Рішення № 14411652, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/49416.02.11 За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»

Про                    стягнення 17250,79

                                                                                           Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача                    Демидас Д.А. (за дов.)

від відповідача          не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»штрафу в сумі 17250,79 грн. за договором поставки № 54 від 15.01.2010 р., який складається зі штрафу за поставку неякісного товару в сумі 7410,49 грн. та штрафу за несвоєчасну поставку товару в сумі 9840,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконання відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки товару, а також поставки товару неналежної якості.

Відповідач у судові засідання представників не направив, про день та час проведення останніх був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/494.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.01.2010 р. позивач та відповідач уклали договір поставки № 54 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався постачати позивачу плівку поліетиленову 1500х180 мкм (далі - товар), а позивач зобов’язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пунктом 2.1 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 25.01.2010 р. та додатковою угодою № 2 від 13.07.2010 р., сторонами погоджено найменування, кількість та ціна товару, який постачається за умовами Договору.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТ 10354-82. Підтвердженням якості зі сторони відповідача є сертифікат якості.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору 05.07.2010 р. відповідач за видатковою накладною № РН-871 поставив позивачу плівку поліетиленову 12ст (кг) 1500мм х 240мкм на загальну суму 37052,47 грн.

Якість вказаної плівки підтверджена сертифікатом якості плівки поліетиленової (марки СТ) (ГОСТ 10354-82) партія № 05/07-10, дата виготовлення 05.07.2010 р., виданим відповідачем. Згідно з вказаним сертифікатом ширина плівки становить 1500мм, товщина 240 мкм.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що приймання товару по якості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 14 Інструкції приймання продукції за якістю та комплектністю відбувається в точній відповідності з стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також з супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, яка була поставлена, а в акті вказується, які документи були відсутні.

Відповідно до п. 16 Інструкції, у випадку виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поставляється, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам, договору або даним, вказаним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Покупець зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що попереджують погіршення її якості.

Покупець також зобов’язаний викликати для участі у продовження приймання продукції та складання двохстороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов’язкових правилах або в договорі.

Як слідує з матеріалів справи, позивач листом № 141-СН від 07.07.2010 р. викликав представника відповідача для приймання спірного товару за якістю. Як слідує з письмових пояснень позивача, вказаний лист відповідачу було передано за допомогою факсимільного зв’язку.

Про факт отримання вказаного листа свідчить лист відповідача № 07/07-10/01 від 07.07.2010 р., в якому останній з посиланням на лист позивача з приводу поставки неякісної продукції повідомляє позивачеві про те, що спірна плівка відповідає вимогам ГОСТУ 10354-82 (товщина в межах мінімального допуску), а оскільки плівка виготовляється шляхом екструзії, то остання має нерівномірну товщину. Крім того, відповідач зазначає, що за рахунок літніх місяців та високої температури, яка стоїть в цеху при роботі обладнання, плівка не встигає охолонути, тобто стікає, що зменшує її товщину та просить прийняти поставлену плівку до використання у виробничому процесі.

Згідно з п. 20 Інструкції у випадку неявки представника виробника (відправника) за викликом у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов’язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якістю продукції, а перевірка якості товарів –експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження покупця (отримувача), при їх відмові надати представника або його неявці за викликом покупця (отримувача) перевірка проводиться в тому числі й в односторонньому порядку підприємством - отримувачем, якщо виробник надав згоду на одностороннє приймання продукції.

Як слідує зі змісту листа відповідача № 141-СН від 07.07.2010 р., останній не мав наміру направляти своїх представників для участі в перевірці якості спірної плівки, а також не заперечив, що вказана плівка є тоншою, ніж передбачена умовами Договору, а отже, в даному випадку суд погоджується з правомірністю прийняття позивачем спірного товару за якістю в односторонньому порядку.

Актом приймання плівки п/е 150ммх240 мм № 462-10 від 07.07.2010 р. зафіксовано, що товщина плівки, поставленої за накладною № РН-871 від 05.07.2010 р., становить 0,150/0,210 мм, в той час як товщина її має становити 0,240+/-20%.

