Рішення № 14413069, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/37701.03.11 За позовом Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед"

Про стягнення 33 552,44 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед"

До Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства

холдингової компанії "Київміськбуд"

Про визнання договору оренди недійсним

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" Фомін Г.А. –представник за довіреністю № 3 від 04.01.11.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 411 від 28.12.09. оренди нежитлових приміщень в розмірі 33 552,44 грн.(32442,60 грн. –основний борг, 1109,84 грн. –пеня).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.10. порушено провадження у справі № 30/337; розгляд справи призначено на 23.12.10. о 10-50.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.10. про порушення провадження у справі № 30/377 не виконав, але 21.12.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю повноважного представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні 23.12.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/377 відкладено на 13.01.11. о 15-00.

13.01.11. Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву до Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" про визнання Договору № 411 від 28.12.09. оренди нежитлових приміщень, укладеного між Дочірнім підприємством "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" недійсним з моменту укладення.

В судовому засіданні 13.01.11. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" просить суд відмовити Дочірньому підприємству "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в позові відмовити, посилаючись на те, що пунктом 1.1 Договору № 411 від 28.12.09. загальну площу орендованого приміщення визначено в розмірі 85,00 кв. м, згідно з планом, виданим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», загальна площа орендованого приміщення становить 71,11 кв. м, та відповідно до акту від 01.04.10. обстеження орендованого відповідачем приміщення, його площа становить 75,7 кв. м, та робить висновок про невідповідність Договору № 411 від 28.12.09. фактичним обставинам.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" зазначає, що позивач фактично здійснював нарахування орендної плати на площу 85,0 кв. м, не врахував переплат відповідача за попередні періоди, та зауважує, що на його думку, всі кошти Дочірнім підприємством "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" були отримані.

Також відповідач посилається на ненадання позивачем жодних правовстановлюючих документів щодо належності майнових прав відносно нежитлових приміщень, переданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.11. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" до розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 13.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 01.02.11. о 10-00.

В судовому засіданні 01.02.11. представником Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" було подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач за первісним позовом просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 01.02.11. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 30/377 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.11. у справі № 30/377 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/377 відкладено на 15.02.11. о 15-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/377 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.11. виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.02.11. описку, розгляд справи № 30/377 відкладено на 22.02.11. о 14-30.

В судовому засіданні 22.02.11. Дочірнім підприємством "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" підтримано свої позовні вимоги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" в судове засідання 22.02.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.11. розгляд справи № 30/377 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.03.11. о 09-20.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 01.03.11. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/377.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.09. між Дочірнім підприємством "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" (Орендар) укладено Договір № 411 оренди нежитлових приміщень (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає приміщення, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення розташоване по вул. Малиновського, 4 загальною площею 85,0 кв. м.

Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що загальна орендна плата по цьому договору становить 5 865,00 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 977,50 грн., при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання-використання послуг по оренді приміщення.

У відповідності до п. 2.2 Договору, сторонами погоджено, що щомісячно, до 20 числа поточного місяця, Орендар зобов'язаний повністю оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності.

Відповідно до п. 4.4 Договору встановлено, що Орендар зобов’язаний протягом 10-ти днів з дня підписання даного Договору прийняти, а у разі закінчення терміну дії даного Договору передати орендоване приміщення Орендареві за актом прийому-передачі, і здійснити остаточний розрахунок у разі наявності заборгованості по оплаті орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.10. між сторонами було підписано акт приймання-передачі спірного приміщення, у відповідності до якого позивач передав в орендне користування відповідачу нежиле приміщення, розташоване по вул. Малиновського, 4 загальною площею 85,0 кв. м.

Згідно п. 6.8 Договору, сторонами погоджено строк його дії з 01.01.10. по 31.12.10. без права його пролонгації і викупу орендованих приміщень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що в порушення умов Договору № 411 оренди нежитлових приміщень від 28.12.09., відповідач за первісним позовом не виконав свого обов’язку по сплаті орендних платежів за користування нежитловим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" за період з квітня 2010р. по жовтень 2010 р. виникла заборгованість перед Дочірнім підприємством "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в сумі 32442,60 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до акту від 01.04.10., затвердженого начальником ЖУ «Лівобережне»ДП «Екос», при обстеженні спірного нежитлового приміщення було виявлено, що орендована відповідачем площа становить 75,7 кв. м.

