Рішення № 14412892, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/454-46/34425.02.11

За позовомАкціонерного банку “Діамант”

До Відкритого акціонерного товариства “Автоводсервіс”

Простягнення 338645,86 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаБереговий І.В. представник за довіреністю від 30.08.2010 р.

Від відповідача Шумлянський В.І.- представник за довіреністю від 04.11.2011 р. 25.02.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 р. у справі № 48/454, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р., було задоволено позовні вимоги Акціонерного банку “Діамант” до Відкритого акціонерного товариства “Автодорсервіс” про стягнення заборгованості за угодою від 20.07.2009 р. про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. у справі № 48/454 скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва справу № 48/454 передано на новий розгляд судді Омельченку Л.В.

Ухвалою Господарського суду містка Києва від 04.08.2010 р. справу № 48/454 прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В., присвоєно № 48/454-46/344 та призначено до розгляду на 27.08.2010 р.

27.08.2010 р. представник позивача на виконання ухвали суду від 04.08.2010 р. надав пояснення по справі.

27.08.2010 р. представник відповідача подав через канцелярію суду клопотання про відкладення та зупинення розгляду справи до вирішення справи № 57/59.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2010 р. зупинено провадження у справі № 48/454-46/344 до вирішення справи № 57/59, що розглядається Господарським судом міста Києва та набрання судовим рішення у цій справі законної сили.

У грудні 2010 року від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, до якого приєднано копії рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 р. у справі № 57/59 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р., якою було припинено апеляційне провадження у справі № 57/59 у звязку з відмовою Відкритого акціонерного товариства “Автодорсервіс” від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. поновлено провадження у справі.

В судових засіданнях 21.01.2011 р., 04.02.2011 р., 18.02.2011 р., 21.02.2011 р. оголошувались перерви.

02.02.2011 р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 422719,61 грн., з яких 413036,07 грн. боргу та 9683,54 грн. пені.

18.02.2011 р. відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності у частині вимог про стягнення пені.

Позивач проти цієї заяви відповідача заперечив з підстав, зазначених у своїх поясненнях від 21.02.2011 р.

У судове засідання, призначене на 25.02.2011 р., зявилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити відповідно до заяви про уточнення позовних вимог. Представник відповідача частково заперечив проти позовних вимог, а саме в частині стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Автоводсервіс" та Акціонерним банком "Діамант" було укладено Договір фінансового лізингу транспортних засобів № 280 (далі - Договір лізингу).

Відповідно до пункту 1.1 Договору лізингу лізингодавець зобов'язався набути у власність транспортні засоби згідно визначеної лізингоодержувачем в пункті 1.2 цього Договору специфікації і передати їх у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Додатком № 1 до Договору лізингу передбачений графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до акту прийому-передачі від 30.05.2008 р. позивач передав відповідачу предмет лізингу (Додатком № 3 Договору лізингу).

20 липня 2009 року у звязку з простроченням відповідача між сторонами укладено угоду про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280.

Згідно умов вищевказаної Угоди між сторонами було розірвано Договір фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р. та встановлені зобовязання, за якими відповідач протягом одного календарного дня з дати підписання угоди передає позивачу згідно акту прийому-передачі транспортні засоби, що є предметом лізингу, та сплачує в термін до 15 вересня 2009 року прострочену заборгованість та пеню за період з 10 січня 2009 року по 20 липня 2009 року, що виникла за договором лізингу, до дати розірвання останнього, що разом становить 723212,68 грн.

За твердженнями позивача станом на 20.07.2009 р. борг відповідача по сплаті лізингових платежів становить 413036,07 грн.

Таким чином, позивач відповідно до заяви про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 413036,07 грн. боргу та 9683,54 грн. пені.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерний банк “Діамант” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Автоводсервіс” про стягнення заборгованості в сумі 869509,94 грн. за договорами фінансового лізингу транспортних засобів № 278 від 16.04.2009 р. та № 280 від 16.04.2009 р., а саме: заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 278 від 16 квітня 2008 року у розмірі 205 057, 71 грн., 7 904, 49 грн. пені, 132 949, 05 грн. штрафу та Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16 квітня 2008 року у розмірі 373 142,76 грн., пені в сумі 11 124, 06 грн. та штрафу в сумі 139 331,87 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2009 р. припинено провадження у справі № 34/263 у звязку з затвердженням судом мирової угоди, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство “Автоводсервіс” зобовязалося: до 20 червня 2009 року погасити перед Акціонерним банком “Діамант” суму основної заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 278 від 16 квітня 2008 року у розмірі 205 057,71 грн. та Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16 квітня 2008 року у розмірі 373 142,76 грн.; протягом 10-ти банківських днів після затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду м. Києва сплатити на користь Акціонерного банку “Діамант” витрати зі сплати державного мита у розмірі 8 695,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Крім того, відповідно до цієї мирової угоди Акціонерний банк “Діамант” звільнив Відкрите акціонерне товариство “Автоводсервіс” від обов'язку зі сплати пені в сумі 7 904,49 грн. та штрафу в сумі 132 949,05 грн., передбачених Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 278 від 16 квітня 2008 року та пені в сумі 11 124,06 грн. і штрафу в сумі 139 331,87 грн., передбачених Договором фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16 квітня 2008 року.

