Рішення № 14413139, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/2501.03.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державного виробничого підприємства громадського харчування облдержадміністрації

про стягнення 3513,99 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (фізична особа-підприємець);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 01 березня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Державного виробничого підприємства громадського харчування облдержадміністрації (відповідач) заборгованості на загальну суму 3513,99 грн. з них основного боргу 3450,00 грн., 3% річних 23,63 грн. та інфляційних втрат 40,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором купівлі-продажу та надання послуг № 05/151 від 03 червня 2010 року, зокрема, повну суму вартості поставленого йому товару у строки визначені договором не оплатив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 14.02.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.03.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2010 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір купівлі-продажу та надання послуг № 05/151 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобовязується здійснити передачу метало пластикової конструкції-перегородки, яка складається зі спеціальних профілів та сендвічів, загальною площею 56,46 кв. метрів та вагою 464,16 кг (далі - Товар), а Замовник прийняти зазначену конструкцію по Акту та сплатити його вартість на умовах і в термін, визначений Договором.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Виконавець здійснив передачу метало пластикової конструкції-перегородки, яка складається зі спеціальних профілів та сендвічів, загальною площею 56,46 кв. метрів та вагою 464,16 кг, а Замовник прийняв зазначену конструкцію, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін Актом здачі-прийняття робіт від 10.06.2010р. З положень Акта здачі-прийняття робіт вбачається, що сторонами було погоджено вартість послуг за Договором, яка склала 6 900,00 грн. Окрім того, в Акті здачі-прийняття робіт зазначено, що претензій у Замовника щодо виконання робіт до Виконавця немає (належним чином засвідчена копія Акту здачі-прийняття робіт від 10.06.2010р. міститься в матеріалах справи).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Замовник сплачує Виконавцеві за метало пластикову конструкцію-перегородку 6 900,00 грн. протягом шести місяців, починаючи оплату з 01 липня 2010 року рівними частками по 1 150,00 грн. щомісяця, здійснюючи оплату не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Позивач вказує, що відповідач лише частково оплатив вартість поставленого йому Товару сплативши за нього у серпні та вересні коштів на загальну суму 3 450,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії банківських виписок в справі), а починаючи з жовтня 2010 року Замовник припинив здійснення оплати за Товар, у звязку з чим у останнього утворилась заборгованість перед Виконавцем в сумі несплачених грошових коштів за Товар в розмірі 3 450,00 грн., тобто 6 900,00 грн. 3 450,00 грн. (розрахунок суми основного боргу вбачається зі змісту позовної заяви).

Листом № 12/335 від 01 грудня 2010 року Виконавець звернувся до Замовника з вимогою виконати умови Договору щодо оплати Товару та надав Замовнику рахунки №№ 404, 415, 433 на його оплату (копія листа № 12/335 та рахунків №№ 404, 415, 433 в справі). Позивач зазначає, що станом на 31 січня 2011 року відповідач на відповідний лист ніяким чином не відреагував, рахунки №№ 404, 415, 433 не оплатив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду справи сума грошових коштів в загальному розмірі 3450,00 грн. за поставлений Товар Замовником Виконавцю на сплачена.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в сумі 3 450,00 грн., яка утворилась внаслідок порушення Замовником взятих на себе зобовязань щодо оплати поставленого йому Товару - є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 3.1 Договору з питань, що не передбачені Договором та розбіжності, що не врегульовані шляхом переговорів між сторонами, підлягають вирішенню у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Умовами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, зважаючи на той факт, що Замовник в повному обсязі не сплатив Виконавцеві за метало пластикову конструкцію-перегородку 6 900,00 грн. протягом шести місяців, починаючи оплату з 01 липня 2010 року рівними частками по 1 150,00 грн. щомісяця, здійснюючи оплату не пізніше 10-го числа поточного місяця, чим належним не виконав взяті на себе зобовязання за Договором, стягненню з Замовника на підставі ст. 625 ЦК України на користь Виконавця підлягає за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року (включно) сума 3% річних в розмірі 23,63 грн. та за відповідний період інфляційних втрат в розмірі 40,36 грн.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 338,0 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного виробничого підприємства громадського харчування облдержадміністрації (ідентифікаційний код: 23378333, адреса: 01196, м. Київ, Печерський район, площа Л.Українки, будинок, 1, р/р 26006101327990 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 04201, АДРЕСА_1 рахунок НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) грошові кошти: основного боргу 3 450,00 грн. (три тисячі чотириста пятдесят гривень 00 копійок), 3% річних 23,63 грн. (двадцять три гривні 63 копійки), інфляційних втрат 40,36 грн. (сорок гривень 36 копійок) та судові витрати: державного мита 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 04.03.2011р.