Рішення № 14411261, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/2317.02.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоЖитлово-будівельного кооперативу "Хімік-7"

Простягнення боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 114960,59 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Цурка Н.О. –дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 р.

від відповідача Губанова К.Г. –дов. № 01 від 15.02.2011 р.

В судовому засіданні 17.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-7" (надалі - відповідач) 92248,27 грн. основного боргу, 17982,24 грн. інфляційних втрат, 4730,08 грн. 3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1220007 від 01.10.2000 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 року Києва порушено провадження у справі № 13/23, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 17.02.2011 року.

В судове засідання, призначене на 17.02.2011 року, з’явилися представники сторін, на виконання вимог суду надати витребувані документи по справі.

В ході розгляд справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач визнав наявність боргу та не заперечував проти задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 01.10.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (надалі - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Хімік - 7" (надалі - споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1220007 від 01.10.2000 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.2.1. Договору, позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 Договору, відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п. 3 Додатку 4 до Договору, який є його невід’ємною частиною, оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за Договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.01.2011 року складала 92248,27 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з січня 2008 року по січень 2011 року, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1220007 від 01.10.2000 року у сумі 92248,27 грн.

Враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 530, 629, 611, 610 ЦК України, 173, 174, 193 ГК України, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 92248,27 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем свої зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 17982,24 грн. інфляційних втрат та 4730,08 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за Договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 17982,24 грн. інфляційних втрат та 4730,08 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 92248,27 грн. основного боргу, 17982,24 грн. інфляційних втрат та 4730,08 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-7" (02218, м. Київ, просп.. Генерала Ватутіна, 10, код ЄДРПОУ 22893464) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 92248 (дев’яносто дві тисячі двісті сорок вісім),27 грн. основного боргу, 17982 (сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят дві),24 грн. інфляційних втрат, 4730 (чотири тисячі сімсот тридцять),08 грн. 3% річних, 1149 (одна тисяча сто сорок дев’ять),61 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 24.02.2011