Рішення № 14411411, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/1021.02.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доКомунального підприємства "ЖЕО-107" Голосіївської районної в м. Києві ради

простягнення 593 728,83 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Іваненко І.П.

від відповідача:Гришковець Л.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (надалі –"Компанія") в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "ЖЕО-107" Голосіївської районної в м. Києві ради (надалі –"Підприємство") про стягнення 593 728,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530115 від 01.11.2007 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 550 575,10 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у розмірі 31 465,57 грн. та 3% річних у розмірі 11 688,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів та невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 21.02.2011 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвал суду надала документи, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, заявила клопотання про зупинення провадження у справі.

Зазначене клопотання судом відхиляється, оскільки викладені відповідачем обставини не відповідають вимогам, передбаченим положеннями статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. між Компанією (постачальник) та Підприємством (споживач) було укладено договір №530115 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов’язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Додатком 2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком (п. 10 додатку).

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.01.2010 р. по 01.12.2010 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2010 р. становить 550 575,10 грн., підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію за період з червня 2009 р. по січень 2011 р. Спір виник у справі у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком 2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком (п. 10 додатку).

Заборгованість Підприємства перед АЕК "Київенерго" у розмірі 550 575,10 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 550 575,10 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 31 465,57 грн. та 3% річних у розмірі 11 688,16 грн., нараховані за період прострочення з лютого по листопад 2010 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за квітень, травень, червень та липень 2010 року, які мають від’ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 22 021,41 грн.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Компанії основного боргу у розмірі 550 575,10 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 22 021,41 грн. та 3% річних у розмірі 11 688,16 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "ЖЕО-107" Голосіївської районної в місті Києві ради (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 23/25; ідентифікаційний код 35509619) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 550 575 (п’ятсот п’ятдесят тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 10 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 22 021 (двадцять дві тисячі двадцять одна) грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 11 688 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп., державне мито у розмірі 5 842 (п’ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 25 коп. Видати наказ.

3.В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –23.02.2011 р.