Рішення № 14410928, 25.02.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 р.

Справа № П-14/50-28/8

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Клебан Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська

вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000

в інтересах держави - Міністерства освіти і науки України

в особі Вищого художнього професійного училища № 3

вул. Дудаєва, 35, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»

вул. Б. Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76007

про стягнення зайво виплачених коштів за надану теплову енергію

в сумі 32664 грн. 46 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Соломчак Д.В.- головний бухгалтер, довіреність №01-013/04 від 12.01.11

від відповідача: Бабій С.В. - юрисконсульт, довіреність №660-2/10 від 15.09.10;

В судовому засіданні приймає участь помічник прокурора

Федунишин Х.М., посвідчення № 98 від 17.05.07

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.10 у справі № П-14/50 за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави - Міністерства освіти і науки України в особі Вищого художнього професійного училища № 3 до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»про стягнення зайво виплачених коштів за надану теплову енергію в сумі 32664 грн. 46 коп. - в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 25.08.10 рішення господарського суду Івано-Франківської області скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.10 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.10 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.10 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.10 справу № П-14/50 передано на новий розгляд судді Кавлак І.П.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.10 призначено судове засідання на 12.01.11.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 32 664 грн. 46 коп., що отримані ним без достатньої правової підстави, внаслідок невірного застосування до позивача тарифу, як для категорії споживачів "бюджетні установи", замість тарифу "населення" та, відповідно, завищення тарифу на теплопостачання за період 01.01.05 - 30.04.06.

12.01.11, в зв»язку з неявкою та клопотаннями заступника прокурора м. Івано-Франківська та відповідача, розгляд справи відкладено на 27.01.11.

27.01.11 в судовому засіданні помічник прокурора подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з необхідністю витребування нових доказів та проведення звірки розрахунків між сторонами спору; судом витребувано: докази сплати позивачем зайвих грошових коштів за надану теплову енергію в сумі 32664 грн. 46 коп., додаток №5 до Акту Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 05.10.06; розгляд справи відкладено на 08.02.11.

За участі представників сторін та помічника прокурора в судовому засіданні оголошувались перерви 08.02.11 до 17.02.11, 17.02.11 до 22.02.11 та 22.02.11 до 25.02.11.

Представник прокуратури позовні вимоги підтверджує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що мешканці гуртожитку Вищого художнього професійного училища № 3, що знаходиться по вул. Дудаєва, 35 фактично відносяться до категорії споживачів "населення", відповідно відпуск теплової енергії юридичній особі, на балансі якої знаходиться гуртожиток, повинен відбуватися за ціною, як для населення (громадянам, що проживають в гуртожитку), а на всі інші потреби - як для інших категорій споживачів. Як стверджує представник прокуратури, Вище художнє професійне училище № 3 не повинно було сплачувати Відповідачу за отримані ним послуги по забезпеченню тепловою енергією приміщення гуртожитку плату вищу, ніж встановлена для населення в обласному центрі. В обгрунтування позовних вимог помічник прокурора посилається на факти, які викладено в Акті контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області № 03-21/12-15 від 18.05.2007 року та просить суд стягнути з відповідача 32664 грн. 46 коп. зайво сплачених коштів за теплопостачання.

Представник позивача позовні вимоги підтверджує в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на те, що в ході проведення контрольно-ревізійним управлінням в Івано-Франківській області ревізії виконання кошторисів і видатків передбачених на утримання Вищого художнього професійного училища № 3 було виявлено порушення, яке зафіксоване Актом № 03-21/12-15 від 18.05.2007, що призвело до зайвого сплачення за теплопостачання коштів в розмірі 32664 грн. 46 коп. Позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов (а.с. 18-21) та в судових засіданнях проти позову заперечує, мотивуючи тим, що при формуванні тарифів керувався рішеннями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 487 від 21.12.1999, № 361 від 20.08.03 (а.с. 24-26), №478 від 28.12.04. (а.с.28) та №167 від 31.05.05 (а.с. 30); рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 330 (а.с. 31) "Про врегулювання плати за проживання в гуртожитках", яким зобов"язано ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" нараховувати плату згідно тарифів для населення міста підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності за спожиті комунальні послуги мешканцями гуртожитків, які перебувають на їхньому балансі не відноситься до оскаржуваного періоду, оскільки прийнято 26.09.06. На думку відповідача, правильність застосування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 478 від 28.12.04 та № 167 від 31.05.05 перевірена Актом про перевірку порядку формування і застосування тарифів від 05.10.06 державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи помічника прокурора та представників сторін, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 29.11.10, вказівки якої в силу ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.07.05 між ДМП «Івано-Франківсьтеплокомуненерго»та Вищим художнім професійним училищем № 3 укладено договір № 653 про постачання теплової енергії (далі-Договір; а.с. 8-10).