Відповідно до акту про договірну ціну (Додаток № 3 до Договору), сторонами було погоджено, що Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за 1 кв. м найманої площі в розмірі 57,50 грн. та ПДВ в сумі 11,50 грн.

Таким чином, з наведеного вбачається, що орендна плата за користування нежитловим приміщенням, яке розташоване по вул. Малиновського, 4, в м. Києві загальною площею 75,7 кв. м становить 5223,30 грн. на місяць, в т. ч. ПДВ.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням в сумі 32442,60 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в первісному позові і, Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" до матеріалів справи не надано.

В зв’язку з тим, що відповідач за первісним позовом припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.2 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 1109,84 грн. - пені.

Відповідно до п. 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату платежів, Орендар повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1109,84 грн., що відповідає розрахунку Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед".

По зустрічному позову:

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" до Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" про визнання Договору № 411 від 28.12.09. оренди нежитлових приміщень, укладеного між сторонами, недійсним з моменту укладення, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи зустрічний позов про визнання Договору № 411 від 28.12.09. оренди нежитлових приміщень недійсним з моменту укладення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед"посилаючись на норми ст. 227 Цивільного кодексу України, вказує на те, що при укладенні зазначеного Договору оренди відповідач за зустрічним позовом, пославшись на Статут, не надав доказів того, що він є власником приміщення, що знаходиться по вул. Малиновського, 4, у м. Києві, або це приміщення перебуває у його віданні.

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що Дочірнє підприємство "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в порушення вимог законодавства України уклав зазначений вище Договір, не маючи на це права, тобто відповідач за зустрічним позовом є неналежною стороною при укладанні оспорюваного Договору, а обставина щодо права відповідача на укладення Договору є істотною.

Суд не погоджується з такою позицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" з огляду на наступне.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як вбачається, ст. 761 Цивільного кодексу України визначає суб'єктний склад осіб, які можуть виступати наймодавцями в договорі майнового найму (оренди). Це власники майна, особи, які мають майнові права, а також особи, уповноважені на укладення договору майнового найму.

Наймодавцями можуть виступати будь-які суб'єкти цивільних правовідносин: фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 761 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідні повноваження не власнику можуть бути надані: законом, самим власником.

Господарський кодекс України у відповідності до ст. 287 наділяє державні та комунальні підприємства, які не є власниками закріпленого за ними майна, повноваженнями виступати орендодавцями окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу органів, уповноважених розпоряджатися державним та комунальним майном, - також цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Якщо повноваження здавати майно в найм не випливає із закону, наймодавець повинен мати спеціальне уповноваження власника здавати його майно в оренду.

Холдингова компанія «Київміськбуд»створена відповідно до Указу Президента України № 224/94 від 11.05.94. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації»на підставі розпорядження Представника Президента України в м. Києві № 786 від 12.09.94.

15.05.95. Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 142, яким було закріплено на праві повного господарського відання за державною комунальною будівельною корпорацією «Київміськбуд»житловий фонд та об'єкти соціально-побутового призначення, які закріплені за підприємствами, що входять до складу корпорації «Київміськбуд».

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 147 від 15.05.95. затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державної комунальної холдингової компанії «Київміськбуд»та її Статут.

Акціонерне товариство холдингової компанії "Київміськбуд" є правонаступником державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд», що підтверджується Статутом АТ ХК «Київміськбуд»в новій редакції, затвердженого протоколом № 9 від 30.06.-28.07.08., та зареєстрованого в Печерській районній державній адміністрації 20.07.09.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Акціонерне товариство холдингової компанії "Київміськбуд" створено в процесі корпоратизації, шляхом передачі до її статутного фонду контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів.

У процесі приватизації (корпоратизації) державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд»до її статутного фонду були включені рішенням засновника, Київської міської ради, гуртожитки, про що свідчить Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 411 від 12.07.99. «Про завершення приватизації акціонерного товариства».

