Рішення № 14412071, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/627.01.11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"

про стягнення 3155, 57 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача не з’явились

від відповідача Назаренко М.М. –представник за довіреністю б/н від 21.06.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 3155, 57 грн., що становить заборгованість за договором № 08-06, збитків від інфляції в розмірі 230, 05 грн., 3% річних в розмірі 75 грн. та пені в розмірі 265, 67 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати за проведену позивачем роботу за договором № 08-06 від 11.04.2006 р. на виконання робіт з прокладання кабельних мереж з будівництвом трансформаторних підстанцій для енергозабезпечення на об’єкті: «Комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури с. Биківня у Деснянському районі міста Києва».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. порушено провадження у справі № 8/6, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.01.2011 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання призначене на 27.01.11р. представник позивача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору та надав документи на підтвердження погашення суми боргу.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

11.04.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (надалі –генпідрядник, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Київелектромонтаж" (надалі –підрядник, позивач) був укладений договір № 08-06 (надалі –договір), за умовами якого підрядник зобов’язується виконати за замовленням генпідрядника роботу з прокладання кабельних мереж з будівництвом трансформаторних підстанцій для енергозабезпечення на об’єкті: «Комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури с. Биківня у Деснянському районі міста Києва».

Відповідно до п. 1.3. договору вартість робіт визначається згідно з затвердженою робочою проектно-кошторисною документацією в поточних цінах (ДБН Д.1.1-1-2000 р.) Вартість робіт за договором динамічна та може змінюватися сторонами в процесі виконання робіт відповідно до домовленості та коригується сторонами при внесенні змін до проектно-кошторисної документації, зміни вартості трудових та матеріальних ресурсів, виходу нових нормативних актів, які впливають на вартість будівництва.

На виконання умов договору № 08-06 від 11.04.06 р. позивачем були виконані роботи по на загальну суму 2637, 60 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за жовтень 2006 року на суму 2637, 60 грн.

Позивачем, на виконання п. 3.6. договору відшкодовано послуги генпідряду у розмірі 2% від вартості виконаних робіт, що становить 52, 70 грн.

Проте, відповідачем повністю не були виконані зобов’язання за договором, а саме не було перераховано позивачу вищезазначеної суми грошових коштів.

Таким чином, за проведеним судом перерахунком, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент прийняття рішення становить 2584, 85 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 08-06 від 11.04.06 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судовому засіданні 27.01.2011 р. представник відповідача подав суду платіжні доручення № 600 від 26.11.2010 р. на суму 25684, 85 грн. на підтвердження здійснення погашення основного боргу за договором, № 26 від 21.01.2011 р. на суму 336 грн. та № 32 від 25.01.2011 р. на суму 2, 00 грн. на погашення витрат на державне мита та витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, відповідачем сплачено 2922, 85 грн., тобто спірні грошові кошти сплачені у повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі в частині основного боргу за договором № 08-06 від 11.04.06 р. та в частині судових витрат підлягає припиненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 265, 67 грн. пені, 230, 05 грн. інфляційних нарахувань та 75 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, ч.1 ст. 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 265, 67 грн. за період з 01.12.2009 р. по 01.06.2010 р. з суми заборгованості 2584, 85 грн.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.3. договору за несвоєчасне порушення строків оплати,передбаченої договором, генпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але загальна сума пені не повинна перевищувати 5% договірної вартості робіт

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Відповідно до положень договору (п. 4.3. договору) та проведеного судом розрахунку, заявлена позивачем сума пені підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 129, 25 грн.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 230, 05 грн. інфляційних нарахувань та 75 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 230, 05 грн. інфляційних нарахувань та 75 грн. відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми інфляційних нарахувань та відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 230, 05 грн. інфляційних нарахувань та 75 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 546, 549, 614, 625, 626, 837, 838 ЦК України, ст. 193, 199, 216, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 9-г, ідентифікаційний код 31169965) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж" (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, буд. 67, ідентифікаційний код 04012750) 230 (двісті тридцять) грн. 05 коп. інфляційних нарахувань, 75 (сімдесят п’ять) грн. відсотків річних, 129 (сто двадцять дев’ять) грн. 25 коп. пені.

В інший частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С.

Дата підписання рішення 15.02.2011 року