Рішення № 14413551, 10.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2011 р. Справа № 10/257-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретаріКазміренко Л.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних

розваг», м. Київ;

до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської

області, с. Гвоздів;

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів Агро»,

с. Гвоздів;

2) ОСОБА_1, м. Київ;

3) комунального підприємства Київської обласної ради

«Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»,

м. Васильків;

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсними

та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно

за участю представників:

від позивача: Смулянський О.В. - довіреність № 01/86 від 08.12.2010 р.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: Зубчевський В.Д., довіреність № 1 від 03.02.11 р.;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг»(надалі позивач) з позовом до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області (надалі відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів Агро»(надалі третя особа 1), ОСОБА_1 (надалі третя особа 2), комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»(надалі третя особа 3) про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р.; про визнання недійсним та скасування Свідоцтв про право власносі на нерухоме майно Серія САА № 129880 від 23.02.2006р. та Серія САА №129880 від 23.02.2006р., виданих на і`мя товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро»; скасування реєстрації зазначених свідоцтв про право власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно»було прийнято без відповідних документів та з перевищенням повноважень виконавчого органу, а тому підлягає визнанню недійсним і скасуванню. При цьому, на підставі оспорюваного рішення відповідач видав на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро»Свідоцтво про право власносі на нерухоме майно Серія САА №129880 від 23.02.2006 р. та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серія САА №129881 від 23.02.2006 р., які теж підлягають визнанню недісними та скасуванню. Також, позивач зазначає, 23.02.2006р. комунальне підприємство Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вищеназвані свідоцтва про право власності на нерухоме майно зареєструвала в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, які підлягають скасуванню.

Ухвалою від 26.11.2010р. Господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 10/257-10 та призначив розгляд справи на 14.12.2010р.

14.12.2010р. до початку розгляду справи через канцелярію господарського суду надійшло клопотання Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про призначення колегіального розгляду справи, оскільки, на думку відповідача, справа має підвищений ступінь складності.

Ухвалою від 14.12.2010р., на підставі ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд відмовив у задоволенні клопотання Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про призначення колегіального розгляду справи.

Також, 14.12.2010р. до суду надійшли клопотання представника третьої особи 2 - ОСОБА_1 про перенесення слухання справи, про зміну його процесуального статусу з третьої особи без самостійних вимог на процесуальний статус третьої особи з самостійними вимогами та про здійснення технічної фіксації судового процессу.

Крім того, до суду надійшло письмове заперечення комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», з яких вбачається, що останнє проти задоволення позовних вимог, заявлених до БТІ, заперечує, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для скасування реєстрації права власності, проведеної на підставі свідоцтв про право власності від 23.02.2006р. серії САА № 129880 та № 129881, оскільки на даний час право власності на обєкти нерухомого майна, вказані у зазначених свідоцтвах про право власності, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу. При цьому, третя особа 3 просить суд розглядати справу без участі її представника.

У судовому засіданні 14.12.2010р. суд, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, задовольнив клопотання ОСОБА_1 про технічну фіксацію судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Присутній у судовому засіданні представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, подав уточнення позовних вимог № 01/82 від 08.12.2010р., згідно з якими просить визнати повністю недійсним рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно», як такого, що суперечить законодавству; визнати повністю недійсними свідоцтва про право власності від 23.02.2006р. серії САА № 129880 та № 129881, видані на імя ТОВ «Гвоздів-Агро»; скасувати реєстрацію свідоцтв про право власності від 23.02.2006р. серії САА № 129880 та № 129881 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Також представник позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та усно клопотав про відкладення розгляду справи, оскільки останній не мав змоги підготувати обґрунтований відзив на позовну заяву.

Крім того, суд, розглянувши заяву третьої особи про зміну процесуального статусу, відмовив в її задоволенні, оскільки, в силу приписів ст. 26 ГПК України, статусу третьої особи з самостійними вимогами набувають лише особи, які звернулись з відповідним позовом до однієї або дво сторін по справі. При цьому, відповідно до статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, фізична особа не може бути стороною у справі, за виключенням випадків коли вона звертається до господарського суду як кредитор з заявою у справу про банкрутство, або є стороною - учасником у корпоративному спорі.

Третя особа 1 витребувані судом документи не подала, повноважного представника у судове засідання не направила, про причини неявки господарський суд не повідомила.

Ухвалою від 14.12.2010р. суд відклав розгляд справи на 18.01.2011р. та зобов`язав вдруге відповідача подати відзив на позов з документальним та правовим обгрунтуванням заперечень; рішення, яким були делеговані повноваження виконкому Гвоздівської сільської ради; докази на підтвердження статусу юридичної особи виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради.

18.01.2011р. до початку розгляду справи через канцелярію господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро»надійшло клопотання про розгляд судової справи без участі представника товариства.