Щодо посилань відповідача в листі № 07/07-10/01 від 07.07.2010 р. на те, що спірна плівка відповідає вимогам ГОСТУ 10354-82 (товщина в межах мінімального допуску), слід зазначити наступне.

Сертифікатом якості спірної плівки встановлено, що її товщина 240 мкм.

Умовами ГОСТУ10354-82 (п. 1.4) визначено, що при товщині плівки 240 мм, максимальне відхилення від номінальної товщини становить +/-20%, тобто в даному випадку 48 мм.

З викладеного слідує, що мінімальна товщина спірної плавки має становити 192 мм, в той час як актом зафіксовано її товщину 150 мм, що менше за мінімально можливе значення.

При цьому, посилання відповідача на те, що спірна плівка може бути використана за призначенням жодним чином не впливає на факт її невідповідності сертифікату якості.

Крім того, про факт неякісності спірної плівки також свідчить і те, що в подальшому вона позивачем відповідачу була повернута за видатковою накладною (повернення) № О-00000088 від 08.07.2010 р..

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем позивачу за умовами Договору товару неналежної якості, що є порушенням умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що у випадку поставки неякісного товару, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Загальна вартість спірної плівки, поставленої за видатковою накладною № РН-871 від 05.07.2010 р., становить 37052,47 грн., з огляду на що сума штрафу має становити 7410,49 грн.

Крім того, позивачем до стягнення заявлений штраф в сумі 9840,00 грн. за порушення строку поставки товару.

Згідно з п. 4.3 Договору строк поставки партії товару становить п’ять календарних днів з моменту подачі письмової заявки позивача.

Листом № 150-СН від 03.08.2010 р. позивач просив відповідача виготовити плівку поліетиленову рукав 1500х180 мкм в кількості 23000 м. п. до 12.08.2010 р..

З письмових пояснень позивача слідує, що вказаний лист відповідачу було направлено за допомогою факсимільного зв’язку. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачем позивачу товару, обумовленого зазначеним листом, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи жодних інших замовлень щодо зазначеної продукції, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем листа № 150-СН від 03.08.2010 р..

Як слідує з матеріалів справи, 10.08.2010 р. за видатковою накладною № РН-1111 від 10.08.2010 р. позивачу було поставлено лише частину з замовленої продукції в кількість 2500 м. п., решта ж була поставлена після закінчення встановленого Договору та листом № 150-СН від 03.08.2010 р. строку (видаткові накладні № РН-1196 від 16.08.2010 р., № РН-1400 від 15.09.2010 р., № РН-1415 від 16.09.2010 р. та РН-1499 від 27.09.2010 р.).

Відповідно п. 8.2 Договору у випадку порушення строку поставки товару, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф в сумі 10% від вартості недопоставленого товару.

Пунктом 2.1 Договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 25.01.2010 р. та додатковою угодою № 2 від 13.07.2010 р., визначено, що вартість плівки поліетиленової 1500х180 мкм в кількості 125000 м. п. становить 4,80 грн./м.п. з ПДВ.

Отже, загальна вартість недопоставленої продукції становить 98400 грн., з огляду на що штраф за її несвоєчасну поставку відповідно до п. 8.2 Договору становить 9840 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17250,79 грн. за договором поставки № 54 від 15.01.2010 р., який складається зі штрафу за поставку неякісного товару в сумі 7410,49 грн. та штрафу за несвоєчасну поставку товару в сумі 9840 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод полімерних матеріалів «Союз»(03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 136, код 32551563) на користь відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» (33017, м. Рівне-17, код 05607824) штраф за поставку неякісного товару в сумі 7410 (сім тисяч чотириста десять) грн. 49 коп., штраф за несвоєчасну поставку товару в сумі 9840 (дев’ять тисяч вісімсот сорок) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 51 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 О.Г. Удалова

Рішення підписано 28.02.2011 р.