Підприємства визначені в додатку за якими був закріплений житловий фонд, відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 142 від 15.05.95., були ліквідовані на підставі рішення Правління АТ ХК «Київміськбуд»№ 5 від 11.03.96., правонаступником ліквідованих підприємств встановлено ДП «Екос».

ДП «Екос»отримало зазначене вище майно на праві господарського відання від АТ ХК «Київміськбуд»на підставі рішення Правління АТ ХК «Київміськбуд» № 4 від 31.10.95., актом передачі майна на підставі рішення № 4 визначено перелік переданого на праві господарського відання майна, до якого входить гуртожиток по вул. Малиновського, 4.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного май          на по м. Києва № 322 від 11.11.08. було внесено зміни в Наказ № 411 від 12.07.99. стосовно переліку приватизованого майна Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд». На підставі зазначеного Наказу було скасовано реєстраційне посвідчення Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»стосовно права власності на цілісний майновий комплекс.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.10. у справі № 2а-11964/10-2670 визнано протиправними дії Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” щодо скасування реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс за Акціонерним товариством холдингової компанії “Київміськбуд” на підставі наказу та переліку регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 12.07.99. № 411, який зареєстрований 21.07.99. за реєстровим номером 548-з; зобов’язано Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” поновити реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за Акціонерним товариством холдингової компанії “Київміськбуд” на підставі наказу та переліку регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 12.07.99. № 411, який зареєстрований 21.07.99. за реєстровим номером 548-з.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1915 від 20.10.04. із змінами внесеними Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2240 від 10.12.04., гуртожиток по вул. Малиновського, 4 змінив статус на житловий будинок.

Відповідно до п. 1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1915 від 20.10.04. було визнано будівлі на вулиці Космонавта Волкова, 10; проспекті Правди, 90; вулиці Зої Гайдай, 2-а та 6-а; вулиці Маршала Малиновського, 4 та б-б; вулиці Лайоша Гавро, 14-а; вулиці Маршала Рокоссовського, 8-а; вулиці Північній, 2-а, та вулиці Крейсера "Аврори", 16 житловими будинками для малосімейних з 01.01.05.

Пунктом 3 зазначеного вище розпорядження № 1915 від 20.10.04. було зобов'язано Адміністрацію та профспілковий комітет АТ ХК «Київміськбуд»надати житлові приміщення сім'ям, які постійно проживають, зареєстровані та перебувають на квартирному обліку у житлових будинках.

Згідно п. 5 зазначеного вище Розпорядження № 1915 від 20.10.04., було вирішено передати до комунальної власності територіальних громад Голосіївського, Деснянського, Оболонського, Подільського районів у м. Києві будинки, зазначені в п. 1 даного розпорядження, за місцем їх розташування у встановленому порядку.

У відповідності до довідки Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" № 67 від 31.01.11. вбачається, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, Малиновського, 4, не був переданий до комунальної власності міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ст. 227 Цивільного кодексу України надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу, який іменується ліцензією, а тому ця стаття не поширюється на правочини, на вчинення яких необхідно мати інші дозволи.

У ст. 91 Цивільного кодексу України зазначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Відповідно до закону ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності").

За таких обставин, судом встановлено, що укладаючи договір оренди у відповідності до вимог чинного законодавства України, орендодавець повинен мати майнові права на майно, що здається в оренду, або орендодавцем може бути особа, уповноважена на укладення такого договору найму,

З наведеного вбачається, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, орендодавець не повинен мати відповідну ліцензію, про яку йдеться мова в ст. 227 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з наведеного вбачається, що укладаючи Договір № 411 оренди нежитлових приміщень від 28.12.09. Дочірнє підприємство "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідач за зустрічним позовом отримав зазначене вище майно на праві господарського відання від АТ ХК «Київміськбуд», а тому укладення Договору № 411 оренди нежитлових приміщень від 28.12.09. не суперечить положенням чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" (04212, м. Київ, вул. Малиновського, 4, код ЄДРПОУ 23502968) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) 32442 (тридцять дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 60 коп. – основного боргу, 1109 (одна тисяча сто дев’ять) грн. 84 коп. –пені, 335 (триста тридцять п’ять) грн. 52 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Мед" відмовити.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя           Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 03.03.11.