Додатком № 1 до договору (а.с.11) сторони погодили перелік об'єктів, які знаходяться на балансі позивача та на які відповідачем постачається теплова енергія, в тому числі гуртожиток Вищого художнього професійного училища № 3.

Відповідно до умов договору виробник (відповідач) зобов’язується поставити споживачеві (позивачу) теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов’язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п.1.1. Договору).

Контрольно-ревізійним управлінням України в Івано-Франківській області проведено ревізію виконання кошторисів доходів і видатків, передбачених на утримання вищого художнього професійного училища № 3 м. Івано-Франківська за період з 01.01.05 по 01.04.07, за результатами якої встановлено порушення при нарахуванні плати за теплопостачання спожите мешканцями гуртожитку училища ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»за період з 01.01.05 по 01.10.06, зокрема, застосування тарифів як для категорії споживачів «бюджетна установа», а не категорія споживачів «населення». Вищезгадане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) державі на суму 32664, 46 грн.(а.с. 43, 54).

Результати перевірки відображено в акті № 03-21/12-15 від 18.05.07 (а.с.45-56).

Висновки, зроблені КРУ у вищезазначеному Акті стали підставою для звернення заступника прокурора з позовом до суду про стягнення з відповідача зайво виплачених коштів за надану теплову енергію в сумі 32664 грн. 46 коп.

Факт поступлення коштів в сумі 32664 грн. 46 коп. на рахунок відповідача досліджений судом, підтверджується представниками сторін в судовому засіданні, платіжними дорученнями (а.с.148-177), актом звірки розрахунків від 07.02.11, підписаним та скріпленим печатками сторін (а.с. 218). Кількість використаної гуртожитком Вищого художнього професійного училища № 3 теплової енергії в період з 01.01.05 по 30.04.06 та тариф, який застосовувався відповідачем для її оплати, що вказані у розрахунку суми позову, підтверджуються також наявними в матеріалах справи актами про обсяги використання теплової енергії та рахунками-фактурами на її оплату (а.с. 178-213).

Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955, передбачено три категорії споживачів: населення, бюджетні установи та інші споживачі, формування тарифу для яких здійснюється окремо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем таких послуг є фізична та юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, що являє собою результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з п. 22 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208, адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває гуртожиток, зобов’язана утримувати гуртожиток відповідно до встановлених санітарних правил, єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду, а керівники цих підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за правильну експлуатацію та утримання гуртожитків.

З огляду на викладене, споживачами житлово-комунальних послуг, у тому числі і послуг з теплопостачання, є мешканці гуртожитків, оскільки обов’язок по проведенню господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у цих приміщеннях відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил покладено на адміністрацію позивача, як виконавця таких послуг.

Пунктом 38 вказаного Положення передбачено, що плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають в їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги за ставками квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Оскільки проживання у гуртожитку не є обов’язковим для всіх студентів навчального закладу, які навчаються у ньому, та з врахуванням можливості поселення у гуртожиток інших осіб у випадках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 38, проживання у гуртожитку не є складовою освітніх послуг. Отже, відсутність укладених договорів між мешканцями гуртожитку та адміністрацією навчального закладу, на балансі якого знаходиться цей гуртожиток, не спростовує тієї обставини, що між ними існують правовідносини із чіткими правами та обов’язками як щодо умов та порядку проживання у гуртожитках, так і щодо оплати такого проживання.

