Рішення № 14412022, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/49017.02.11 За позовом                     Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів»Державного комітету України з державного матеріального резерву

До відповідача           Державного підприємства «Укррезерв»

Третя особа                     на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

                              Державний комітет України з державного матеріального резерву

Про                               зобов’язання передати товар та стягнення 412401,15 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Стетюра А.І. (за дов.)

від відповідача Попова О.О. (за дов.)

від третьої особи Глузманова М.П. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів»Державного комітету України з державного матеріального резерву до державного підприємства «Укррезерв»про зобов’язання передати зерно пшениці 4 класу врожаю 2007 року у кількості 317 тон та стягнення 159102,3 грн. за договором купівлі-продажу № 157 від 10.02.2010 р., а саме: 56251,65 грн. пені та 23299,5 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо поставки зерна за договором купівлі-продажу № 157 від 10.02.2010 р., у зв’язку з чим крім виконання обов’язку щодо поставки товару повинен сплатити передбачені договором штрафні санкції.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у наданому суду відзиві. Зокрема, не заперечуючи факту невиконання обов’язку щодо поставки зерна, відповідач посилається на те, що продаж зерна ним здійснювалась на виконання своїх обов’язків як комісіонера за договором комісії, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) «Крампер Груп», дане зерно було зерном державного резерву, і останнє (ТОВ «Крампер Груп») на надало нарядів на отримання зерна з державного резерву, що унеможливило поставку.

Відповідач звернувся з клопотанням про залучення до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державного комітету України з державного матеріального резерву та товариства з обмеженою відповідальністю «Крампер Груп».

Клопотання відповідача задоволено щодо залучення Державного комітету України з державного матеріального резерву та ухвалою суду від 18.11.2010 р. залучення до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державний комітет України з державного матеріального резерву.

Клопотання в частині залучення товариства з обмеженою відповідальністю «Крампер Груп»судом відхилено з підстав зазначених нижче.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зміну предмету позову. Оскільки в силу ст.22 ГПК України заява про зміну предмету позову може бути подана до початку розгляду господарським судом справи по суті, заява позивача не прийнята до розгляду.

Третя особа відзиву та пояснень по суту спору не надала. У судових засіданнях її повноважений представник пояснив, що відпуск зазначеного зерна здійснювався в порядку освіження матеріальних цінностей державного резерву, однак у зв’язку з досягненням рівня не знижувального запасу наряди на відпуск не були видані.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.02.2010 р. між державним підприємством «Укррезерв»(продавцем) та державним підприємством «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 157 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти і оплатити пшеницю державного резерву (далі - товар) на умовах ЕХW «Франко-склад»відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 та у відповідності з умовами даного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна одиниці та загальна вартість товару визначається в додатках, які після підписання обома сторонами є невід'ємною частиною даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що предметом купівлі є пшениця 4-го класу врожаю 2007 року у кількості 317 тон загальною вартістю 332850 грн..

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що покупець здійснює попередню оплату на підставі рахунку-фактури продавця в розмірі сто відсотків загальної вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, зазначений у реквізитах даного Договору до 16.02.2010 р..

Згідно з п. 3.3, 3.4 Договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту здійснення оплати, продавець надає покупцю накладну та довіреність на отримання оплаченої партії товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця після оплати товару (партії товару), що оформлюється відповідним актом приймання-передачі. В момент передачі продавцем покупцю накладної та довіреності, сторони підписують акт приймання-передачі товару (партії товару).

11.02.2010 р. покупець перерахував на користь продавця передплату в розмірі 332850,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 232 від 11.02.2010 р. (копія доручення у матеріалах справи).

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, оскільки передбачає зобов’язання однієї сторони передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), та зобов’язання покупця прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 654 ЦК України).

Укладення даного Договору відповідачем мало місце у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків комісіонера за договором комісії № 11/27-09к від 27.11.2009 р. (далі –Договір комісії), укладеним з ТОВ «Крампер Груп»як комітентом. За Договором комісії відповідач зобов’язався за комісійну винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Комітента, реалізацію пшеницю державного резерву. Договором комісії передбачено, що комісіонер від свого імені укладає договори купівлі-продажу товару (п. 2.1 Договору комісії), а комітент своєчасно зобов’язаний передавати на реалізацію товар для виконання комісіонером умов даного договору (п. 3.2.1 Договору комісії).

