Рішення № 14413104, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/3402.03.11 За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна платіжна

система»

Про           стягнення 4947,96 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Дорошенко В.Ю. –по дов. №04 від 10.01.2011р.

Від відповідача           Краснюк О.Т. –по дов. №01/03-1 від 01.03.2011р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна платіжна система»про стягнення 4947, 96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010р. порушено провадження у справі № 36/34, розгляд справи призначено на 31.01.2011р.

24.01.2011р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 5943, 41грн., із яких: 5441, 00 основний борг по договору оренди №5019 від 02.02.2010р., 288, 48 грн. пені за прострочку платежу, 213, 93 грн. інфляційні збитки.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, письмового відзиву на позов не надав. Від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача при вирішенні даного клопотання покладається на розсуду суду.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез’явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явилися, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 21.02.2011р.

21.02.2011р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 6106, 64грн., із яких: 5441, 00 основний борг по договору оренди 35019 від 02.02.2010р., 288, 48 грн. пені за прострочку платежу, 213, 93 грн. інфляційні збитки, 163,23 грн. штраф.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засідання у зв’язку із поданням позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання не заперечує.

Суд розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представника позивача, вважає за доцільне клопотання задовольнити.

В судовому засіданні 21.02.2011р. оголошувалась перерва до 02.03.2011р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.03.2011р. проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що з незалежних від відповідача обставин, відповідач протягом строку дії договору оренди нерухомого майна №5019 від 02.02.20110р. орендоване майно не використовував, електроенергію та інші послуги не споживав, пошкоджень та фізичного зносу орендованого майна зі своєї вини не допустив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

02.10.2010р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна платіжна вимога»(далі відповідач) було укладено договір оренди №5019 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 2 кв.м., в тому числі:

частина площі вестибюлю Північного вокзалу праворуч від центрального входу біля інформатів, під покажчиком «сходи на 2 поверх», площею 1 кв.м.;

частина площі вестибулю Північного вокзалу в касовій зоні ліворуч від білетної каси №13, під електронним табло, площею 1 кв.м.;

розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Привокзальна, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Державного територіально –галузевого об»єднання «Південно –Західна залізниця»Центр регіональних перевезень пасажирів.

Майно передається в оренду з метою розміщення платіжних терміналів (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове платне підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому –передавання майна.

02.02.2010 між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому –передачі орендованого майна, підписаного повноважними представниками сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами погоджено термін дії даного договору з 02.02.2010р. до 02.02.2011р. (п. 10.1. договору).

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –серпень 2009р. –404, 92 грн.

Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004р. №2149 та Протоколом №2 від 11.01.2010р., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем –648, 00 грн. без ПДВ за базовий місяць (серпень 2009р.).

Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2010р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2009 року, січень, лютий 2010р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.6 сторони встановили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за кий здійснюється платіж.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору, не виконав обов’язку орендаря, орендну плату до державного бюджету за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, складає 5441,00 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов’язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати до держаного бюджету України становить 5441,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов’язання за договором №5019 від 02.02.2010р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5441,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 3.7 договору сторони передбачили, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку платежу в сумі 288,48 грн. та інфляційні в розмірі 213,93 грн.

Оскільки відповідач припустився прострочки по орендним платежам з нього на підставі п. 3.7 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»підлягає стягненню пеня в сумі 288, 48 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з лютого 2010 р. по листопад 2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 213,93 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з лютого 2010 р. по листопад 2010р., а отже, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 213,93грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 213,93 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 163, 23 грн. штраф відповідно до п. 3.8 договору .

Згідно п. 3. 8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар (відповідач) сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Оскільки на час розгляду справи заборгованість відповідача по орендній платі становить загалом більше трьох місяців позовні вимоги в частині стягнення штрафу відповідно до п. 3.8 договору в сумі 163,23 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзив судом до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна платіжна система»(01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, 04080, м. Київ, вул. Турівська, 18/20, к.3, код ЄДРПОУ 35309945) на користь Державного бюджету України 5441 грн. 00 коп. основного боргу, 288 грн. 48 коп. пені за прострочку платежу, 213 грн. 93 коп. інфляційні, 163 грн. 23 коп. штраф на рахунок 31111094700011, одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача - ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва –плата за оренд іншого державного майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна платіжна система»(01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, 04080, м. Київ, вул. Турівська, 18/20, к.3, код ЄДРПОУ 35309945) в доход Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна платіжна система»(01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, 04080, м. Київ, вул. Турівська, 18/20, к.3, код ЄДРПОУ 35309945) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

СуддяТ.Ю. Трофименко Повний текст рішення складено 03.03.2011р.