Рішення № 14412109, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/7323.02.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО”

доВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”

Третя особаОСОБА_1

про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Винокуров О.В.

Від відповідача Лата А.Ф.

Від третьої особи не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія “ВУСО” (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” (далі по тексту - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 02.02.2011 року.

В судове засідання 02.02.2011р. представники позивача та відповідача зявились.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав копію статуту, звіт про належну оцінку та довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати витребувані судом документи.

Клопотання судом задоволено.

Враховуючи неявку в судове засідання представника третьої особи та необхідність витребувати неподані суду документи, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 року розгляд справи відкладено на 23.03.2011р.

В судовому засіданні 23.02.2011 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно зясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»(правонаступником якого виступає Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО») і ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 009131-02-10-01 від 26.02.2008 р.

Відповідно п.1 договору № 009131-02-10-01 від 26.02.2008 р., предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Nissan Note, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п.4.1.1. договору № 009131-02-10-01 від 26.02.2008 р., вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 16.02.2009 року о 7 год. 30 хв., керуючи автомобілем “Мітсубісі” з державним номером НОМЕР_2 в м.Києві по вул. Петрівська алея ОСОБА_1 не витримав безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем Nissan Note, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Печерського районного суду від 19.03.2009 року, визнано ОСОБА_1виниим у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ЗАТ «СК «ВУСО»Nissan Note, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

З моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ «СК «ВУСО»виникло право вимоги до ВАТ «НАСК «ОРАНТА»по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 6299 грн. 22 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Печерського районного суду від 19.03.2009 року, визнано ОСОБА_1 виниим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1, застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Мітсубісі” з державним номером НОМЕР_2 в Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/ 8334684.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВВ/8334684 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “Мітсубісі” з державним номером НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1, транспортного засобу “Мітсубісі” з державним номером НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування)

Відповідно до Рахунку-фактури ТОВ «Фірма «Кий Авто»від 23.02.09 р. № 09022344, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 7042 грн. 26 коп. Згідно умов договору страхування ЗАТ «СК «ВУСО»сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 6299 грн. 22 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ЗАТ СК "ВУСО" у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування»на підставі заяви Страхувальника від 17.02.2009 р. та страхового акту № 2796-02 від 23.04.2009 р. Факт зазначеної виплати . підтверджується платіжним дорученням № 6531 від 23.04.2009 р.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до

Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 6299,22 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також державного мита покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд.75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “ВУСО” (83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул.Постишева, буд. 60, сьомий поверх, код ЄДРПОУ 31650052) з будь-якого рахунку виявлено державним виконавцем під час виконання судового рішення 6299(шість тисяч вісімсот девяносто девять)грн.22коп. боргу, 102,00 (сто дві)грн.00коп витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повне рішення складено 28.02.2011р.