Присутній у судовому засіданні 18.01.2011р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи 2 усно клопотали про відкладення розгляду справи, оскільки на їх адреси направлені заяви про уточнення позовних вимог, в яких процесуальний статус останніх інший, ніж у примірнику, який подано до господарського суду. Таким чином, вони не мали змоги підготувати обґрунтований відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи 3 в судове засідання 18.01.2011р. не зявився, про причини неявки суд належним чином не повідомив.

Крім того, представником відповідача, на підставі ст. 69 ГПК України, було надано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 18.01.2011р., відповідно до ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору по справі до 11.02.2011р. та відкладено розгляд справи, у зв`язку неподанням витребуваних документів, на 01.02.2011р.

01.02.2011р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з хворобою судді Привалова А.І.

Ухвалою від 03.02.2011р. призначено розгляд справи на 10.02.2011р. о 14 год. 20 хв. та зобов`язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 18.01.2011р.

09.02.2011р. до суду надійшло клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» про залучення його до участі у розгляді справи в якості другого відповідача, оскільки в даному спорі вирішується питання про позбавлення товариства права власності на нерухоме майно, та відкладення розгляду справи з метою надання представнику часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Присутній у судовому засіданні 10.02.2011р. представник позивача заперечив проти клопотання третьої особи 1, посилаючись на те, що ним не заявляються позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро», відмовив в його задоволенні, оскільки предмотом спору є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядуваннята як наслідок визнання недійсним свідоцтв про право власності, виданих також відповідачем, на підставі оспорюваного рішення. При цьому, вимоги про визнання права власності або витребування майна у ТОВ «Гвоздів-Агро»позивачем не заявляються. Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України, відповідачами є підприємства та організації, яким предявлено позовну вимогу.

Також суд відмовив у перенсенні розгляду справи, оскільки строк, встановлений ст. 69 ГПК України для вирішення спору по суті, спливає 11.02.2011р.

Представники відповідача та третіх осіб 2, 3 у судове засідання черговий раз не зявились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Крім того, відповідач без поважних причин не виконав вимоги ухвал суду від 26.11.2010р., від 14.12.2010р., від 18.01.2011р., від 03.02.2011р. та не подав витребувані судом документи, що свідчить про навмисне затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третіх осіб 2, 3.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 1, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2006р. виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області було прийнято рішення «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно», яким було визнано право власності на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро», що входило до складу майнових внесків членів колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Данко».

Позивач вважає, що зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування було порушено його право власності на майно, що входить до складу майнових внесків членів колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Данко», власником яких він є.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Приписами ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місце самоврядування в Україні»передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. До матеріалів справи надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2010р., згідно з яким юридичною особою є Гвоздівська сільська рада. Доказів, що виконавчий комітет Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області зареєстрований як юридична особа суду надано не було.

Крім того, згідно п. 10 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції на момент прийняття оспорюваного рішення), виконавчим органам сільських рад були делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна.

Проте, суду не надано відповідного рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, згідно з яким були делеговані повноваження виконавчому комітету Гвоздівської сільської ради для розгляду питань стосовно оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Таким чином, виходячи з наданих суду доказів та приписів ст.ст. 10, 11 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», якими встановлена підзвітність та підконтрольність виконавчих органів відповідним радам, належним відповідачем у справі є Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг»є власником 65,585% майнових паїв членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Данко», що підтверджується постановою Господарського суду Київської області від 20.12.2005р., залишеної без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006р., у справі № 291/16-2005 та свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серії КИ-VI № 615181 та № 615185, виданих Гвоздівською сільською радою.

Згідно довідки відповідача від 07.10.2008р. № 270, доданої до матеріалів справи, до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Данко»входить нерухоме майно: приміщення контори площею 129,2 м2, зерносклад «Модуль»площею 761,8 м2, що знаходяться в с. Гвоздів по вул.Леніна 10; корівник площею 1529,6 м2, корівник площею 711 м2, корівник площею 161,9 м2, телятник площею 2043,3 м2, телятник площею 1583,2 м2, зерносклад «Ангар»площею 495,6 м2, що знаходяться в с.Гвоздів по вул. Леніна 11.

Співвласники майнових паїв КСП «Агоофірма «Данко»входять до списку осіб, які мають право на майновий пай члена КСП «Агрофірма «Данко», при загальній вартості майна пайового фонду КСП «Агрофірма «Данко»станом на 01.01.2000р. 224355,00 грн.

Відповідно до Списку осіб, які мають право на майновий пай члена КСП «Агрофірма «Данко», розмір якого на 01.01.2000р. становить 224355,00 грн., затвердженого протоколом зборів співвласників майнових паїв КСП «Агрофірма «Данко»№ 4 від 17 січня 2008р., позивачу належить 65,583% майнових паїв.

При цьому, порядок набуття права власності на майнові паї членів колективного сільськогосподарського підприємства, а також на майно, яке входить до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, регулюється Порядком визначення розмірів майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства та їх документального посвідчення (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177.

Виходячи з приписів даного Порядку та інших законодавчих актів, власником майна, що входить до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, може стати фізична або юридична особа, яка входила до списку осіб, які мають право на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства та якій це майно виділено в натурі.

