Рішення № 14412028, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/7025.02.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек», м. Одеса

до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь», м. Київ

про: стягнення боргу та штрафних санкцій –13 583 грн. 68 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Ткач О.С. - довіреність б/н від 01.01.2011; Відповідача:не з’явився

В судовому засіданні 25.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частину рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва подано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»про стягнення боргу та штрафних санкцій –13 583 грн. 68 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за поставлений Позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 було присвоєно справі № 61/70 та призначено її до розгляду на 25.02.2011.

Представник Позивача у судове засідання 25.02.2011 з’явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, призначене на 25.02.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвалу суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП.

Відповідно до положень ст.64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, –

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.2007 між сторонами у справі укладено Договір № 01-01-07/5 (надалі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник (Позивач) зобов’язався поставити та передати у власність Покупця (Відповідача), а Відповідач прийняти та оплатити засоби для пакування та обгортання харчових продуктів (товар), у відповідності з умовами даного Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 087 грн. 50 коп., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної, залученої до матеріалів справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Відповідно до п. 3.4 Договору сторони погодили, що Покупець зобов’язаний вартість поставленої партії товару шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (Позивача) протягом 21 (двадцяти одного) дня з моменту приймання товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з видатковою накладною уповноваженою особою покупця.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать що Відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 087 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 9 087 грн. 50 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Крім стягнення з відповідача основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 099 грн. 46 коп. пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане .

Відповідно до ч.1 п. 5.3 Договору встановлено, що за порушення строків оплати, передбачених даним Договором, Відповідач виплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. При цьому виплата пені не звільняє Відповідача від обов’язку оплатити Позивачу всю суму заборгованості.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені, що підлягає задоволенню, становить:

9 087,50 грн. * 24% * 182 (з 25.06.2008 року по 23.12.2008 року) / 366 = 1 084,54 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних за розрахунком суду в сумі 687 грн. 91 коп. та збитків від інфляції за розрахунком Позивача в сумі 2 708 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку Відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186, м. Київ, бульв. Чоколовський, буд.6; код 24362305) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек»(65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд.9, кв.16; код 30646815) 9 087 (дев’ять тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп. - основного боргу, 2 708 (дві тисячі сімсот вісім) грн. 08 коп. - збитків від інфляції, 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 91 коп. - відсотків річних, 1 084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 54 коп. - пені, 135 (сто тридцять п’ять) грн. 68 коп. - витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 73 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.М.Івченко

Дата підписання рішення: 01.03.2011