ВІТАЛІЯ-Плюс", м. Харків про стягнення заборгованості по орендній платі та пені в сумі 8604,80 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на не лалежне виконання з боку відповідача, покладених на нього зобов"язань за договором № 661 від 20.11.2003 року оренди нежитлового приміщення (Будівлі), з урахуванням чого просить суд задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 лютого 2011 року о 10:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 лютого 2011 року розгляд справи було відкладено на 14 березня 2011 року 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 23 березня 2011 року 10:30 год.

До господарського суду Харківської області 23.03.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. 6575), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію заяви відповідача від 05.03.09 року, відповідно до якої він просить Укправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків розірвати договір оренди № 661 від 20.11.03 року.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 23.03.2011 року від представника позивача надійшло клопотання (вх.6576), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримує у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов заявлений прокурором підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 листопала 2003 року між Укправлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків (позивачем) та Приватним підприємством "ВІТАЛІЯ-Плюс", м. Харків (відповідачем) був укладений договір №661 оренди нежитлового приміщення (будівлі).

Відповідно до п.1.1. Договору, предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) - об"єкт оренди, право на оренду якого отримано Орендарем на підставі рішення виконкому Харківської міської ради. №1133 від 20.11.2003 року.

Відповідно до п.1.2. Договору, передбачено, нежитлове приміщення (Будівля) загальною площею 42,6 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №36012 від 31.07.2003 року) знаходиться за адресою вул.Плеханівська, 40, літера "А-5".

Пунктом 2.1. Договору передбачено, вступ Орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням (будівлю) настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного приміщення.

На виконання умов договору, 20 листопада 2003 року був підписаний Акт прийому-передачі до орендованого користування нежитлового приміщення (будівлі).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди нежитлового приміщення №661 від 20.11.2003 року, строк дії договору був продовжений з 20.11.2004 року по 20.10.2005 року.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди нежитлового приміщення №661 від 20.11.2003 року, строк дії договору був продовжений з 20.10.2005 року по 20.09.2006 року.

Додатковою угодою № 3 до договору оренди нежитлового приміщення №661 від 20.11.2003 року, строк дії договору був продовжений з 20.09.2006 року по 20.08.2007 року.

Додатковою угодою № 5 до договору оренди нежитлового приміщення №661 від 20.11.2003 року, строк дії договору був продовжений з 20.08.2007 року по 20.07.2008 року.

Відповідно до п.3.1. Договору, вартість нежитлового приміщення (Будівлі) визначається відповідно до акту оцінки вартості індивідуально-визначеного майна і складає 2450,00 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору, Орендна плата визначається на підставі Рішення Х!У сесії Харківської міської ради ХХ!!! скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова" від 30.03.2000 р. і складає 163,33 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції.

Ставка орендної плати (тариф) становить 8 % за рік.

П. 3.3. Договору передбачає, орендна плата за орендоване приміщення (будівлю) оплачується орендарем з 20.11.2003 року щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умови договору, за період з квітня 2007 року по березень 2009 року було нараховано 10280,24 грн., сплачено 4228,58 грн., таким чином, орендну плату відповідач вносить несвоєчасно та не вповному обсязі, з урахуванням чого, станом на 29.12.2010 року утворилась заборгованість в сумі 6051,66 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 6051,66 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Частиною другою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України), якими, в силу статті 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2553,14 грн. за період з квітня 2007 року по березень 2009 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, та у відповідності до положень частини 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, позовна давність щодо вимоги про стягнення пені сплинула у відповідності до положень ст.258 ЦК України 31 березня 2010 року.

У відповідності до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму відзиві на позов (вх.4027 від 14.02.2011 року), просив суд застосувати строк позовної давності, щодо стягнення пені в сумі 2553,14 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2553,14 грн., оскільки судом застосовуються строки позовної давності щодо заначеного стягнення.

Щодо посилання представника відповідача, проте, що спірний договір не укладався суд ставиться критично, та заначає, що заначене твердження спростовується наявними в матеріалах справи доказами, оскільки зазначений договір виконувався сторонами, сторони додатковими угодами продовжували строк дії спірного договору, крім того, наявна в матеріалах справи заява Директора ПП "Віталія-Плюс" від 05.03.09 року, відповідно до якої він просить Укправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків розірвати договір оренди № 661 від 20.11.03 року, тож безпідставне твердження представника відповідача що спірний договір не укладався.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 258, 267, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства "Віталія - Плюс" (61013, м.Харків, пров. Олександрівський, 2, код ЄДРПОУ 32134095, п/р 26005015315980 в ТОВ ФБ "Фінанси та кредит" МФО 350697) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н.Конституції, 16, одержувач коштів: УДК у м.Харкові 22080401 Б/Р №33213871700002 в ГУДКУ у Харківській області, м.Харків, МФО 851011, Код ОКПО 24134490) суму боргу в розмірі 6051,66 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного Підприємства "Віталія - Плюс" (61013, м.Харків, пров. Олександрівський, 2, код ЄДРПОУ 32134095, п/р 26005015315980 в ТОВ ФБ "Фінанси та кредит" МФО 350697) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного Підприємства "Віталія - Плюс" (61013, м.Харків, пров. Олександрівський, 2, код ЄДРПОУ 32134095, п/р 26005015315980 в ТОВ ФБ "Фінанси та кредит" МФО 350697) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 2553,14 грн. суд відмовляє.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/539/11 складено та підписано 24.03.2011 року.