Рішення № 14413039, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/2301.03.11 За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»;

Про                    стягнення 445555,34 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Безносько С.М., представник, довіреність №1053 від 20.09.2010 р.;

Від відповідача:           Галаган М.С., представник, довіреність №72-10 від 12.11.2010 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р. порушено провадження у справі №18/23, справа призначена слуханням на 20.01.2011 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі були оголошені перерви: з 20.01.2011 р. до 08.02.2011 р., з 08.02.2011 р. до 24.02.2011 р., з 24.02.2011 р. до 01.03.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 400639,75 грн. (445555,34 грн. основного боргу + 17604,38 грн. інфляційних втрат), 36039,07 грн. пені, 8876,53 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 4455,55 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що відповідач належним чином виконав свої зобов’язання за договорами поставки, а тому з боку останнього відсутні ознаки порушення цивільного зобов’язання та прострочки оплати.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2008 р. між сторонами укладений договір поставки товарів та надання послуг №21148, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві у власність, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.1. додатку №1 до договору (угода стосовно умов торгівлі) від 01.01.2008 р. відповідач оплачує товари протягом 37 днів з дня отримання товарів у Торговельному центрі «Метро Кеш енд Кері».

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 383035,37 грн., що підтверджується товарними накладними, які додані до матеріалів справи.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, у зв'язку з чим з боку останнього станом на день подання позову до господарського суду утворилась заборгованість.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідач сплатив на користь позивача заборгованість у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №10916 від 18.01.2011 р. та №7699 від 04.02.2011 р. Відсутність заборгованості з боку відповідача також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 25.02.2011 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб’єктів підприємницької діяльності.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 36309,07 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами в укладеному договорі не передбачена відповідальність відповідача за прострочку оплати товару у вигляді сплати пені, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нараховані 17604,38 грн. інфляційних втрат та 8876,53 грн. трьох процентів річних з простроченої суми. Враховуючи ту обставину, що при нарахуванні інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми позивачем невірно визначений їх розмір, господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір зазначених сум, що підлягають стягненню з відповідача, а саме, 16087,49 грн. інфляційних втрат та 8563,20 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені обставини провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають; інші позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, з посиланням на те, що зобов’язання між сторонами є припиненими внаслідок зарахування зустрічних вимог не можуть бути прийняті господарським судом до уваги, у зв'язку з наведеним нижче.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; у даному спорі позивач не визнає існування своєї заборгованості перед відповідачем, що є необхідною умовою для зарахування зустрічних вимог, а тому у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»(інд. 02140, м. Київ, пр. П.Григоренко, 43, код ЄДРПОУ 32049199) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»(інд. 03039, м. Київ, пр. Науки, 3, код ЄДРПОУ 00333581) 16087 (шістнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 8563 (вісім тисяч п’ятсот шістдесят три) грн. 20 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 4076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 83 коп. витрат по сплаті держмита та 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В частині стягнення з відповідача основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання повного тексту рішення 09.03.2011 р.