Приписами п. 13 Порядку передбачено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Згідно п. 12 листа Міністерства аграрної політики України від 05.05.2001р. № 37-25-3-11/3923 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)», при видачі майна у натурі конкретному власнику у відповідності із рішенням загальних зборів співвласників майна підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна вилучає свідоцтво і робить на ньому запис про видачу майна в натурі, як то встановлено приписами частини дванадцятої.

Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі по тексту - свідоцтво), з відміткою про видачу майна в натурі та копія акта приймання-передавання майна протягом п'яти днів із дня підписання акта приймання-передавання передається сільській раді, яка видала свідоцтво.

Сільська рада на підставі цих документів робить відмітку про отримання майна в натурі в Книзі обліку та в списку осіб, які мають право на майновий пай реорганізованого підприємства, і на основі якого видано свідоцтво.

В подальшому, при дотриманні порядку виділення майна в натурі, що входить до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільська рада видає власнику цього майна свідоцтво про право власності на майно, що входило до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Третя особа 1 (ТОВ «Гвоздів-Агро») не надала суду доказів того, що входила до Списку осіб, які мають право на майновий пай члена КСП «Агрофірма «Данко», та мала свідоцтво про право власності на майновий пай КСП «Агрофірма «Данко», а також не надала доказів звернання з заявою до співвласників майнових паїв членів КСП «Агрофірма «Данко»про виділення їй майна в натурі та відповідне рішення загальних зборів про видачу їй майна в натурі. Відсутній у матеріалах справи і акт приймання-передавання майна в натурі, яке входило до складу майнових паїв членів КСП «Агрофірма «Данко».

Отже, третьою особою 1 належними та допустимими доказами не підтверджено її право власності на майновий пай КСП «Агрофірма «Данко»та право набуття у подальшому власності на нерухоме майно, що входило до складу майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Данко».

Таким чином, право власності третьою особою 1 (ТОВ «Гвоздів-Агро») на майно, що входило до складу майнових паїв членів КСП «Агрофірма «Данко»було набуто неправомірно.

Відповідачем також не надані документи, які б підтверджували його право розпорядження майном, що належить коллективному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Данко».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 41 Конституції України та положень ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з приписами ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»з наступними змінами, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

З огляду на вищевикладене, рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно», яким було визнано право власності на нерухоме майно: комплекс МТФ 3 корівників, 2 телятники, зерносклад «Ангар», що знаходиться в селі Гвоздів по вул. Леніна, 11, та механічний двір, господарські будівлі приіщення контори, склад «Модуль», огорожа, що знаходиться в селі Гвоздів по вул. Леніна, 10, за товариством з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро»на майно членів колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Данко», прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно»підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсними Свідоцтв про право власносі на нерухоме майно Серія САА № 129880 від 23.02.2006р. та Серія САА №129880 від 23.02.2006р., виданих на і`мя товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро», та скасування реєстрації зазначених свідоцтв про право власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, в силу п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України також передбачено, що права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Виходячи зі змісту вищевказаних правових норм, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання недійсними актів, прийнятих також іншими органами або субєктами, які відповідно до закону чи установчих документів, мають обовязковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінються або припиняються з прийняттям такого акту.

При цьому, під актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру, які породжують певні права та обовязки субєкта, або визначеного кола субєктів, якому вони адресовані.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, видача виконавчим комітетом Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області свідоцтв про право власності на нерухоме майно є підтвердженням державної реєстрації цієї дії, а підставою для її вчинення є документи за переліком, встановленим Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. за № 7/5 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), тобто оформлення свідоцтва на право власності є наслідком подання для реєстрації такого права певного переліку правовстановлюючих документів. Правовстановлюючими документами, які встановлюють право власності, у даному випадку є оспорюване рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. та інші повязані з ним рішення, на підставі яких і видані оскаржувані свідоцтва.

Таким чином, оскаржувані Свідоцтва про право власносі на нерухоме майно Серія САА № 129880 від 23.02.2006р. та Серія САА №129880 від 23.02.2006р., видані на і`мя товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро», на підставі рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно». за своїми ознаками до актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування не відносяться, оскільки не носять характеру обовязкових до виконання нормативних актів, а є лише актами фіксації виникнення права власності на нерухоме майно.

Стосовно скасуванн реєстрації зазначених свідоцтв про право власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, то, врахуваючи приписи ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, позивачем вибрано невірний спосіб захисту свого права.

Крім того, відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. за № 7/5, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України, відповідачами є підприємства та організації, яким предявлено позовну вимогу.

При цьому, бюро технічної інвентаризації, на яке згідно з чинним законодавством покладено обовязок по державній реєстрації прав власності на нерухоме майно та ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідачем у даній справі не виступає.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 6 від 27.01.2006р. «Про розгляд заяв громадян про визначення та оформлення права власності на нерухоме майно».

3. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області (08634, Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, 3; код 04359212) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20; код 33640533) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складання та підписання повного тексту рішення 23.02.2011 р.