Проте, як свідчать матеріали справи відповідачем мирова угода виконана не була.

20 липня 2009 року сторони уклали угоду про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280.

Згідно умов вищевказаної Угоди між сторонами було розірвано Договір фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р. та встановлено зобовязання, за якими відповідач протягом 1 одного календарного дня з дати підписання угоди передає позивачу згідно акту прийому-передачі транспортні засоби, що є предметом лізингу, та сплачує в термін до 15 вересня 2009 року прострочену заборгованість та пеню за період з 10 січня 2009 року по 20 липня 2009 року, що виникла за договором лізингу, до дати розірвання останнього, що разом становить 723212,68 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.10.2010 р. у справі № 57/59 визнано недійсним п. 2.2. Угоди від 20.07.2009 р. про розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р., в частині наступних положень: "…за період з 10 січня 2009 року по 20 липня 2009 року…", "…та становить 723212,68 грн.", залишивши дійсними інші положення вказаного пункту.

У звязку із порушенням умов мирової угоди позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 869509,94 грн. заборгованості за мировою угодою.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.11.2010 р. № 34/41-27/314 позов Акціонерного банку “Діамант” задоволено повністю, вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Автоводсервіс” 869509,94 грн. заборгованості.

Таким чином, по справі що розглядається, позивач просить суд стягнути з відповідача 338945,86 грн. боргу, який розраховується як різниця між розміром заборгованості за лізинговими платежами та пені, які визначені п. 2.2 угоди про розірвання договору фінансового лізингу, та розміром заборгованості по лізинговим платежам по Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р. та пені, який був предметом спору у справі господарського суду міста Києва № 34/263 (723212,68 грн. 373142,76 грн. 11124,06 грн. = 338945,86 грн.).

02.02.2011 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 422719,61 грн., з яких 413036,07 грн. боргу за період з 07.04.2009 р. по 20.07.2009 р. та 9683,54 грн. пені, нарахованої за період з 06.05.2009 р. по 20.07.2009 р.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з довідки Акціонерного банку “Діамант”, станом на 24.02.2011 р. заборгованість Відкритого акціонерного товариства “Автоводсервіс” перед позивачем зі сплати лізингових платежів до дати розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р. за період з 07.04.2009 р. по 20.07.2009 р. складає 413036,07 грн.

Слід зазначити, що відповідач факт прострочення у відносинах з позивачем не заперечував, наявність боргу у сумі 413036,07 грн. належними засобами доказування не спростував.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, та враховуючи те, що за угодою про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р. сума боргу та період його нарахування відсутня у звязку з визнанням недійсним п. 2.2. цієї угоди відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2010 р. у справі № 57/59, а також зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку що стягненню підлягають 413036,07 грн. боргу.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 9683,54 грн. пені, нарахованої за період з 06.05.2009 р. по 20.07.2009 р.

Відповідно до п. 9.1 договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р. за несвоєчасну сплату лізингових платежів та/або комісії(й) за цим договором, лізингоодержувач (відповідач) сплачує лізингодавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії(й) за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 20 % від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобовязання.

Слід зазначити, що при звернені позивача до суду з позовом за цією справою ним не заявлялись позовні вимоги щодо стягнення пені, крім того, як вбачається з заяви позивача про уточнення позовних вимог, вимоги щодо стягненні пені ґрунтуються на положеннях п. 9.1 договору фінансового лізингу транспортних засобів № 280 від 16.04.2008 р., а не угоди про його розірвання від 20.07.2009 р., невиконанням зобовязань за якою обґрунтований позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається із заяви відповідача від 18.02.2011 р., останній просив суд застосувати позовну давність щодо стягнення пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вимоги в частині стягнення пені заявлені лише 02.02.2011 р., а отже с пропуском строку позовної давності.

Таким чином, зважаючи не те, що позовні вимоги щодо стягнення пені заявлені 02.02.2011 р., позивач пропустив строк позовної давності, тому позовні вимоги про стягнення 9683,54 грн. пені задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Автоводсервіс" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 45, ідентифікаційний код 16306563) на користь Акціонерного банку "Діамант" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, ідентифікаційний код 23362711) 413036 (чотириста тринадцять тисяч тридцять шість) грн. 07 коп. боргу, 4 130 (чотири тисячі сто тридцять) грн. 36 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 02.03.11