Рішення № 14411086, 03.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 р.

Справа № П-20/162

Господарський суд Івано - Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Заступника прокурора м.Івано-Франківська,

вул.Гаркуші,9, м.Івано- Франківськ,76000,

в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради

вул.Грушевського,21 м.Івано-Франківськ,76000,

Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

вул. Б.Хмельницького,59А, м.Івано - Франківськ, 76000;

до відповідача 417 управління начальника робіт,

вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 188 718,86грн.- заборгованості, 51 349,52грн.- пені, 18 334,80грн.- інфляційних, 6 347,78грн.- 3% річних.

За участі представників сторін:

Від позивача: Федунишин Х.М. помічник прокурора,

(посвідчення №98 від 17.05.2007р.);

Бабій С.В., (довіреність №660-2/10 від 15.09.2010р.);

Від відповідача: Тарасюк О.В., (довіреність б/н від 15.02.11р.).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернувся до господарського суду Івано - Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з 417 управління начальника робіт, 188718,86грн.- заборгованості, 95324,79грн.- пені, 18334,80грн.- інфляційних, 6347,78грн.- 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву №1893/2011-с вх від 03.03.11р., в якій, зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені. Просить суд, стягнути з відповідача 188 718,86грн.- заборгованості, 51 349,52грн.- пені, 18 334,80грн.- інфляційних, 6347,78грн.- 3% річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї- небудь права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 р." від 13.08.08 р. № 01-8/482 зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені),

вказуючи при цьому на:

- неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами Договорів про постачання теплової енергії № 56 від 26.01.06р., №56 від 04.01.10р. зокрема п.5.8. Договорів, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію, що призвело до утворення заборгованості за період з листопада 2008р. по жовтень 2010р. в сумі 188718,86грн.;

- п.5.8. Договорів, згідно якого, відповідачу нараховано 51 349,52грн.- пені;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 18 334,80грн.- інфляційних, 6347,78грн.- 3% річних.

Представник відповідача подав суду заперечення на позовну заяву вх№668/11-с вх від 27.01.11р., в якому позов не визнає в повному обсязі. Однак в судовому засіданні 03.03.11р. позовні вимоги визнав частково. В частині стягнення 51349,52грн.- пені заперечив, при цьому нічим не обґрунтовуючи свої заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно, повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та 417 управління начальника робіт укладено Договір про постачання теплової енергії № 56 від 26.01.06р. та Договір про постачання теплової енергії №56 від 04.01.10р.

Згідно п.1.1. Договорів, виробник (позивач) зобов"язується постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в обсягах згідно додатку №1 до Договорів, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договорами.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Сума передоплати за енергію визначається у відповідності з очікуваним її споживанням наступному розрахунковому періоді і становить не менше 80% місячної вартості. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі висталених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду;- в платіжних дорученнях споживач повинен обов"язково вказувати номер договору та призначення платежу. За наявності заборгованості по даному договору, виробник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні платежу. Тільки після повного пагашення суми боргу, перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період (п.п.5.6.,5.7.,5.8. Договорів).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаних Договорів, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договорами. Даний факт підтверджують рахунки - фактури та реєстри рахунків та податкових накладних виставлених споживачеві - 417 управління начальника робіт за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., серпень 2010р., жовтень 2010р. (а.с.15-35, 56-76).

Однак, неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов Договорів, зокрема п. 5.8., який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з листопада 2008р. по жовтень 2010р. в сумі 188718,86грн.

Матеріали справи містять належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків від 17.01.2011р., з якого вбачається борг відповідача перед позивачем в сумі 188 718,86грн.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано (судове засідання 03.03.11р.) факт наявності заборгованості на використану теплову енергію в розмірі 188 718,86грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи)

Станом на 03.03.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір про постачання теплової енергії № 56 від 26.01.06р. та Договір про постачання теплової енергії №56 від 04.01.10р., укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 188718,86грн.- боргу за використану теплову енергію, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 18 334,80грн.- інфляційних, 6 347,78грн.- 3% річних (розрахунок міститься в матеріалах справи).

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб"єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору сплачують пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно п.5.8. Договорів з урахуванням протоку розбіжностей, у випадку несплати платіжних документів у терміни, обумовлені Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення до дня фактичної оплати. Пеня нараховується виробником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Таким чином, зважаючи на приписи п.5.8. спірних Договорів з урахуванням протоколу розбіжностей та вище зазначених норм права, позивачем правомірно нараховано відповідачу 51 349,52грн.- пені (розрахунок а.с. 94).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 188 718,86грн.- заборгованості, 51349,52грн.- пені, 18 334,80грн.- інфляційних, 6 347,78грн.- 3% річних, є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул.Гаркуші,9, м.Івано-Франківськ,76000, в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради Грушевського,21 м.Івано-Франківськ,76000, Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького,59А, м.Івано - Франківськ, 76000, до відповідача 417 управління начальника робіт, вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ, 76000, про стягнення 188 718,86грн.- заборгованості, 51 349,52грн.- пені, 18 334,80грн.- інфляційних, 6 347,78грн.- 3% річних - задовольнити.

Стягнути з 417 управління начальника робіт, вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ, 76000, (р/р26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76006, (код 03346058, р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 336161) - 188 718,86грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 86коп.) - заборгованості, 51 349,52грн. (п"ятдесят одну тисячу триста сорок дев"ять грн. 52коп.)- пені, 18 334,80грн.( вісімнадцять тисяч триста тридцять чотири грн. 80коп.) - інфляційних, 6 347,78грн. (шість тисяч триста сорок сім грн. 78коп.) - 3% річних.

Стягнути з 417 управління начальника робіт, вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ, 76000, (р/р26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) в дохід Державного бюджету ( отримувач: УДК в м.Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 2 647,51грн. ( дві тисячі шістсот сорок сім грн. 51коп.) - державного мита.

Стягнути з 417 управління начальника робіт, вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ, 76000, (р/р26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) в дохід Державного бюджету ( отримувач: УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача: 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 09.03.2011р.