З огляду на вищевикладене, громадяни, які проживають в гуртожитках, прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках. Відпуск теплової енергії забезпечується підприємствами комунальної теплоенергетики. Тому, відпуск теплової енергії юридичним особам, на балансі яких знаходяться гуртожитки, має відбуватися за тарифами, встановленими для населення. При цьому, факт укладення договорів між позивачем та відповідачем, як юридичними особами, не свідчить, що постачання теплової енергії на всі об’єкти позивача має здійснюватися за одним тарифом без урахування дійсних категорій кінцевих споживачів, якими є мешканці спірного гуртожитку.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у Постанові від 29.11.10 у даній справі та від 02.07.09 у справі № 6/91.

Заперечення відповідача, що при нарахуванні плати за надані послуги з теплопостачання гуртожитку у спірний період ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»керувалося рішеннями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, якими встановлено розміри відповідних тарифів, не заслуговують на увагу, оскільки органи місцевого самоврядування мають право лише встановлювати розміри тарифів, а не вирішувати питання розмежування категорій споживачів комунальних послуг. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВГСУ від 02.07.09 у справі № 6/91 ).

Щодо правильності застосування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 478 від 28.12.04 та № 167 від 31.05.05, які на думку відповідача перевірені Актом державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 05.10.06., суд дослідив наступне. Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області була проведена перевірка порядку формування та застосування тарифів на послуги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» за період з липня 2005 року по червень 2006 року, наслідки якої відображені в акті від 05.10.06. Предметом даної перевірки було питання порядку формування та застосування тарифів на послуги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго».

Зі змісту акту вбачається, що плата за послуги теплопостачання нараховується на підставі укладених договорів (додаток №5). При цьому в акті зазначено, що станом на 01.01.06 ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»укладено 635 договорів з юридичними особами на послуги теплопостачання, додаток №5 має характер лише переліку договорів, укладених відповідачем. Водночас, вищеназваним Актом не зафіксовано порушення застосування тарифів, порядку їх формування відповідачем та розмежування категорії споживачів комунальних послуг саме щодо позивача. Ухвалою від 27.01.11 зобов»язано відповідача подати суду додаток №5 до акту Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 05.10.06. Як стверджує відповідач, названий додаток відсутній на підприємстві в зв»язку з тривалим терміном що сплив після перевірки. За наведених обставин, висновків, які б суперечили висновкам суду названий акт не містить.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч.1 ст.11112 ГПК України, суд дійшов висновку, що доводи заступника прокурора про неправомірність застосування відповідачем при розрахунку вартості теплової енергії, поставленої гуртожитку Вищого художнього професійного училища № 3 за період з 01.01.05 по 30.04.06 тарифу, встановленого для категорії споживачів «бюджетні установи», що призвело до безпідставного отримання відповідачем протягом вказаного періоду грошових коштів внаслідок завищення тарифу на теплопостачання є обгрунтованими.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин та правових норм, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 32664 грн. 46 коп. як таких, що отримані відповідачем без достатньої правової підстави, внаслідок невірного застосування при оплаті позивачем послуг з постачання теплової енергії, що надавалися відповідачем гуртожитку Вищого художнього професійного училища № 3 в період з 01.01.05 по 30.04.06, тарифу на такі послуги, який встановлений для категорії споживачів «бюджетні установи», замість тарифу для «населення»є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82, 83-85, ч.1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави - Міністерства освіти і науки України в особі Вищого художнього професійного училища № 3 до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»про стягнення зайво виплачених коштів за надану теплову енергію в сумі 32664 грн. 46 коп. задовольнити.

Стягнути з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», вул. Б. Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76007 (код ЄДРПОУ 03346058) на користь Вищого художнього професійного училища № 3, вул. Дудаєва, 35, м. Івано-Франківськ, 76014 ( код ЄДРПОУ 02544313) - 32664 грн. 46 коп. (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят чотири)грн. 46 коп. зайво виплачених коштів за надану теплову енергію.

Стягнути з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», вул. Б. Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76007 (код ЄДРПОУ 03346058) в доход Державного бюджету ( отримувач: УДК у м. Івано-Франківську; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 326 (триста двадцять шість) грн. 64 коп. судових витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», вул. Б. Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76007 (код ЄДРПОУ 03346058) в доход Державного бюджету (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 20568100, р/р 31212264700002, банк- ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

повне рішення складено 02.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 02.03.11