Рішення № 14411785, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/2502.02.11 За позовомДержавного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відособленої структурної одиниці «Центральна електроенергетична система»

До відповідачаКомунального підприємства «Київпастранс»в особі відокремленого підрозділу служби енергетичного забезпечення

Простягнення 74600,80 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаРудакова О.В. (за дов.)

Кадиш Н.О. (за дов.)

Від відповідача Солодовнік О.С. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відособленої структурної одиниці «Центральна електроенергетична система»до комунального підприємства «Київпастранс»в особі відокремленого підрозділу Служба енергетичного забезпечення про стягнення 74600,80 грн. за договором № 126 від 22.05.2009 р. про технічне забезпечення електропостачання споживача, а саме: 63176,22 грн. основного боргу, 3906,61 грн. пені та 7517,97 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/25 та призначено її до розгляду на 17.01.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. розгляд справи відкладався на 02.02.2011 р., у звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.05.09 р. між державним підприємством національна енергетична компанія «Національна енергетична компанія «Укренерго»(власником мереж) та комунальним підприємством «Київпастранс»(споживачем) було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 126 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах, визначених відповідно схеми нормального режиму власника мереж на межі балансової належності зі споживачем, згідно з технічними умовами надання електричної енергії та рівнем дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги.

Згідно з розділом 2 Договору позивач зобов'язався забезпечувати технічну можливість для передачі відповідачу (споживачу) електричної енергії в межах 8292 кВт потужності на 2 класі напруги в обсягах, розрахованих відповідно до схеми нормального режиму позивача на межі балансової належності з відповідачем (споживачем), згідно з технічними умовами для даного споживача, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності

Згідно з пунктом 4.1.1 Договору відповідач зобовязався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 2 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії»та за технічне обслуговування електричних установок споживача відповідно до додатку «Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача».

Згідно з пунктом 7.13 Договору відповідач зобовязався вносити плату за перетікання реактивної електричної енергії виключно грошовими коштами на підставі рахунку, виставленого позивачем. Термін оплати становить до пяти банківських днів з дати отримання рахунку.

Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали додаток № 2 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», додаток № 3 «Звіт про обсяги перетікання реактивної електричної енергії та обсяги споживання активної електроенергії», додаток № 4 «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку для визначення надходження електроенергії», додаток № 5 «Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії», додаток №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», додаток № 7 «Повідомлення».

Як встановлено судом, за період з червня 2009 року по листопад 2010 року (включно) позивач надав відповідачеві послуги з технічного забезпечення електропостачання на загальну суму 66176,22 грн., що підтверджується актами про надання послуг, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за надані послуги розрахувався лише частково в сумі 3000,00 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 63176,22 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні та має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

09.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 025/920 про сплату заборгованості.

У відповідь на дану претензію відповідача надіслав позивачеві листа від 09.03.2010 р. № 133, в якому запропонував графік погашення заборгованості.

02.07.2010 р. позивач повторно надіслав позивачеві претензію № 025/2578 про сплату заборгованості в сумі 44858,47 грн., однак вказана претензія залишилась без відповіді та виконання відповідачем.

Факт неналежного виконання відповідачем умов Договору позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 63176,22 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. Договору, з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 8.2 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 2935,59 грн., за розрахунком позивача, наданим у судовому засіданні 02.02.2011 р.. Вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню частково за розрахунком позивача, наданим у судовому засіданні 02.02.2011 р., перевіреним судом. Заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням уточненого розрахунку суду не надано.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошових зобовязань за Договором, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню інфляційні збитки в розмірі 3945,77 грн., за розрахунком позивача, наданим у судовому засіданні 02.02.2011 р.. Враховуючи те, що позивачем не надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків, вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків підлягають задоволенню частково за розрахунком позивача, наданим у судовому засіданні 02.02.2011 р. та перевіреним судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 700,58 грн. витрат по оплаті державного мита та 221,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, рахунок 2600600012840 в КБ «Хрещатик», МФО 300670, код 31725604) в особі відокремленого підрозділу служби енергетичного забезпечення (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, рахунок 26009110111453 у Дегтярівському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300830, код 33261734) на користь державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відособленої структурної одиниці «Центральна електроенергетична система»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, рахунок 26003303242210 у Київській міській філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 322250, код 24361553) 63176,22 грн. основного боргу, 2935,59 грн. пені, 3945,77 грн. інфляційних збитків, 700,58 грн. витрат по оплаті державного мита та 221,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 28.02.2011 р.