Рішення № 14411764, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/1631.01.11 За позовом                    Приватного підприємства «Сана КО»

До відповідача          Державного підприємства «Укртрансфармація»

Про                              стягнення 106261,65 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Гудима І.Б. (за дов.)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося приватне підприємство «Сана КО» з позовом про стягнення з державного підприємства «Укртрансфармація»106261,65грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № УФЦ-64/09 від 19.11.2009 р., а саме: 90000 грн. попередньої оплати, 2226,58 грн. трьох процентів річних, 2250,00грн. інфляційних збитків та 11785,07 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. порушено провадження у справі 17/16 та призначено її до розгляду на 12.01.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2011р. розгляд справи відкладався на 31.01.2011р., у зв’язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних судом документів.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          19.11.2009 р. між державним підприємством «Укртрансфармація»(продавцем) та приватним підприємством «Сана Ко»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № УФЦ-64/09 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п.1.1) продавець передає у власність покупця медикаменти та медичні вироби (надалі - Товар) у кількості в асортименті і цінами, вказаними у видаткових та податкових накладних, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно і в повному обсязі оплатити Товар.

          Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума Договору становить 90000,00 грн.

          Покупець зобов’язується сплатити вартість товару шляхом передоплати 100% його вартості (п. 3.1 Договору).

          Пунктом 4.1. Договору встановлено, що продавець зобов’язаний передати у власність покупцю товар у строк не більше ніж 90 днів з дати передоплати покупцем 100% вартості замовленого товару.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 01.03.2010 р.. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0001142 від 16.11.2009 р. на суму 64558,00грн. на оплату товару –масок марлевих. За твердженням позивача, щодо купівлі товару на решту суми Договору в розмірі 25442,00 грн. сторони дійшли згоди в телефонному режимі.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 90000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1650 від 19.11.2009 р., № 1961 від 11.12.2009 р., оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач зазначений товар в обумовлені строки не поставив.

          Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Позивач рекомендованим листом надіслав відповідачеві претензією від 18.11.2010 р. № 5/18-11, в якій повідомив, що оплачений за Договором товар ним не отриманий та на даний час відпала необхідність в поставці товару, а тому позивач вимагав від відповідача повернення перерахованих коштів в сумі 90000,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Враховуючи те, що відповідач в установлені Договором строки товар не поставив, грошові кошти не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 90000,00 грн. обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних, інфляційних збитків та процентів за користування грошовими коштами слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, позивач здійснив передоплату за товар в повному обсязі 11.12.2009 р., а тому відповідно до умов Договору відповідач повинен був виконати свій обов’язок з поставки товару в строк до 11.03.2010 р..

Як встановлено судом, претензію від 18.11.2010 р. вих. №5/18-11 позивач надіслав 28.01.2011 р., що підтверджується довідкою поштового відділення №39, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Отже, станом на час розгляду справи, у суду відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення трьох процентів річних, інфляційних збитків та процентів за користування грошовими коштами.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 900,00 грн. державного мита та 199,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Укртрансфармація»(02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 60, рахунок 260013011058 в Дарницькому відділені № 5397, МФО 320553, код 01101329) на користь приватного підприємства «Сана КО»(65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 3, рахунок 26007010921900 у АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 31117042) 90000,00 грн. попередньої оплати, 900,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 199,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути приватному підприємству «Сана КО»(65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 3, рахунок 26007010921900 у АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 31117042) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1,00 грн., сплачене платіжним дорученням від 08.12.2010 р. № 2578, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 28.02.2011 р.