Відпуск пшениці здійснювався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про освіження матеріальних цінностей державного резерву у 2010 році», а ТОВ «Крампер Груп»було визнано переможцем аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що слідує зі службової записки третьої особи № 0.64/61 від 14.02.2011 р..

Освіження матеріальних цінностей є, в силу ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв», однією з підстав відпуску матеріальних цінностей з державного резерву, яке провадиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. Такий відпуск провадиться на конкурсних засадах. Кошти, отримані внаслідок такої реалізації, спрямовуються на придбання та закладення до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей.

У зв’язку з досягненням незнижувального запасу, третя особа не здійснила відпуск ТОВ «Крапмер Груп»317 тон пшениця 4-го класу врожаю 2007 року, у зв’язку з чим останнє, як комітент, не забезпечило відповідача, як комісіонера, зерном для передачі позивачу за Договором.

У той же час, договір комісії не належить до договорів, що мають представницьку природу. Комісіонер хоча і діє в інтересах комітента, у правовідносинах з третьою особою він виступає як самостійна особа і укладає договір від свого імені. Закон не покладає на комісіонера обов’язку повідомляти контрагента про те, що він діє в інтересах іншої особи і вчиняє правочин не для себе, а комітента.

З огляду на це, ч. 2 ст. 1016 ЦК України передбачено, що за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Отже стороною, що несе зобов’язання за Договором, є саме відповідач, а не ТОВ «Крампер Груп». З цих підстав відхилено клопотання відповідача про залучення згаданого товариства як третьої особи до участі у справі, оскільки рішення суду не вплине на правовідносини ТОВ «Крампер Груп»та відповідача за Договором комісії, тобто не вплине на права чи обов’язки ТОВ «Крампер Груп»щодо однієї зі сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

При цьому, факт невиконання зобов’язань ТОВ «Крампер Груп»щодо передачі зерна відповідачу, а також факт ненадання зерна третьою особою не є тими обставинами, з якими закон пов’язує настання факту припинення зобов’язань (глава 50 ЦК України), чи звільняє боржника від обов’язку виконання зобов’язання.

Предметом договору є зерно пшениці 4 класу, тобто товар, який визначений родовими ознаками. Виключно у зв’язку з неможливістю передачі товару, визначеного індивідуальними ознаками, закон (ст. 620 ЦК України) позбавляє кредитора права вимоги витребування даного товару, наділяючи його іншими способами захисту та відновлення порушеного права. У той же час, дані обмеження у виборі способу захисту не стосуються випадків щодо витребування товару, визначеного родовими ознаками, оскільки останній не є незамінним, а отже боржник не позбавлений можливості виконати свій обов’язок належним чином за рахунок іншого подібного майна.

Таким чином, стан виконання зобов’язань ТОВ «Крампер Груп»перед відповідачем має значення тільки в контексті відносин комісії, однак не має значення та не повинно впливати на стан виконання зобов’язань відповідача, як продавця, який діє від власного імені за Договором, оскільки останній не позбавлений можливості забезпечити виконання свого обов’язку поставки зерна за рахунок іншого подібного зерна, ніж те, яке повинно було бути йому передано як комісіонеру.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов’язання відповідача передати зерно підлягає задоволенню виходячи з родових ознак зерна - пшениці 4 класу у кількості 317 тон.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

В силу ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Судом встановлено, що сторони належать до державного сектору економіки.

За розрахунком позивача, який приймається судом як вірний до стягнення за період з 12.02.2010 р. по 30.07.2010 р. підлягає 56251,65 грн. пені та 23299,50 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати державне підприємство «Укррезерв»передати державному підприємству «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів»Державного комітету України з державного матеріального резерву зерно пшениці 4 класу в кількості 317 тон.

Стягнути з державного підприємства «Укррезерв»(01135, м. Київ, вул. Пестеля, 4, код 13677856) на користь державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів»Державного комітету України з державного матеріального резерву (65025, м. Одеса, Куліндорівський промвузол, код 05519327) 56251,26 грн. пені, 23299,50 грн. штрафу, 4124,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 01.03.2011 р..