Рішення № 14413468, 07.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2010 р. Справа № 5/206-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг”, м. Донецьк

до Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія”, м. Фастів

третя особаОСОБА_1, м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 4826,85 грн.

за участю представників:

позивача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

відповідача:Артюхова О.П. дов. від 25.01.2009р. № 179

третьої особи:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” (далі Позивач) до Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (далі Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 4826,85 грн. понесених витрат з виплати страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на право регресу до відповідача про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що відповідач не приймав участі у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Позивач та третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судові засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка позивача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.02.2008р. о 12 год. 00 хв. по вул. Новоросійська у місті Павлограді, Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 2112 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 21140, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 який на праві власності належить останньому.

З постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 3-3920/08 від 11.02.2008р., копія якої залучена до матеріалів справи, вбачається, що вищевказане ДТП трапилось з вини водія ОСОБА_1, який керуючи автомобілем ВАЗ 21140, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не надав перевагу в русі автомобілю який наближався з права, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2112, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні вищезазначеного правопорушення, що призвело до ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України шляхом накладення штрафу.

Транспортний засіб ВАЗ 2112, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застраховано відповідно до укладеного між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “ВУСО” (далі Страховиком) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальником) договору добровільного страхування наземного транспорту № 58302-50-02 від 10.09.2007р. (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобовязується при настанні страхового випадку здійснити оплату страхового відшкодування у терміни та на умовах передбачених договором.

Згідно калькуляції вартості ремонту та відновлювальних робіт від 05.05.2008р. № 74 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля ВАЗ 2112, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 4826,85 грн. Відповідно до страхового акту № 2448-02 від 06.05.2008р. по договору страхування наземного транспорту № 58302-50-02 від 07.09.2007р. належна до виплати сума страхового відшкодування застрахованого автомобіля склала 4826,85 грн.

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “ВУСО”, як страховик, на виконання умов зазначеного договору та страхового акту згідно платіжного доручення № 6816 від 06.05.2008р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля ВАЗ 2112, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 4826,85 грн.

Згідно договору уступки права вимоги від 23.12.2009р. Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “ВУСО” передало позивачу - Відкритому акціонерному товариству “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” право вимоги, належне ЗАТ СК “ВУСО” на підставі ст. 27 Закону України “Про страхування” щодо виплат страхових відшкодувань по договорам добровільного страхування наземного транспорту, до осіб, відповідальних за причинені збитки.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ СК “ВУСО”. Отже, загальний розмір підтверджених фактичних затрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 4826,85 грн.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 3-3379/08 від 11.02.2008р. встановлено порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило зіткнення вищезазначених транспортних засобів та встановлено його вину у скоєні правопорушення, котре призвело до ДТП і притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 застрахована у Акціонерному товаристві “Українська пожежно-страхова компанія” згідно полісу № ВВ/3036676, яким передбачено ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну майну у розмірі 25500 грн. та франшиза в розмірі 510 грн.

Статтею 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідальною особою за завдані збитки потерпілому в результаті ДТП, які відшкодовані позивачем, у даному випадку є Акціонерне товариство “Українська пожежно страхова компанія” відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3036676.

Враховуючи те, що згідно вказаного полісу передбачена франшиза в розмірі 510 грн. то відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу його фактичних затрат з виплати страхового відшкодування за мінусом франшизи.

Таким чином відповідач повинен відшкодувати позивачу 4316,85 грн. (4826,85 грн. страхове відшкодування - 510 грн. франшизи).

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 4316,85 грн. витрат з виплати страхового відшкодування є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог (510 грн. франшизи) суд відмовляє з огляду на їх недоведеність та безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправомірних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (08500, Київська область, м. Фастів, площа Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 27, код ЄДРПОУ 33792667) 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. 85 коп. витрат з виплати страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. витрат зі сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.