Рішення № 14411696, 18.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/2218.02.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»

Простягнення 67746,76 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаГаркавенко С.В., довіреність Д/07/2010/06/03-1 від 03.06.2010р.

від відповідачаФомін Г.А., довіреність №3 від 04.01.2011

Савченко Н.Т., довіреність №1 від 04.01.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд» про стягнення 67746,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1541864 від 01.06.2003 р.

Ухвалою суду від 30.12.2010р. порушено провадження у справі № 1/22 та призначено розгляд на 24.01.2011 р.

18.01.2011 позивач подав до канцелярії суду заяву про зміну підстав предмету позову.

24.01.2011р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача повідомив суд про те, що відповідач не є юридичною особою, та просив здійснити заміну неналежного відповідача на належного.

Суд задовольнив клопотання відповідача, внаслідок чого відклав розгляд справи на 18.02.2011 для здійснення заміни неналежного відповідача на належного ДП «Екос».

18.02.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову частково заперечили, а саме в частині нарахування штрафних санкцій, надали додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії від 01.06.2003р. № 1541864 (далі договір).

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобовязаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням КМДА.

На підставі п.2 додатку 4 до договору відповідач зобовязаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п.3 додатку 4 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобовязання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2009 по 01.12.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2010 становить 55123,60 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Пунктом 3.5 додатку 4 до договору передбачено, що за несплату теплової енергії до кінця розрахункового періоду, нараховується пеня на уму фактичного боргу у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України. Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 67746,76 грн. боргу, а саме: 55123,60 грн. основного боргу, 3480,57 грн. пені, 4490,52 грн. інфляційних втрат, 1398,84 грн. 3% річних, 3253,23 грн. штрафу та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення 55123,60 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення 3480,57 грн. пені, 4490,52 грн. інфляційних втрат, 1398,84 грн. 3% річних, 3253,23 грн. штрафу, проте суд вважає, що дана вимога підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 3.5 додатку 4 до договору за невиконання умов договору відповідачем, передбачено відповідальність у вигляді пені, проте її розмір умовами договору не визначено,

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Суд погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування пені у розмірі 3480,57 грн., 4490,52 грн. інфляційних втрат, 1398,84 грн. 3% річних, а тому вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимоги про стягнення 3253,23 грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано доказів того, що сторони у спірних відносинах віднесені в установленому порядку до державного сектору економіки.

До того ж, передбачені ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторони по справі погодили інший вид та розмір санкцій, ніж передбачено положенням ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України. У звязку з наведеним доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 677,55 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м.Київ, вул. Мечникова 20, код ЄДРПОУ 23739162) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 55123 (пятдесят пять тисяч сто двадцять три) грн. 60 коп. основного боргу, 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 57 коп. пені, 4490 (чотири тисячі чотириста девяносто) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 1398 (одну тисячу триста девяносто вісім) грн. 84 коп. 3% річних, держмито в розмірі 644 (шістсот сорок чотири)грн. 94 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 20 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 28.02.2011р.)