Рішення № 14411191, 11.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 р. Справа № 5010/64/2011-26/3 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М.,

при секретарі судового засідання Каркузаєва Н. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача Акціонерного банку "Київська Русь"

вул. Хорива, 11-А, м. Київ

Івано-Франківської філії акціонерного банку "Київська Русь",

вул. Шевченка, 49, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення коштів у сумі 100 018, 86 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 - представник (довіреність №1071 від 16.09.10);

від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом (вх. №130/11 від 18.01.11) до Акціонерного банку "Київська Русь" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 125 518 грн. 62 коп., в тому числі 96 638 грн. 07 коп. основного боргу та 28 880 грн. 55 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.01.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.02.11.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.11 позовні вимоги підтримав.

Представником відповідача в судовому засіданні подано суду клопотання (вх. №1122/2011-с вх від 08.02.11) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею іншої справи, а саме справи №22/127 за позовом АБ "Київська Русь" до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди від 24.04.07, що розглядається господарським судом Івано-Франківської області. При цьому представник відповідача послався на свою заяву про уточнення позовних вимог у вказаній справі, в якій він просить розірвати договір оренди з 1 грудня 2010 року. Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши представників сторін, судом відмовлено у його задоволенні, про що вказано в ухвалі суду від 09.02.11, в зв'язку із його необгрунтованістю, оскільки відповідачем не подано доказів прийняття даної заяви судом. Відповідно до приписів ч.3 ст.653 ЦК України якщо договір змінюється або припиняється в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. На момент розгляду справи №5010/64/2011-26/3 договір оренди приміщення від 24.04.07 є дійсним, а відтак доводи відповідача, заявлені в клопотанні про зупинення провадження у справі є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 09.02.11 розгляд справи було відкладено на 24.02.11, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

Представники сторін в судове засідання 24.02.11 не зявилися.

В зв'язку з неявкою повноважних представників в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 10.03.11 на підставі ч.1 ст.77 ГПК України.

10.03.11 представник позивача в судове засідання з'явився та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.03.11 не з'явився, проте направив суду клопотання (вх. №1997/2011-с вх від 10.03.11) про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання повноважного представника.

В судовому засіданні 10.03.11 було оголошено перерву до 11.03.11, про що повідомлено представника позивача в письмовій формі під розписку та зобов'язано його здійснити перерахунок стягуваної суми пені відповідно до закону, оскільки обчислення пені, що заявлена до стягнення у позовній заяві є помилковим.

Представник позивача в судове засідання 11.03.11 після перерви з'явився та подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума позовних вимог становить 100 018,86 грн., з яких 96 638,07 грн. основної заборгованості та 3 380,79 грн. пені. Судом дана заява прийнята та долучена до матеріалів справи. Розгляд справи здійснюється судом виходячи з розміру позовних вимог зазначених у заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову чи доказів оплати боргу не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що 24.04.07 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі орендодавець) та Акціонерним банком "Київська Русь" (далі орендар) було укладено договір оренди приміщення (а.с.10, 11).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає орендарю за плату на певний строк на умовах цього договору у користування нежитлове приміщення першого поверху №2, площею 255,9 м. кв. та підвальне нежитлове приміщення №1, площею 170,3 м. кв., які розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 49.

Пунктом 2.1 договору за користування приміщеннями встановлюється щомісячна орендна плата в розмірі 4606 євро 20 євроцентів, що еквівалентно 31 644 грн. 59 коп. по курсу НБУ 6,87 грн. за 1 (один) євро станом на 23.04.07 без ПДВ.

29.07.07 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди приміщення від 24.05.07 (а.с.14), згідно з яким п.2.2 договору був викладений в іншій редакції, що передбачає сплату орендної плати не пізніше 2-го числа поточного місяця за місяць наперед. Оплата орендної плати за серпень 2007 року та усі наступні місяці здійснюється Івано-Франківською філією АБ "Київська Русь" самостійно в національній валюті України у безготівковому порядку, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок вказаний орендодавцем. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць змінюється прямо пропорційно змінам курсу Євро, встановленого НБУ на дату перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Проте, відповідач не виконав своїх зобовязань за договором, а саме, не вніс орендну плату за користування приміщеннями за грудень 2010 року - 47 950 грн. 54 коп. та за січень 2011 року - 48 687 грн. 53 коп.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, дійшов висновку про правильність нарахування позивачем заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 96 638 грн. 07 коп. за грудень 2010 року та за січень 2011 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 96 638 грн. 07 коп.

Відповідно до ст.178 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно із законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за порушення строків сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1% від орендної плати за місяць за кожен день прострочення платежу (а.с.11).

З огляду на вимоги ч.1 ст.ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст.43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом було зобов'язано представника позивача здійснити перерахунок позовних вимог в частині стягнення пені.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.03.11 було подано суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені за грудень 2010 року та січень 2011 року, яка становить 3380 грн. 79 коп.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений умовами укладеного договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення пені відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої судом, у сумі 3380 грн. 79 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.47 ГПК України, п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 "Про державне мито" слід повернути позивачу 256,00 грн. державного мита, сплаченого в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, ст. 82 -84 ГПК України, ст.ст. 178, 526, 629, ЦК України, ст.ст.193, 231, 343 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Акціонерного банку "Київська Русь" в особі Івано-Франківської філії акціонерного банку "Київська Русь" про стягнення коштів у сумі 100 018, 86 грн. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного банку "Київська Русь" (вул.Хорива,11А, м.Київ, код ЄДРПОУ 24214088) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) 100 018,86 грн., з яких 96 638,07 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 3 380,79 грн. пені, а також 1000,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) 256,00 грн. державного мита, що надійшло до Державного бюджету м.Івано-Франківська згідно квитанції №К18/1/12 від 18.01.2011, сплаченого в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кобрин О. М.

повне рішення складено 11.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Нижник О. Г. 11.03.11