Рішення № 14410927, 01.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р. Справа № 5010/5/2011-1/1

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.,

при секретарі судового засідання Липко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда -Трейдинг”

юридична адреса: 52500, вул. Миру, буд.29, кв.28, м.Синельникове,

Дніпропетровська область;

поштова адреса: 49083, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3.

про стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції в сумі

10 453 грн 90 коп, 307 грн 93 коп пені, та 3% річних в сумі

59 грн. 60 коп.

За участі представників сторін:

від позивача: Бурчак І.М., (довіреність № 27 від 30.12.10р., паспорт серія № НОМЕР_2 від 25.02.97р., виданий Івано-Франківським МУВС МВС).

Від відповідача представник не з'явився.

встановив: заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з врахуванням індексу інфляції в сумі 10 453 грн. 90 коп., 307 грн. 93 коп. пені, та 3% річних в сумі

59 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує. Подав суду заяву про збільшення позовних вимог у зв'язку із перерахунком пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат з урахуванням періодів здійснення проплат, згідно з якою просить стягнути з відповідача 10 401грн. 89коп. основного боргу, 372грн. 47коп. пені, 72 грн. 9 коп. 3% річних та 150грн. 47коп. інфляційних втрат. Дана заява судом прийнята.

За таких обставин, предметом спору є стягнення коштів в сумі 10 996 грн. 92 коп. з яких: 10 401грн. 89коп. основного боргу, 372грн. 47коп. пені, 72 грн. 9 коп. 3% річних та 150грн. 47коп. інфляційних втрат.

В обгрунтування заявленої вимоги позивач як на докази посилається на договір поставки №576-ІВФ від 06.08.10р., договір відступлення права вимоги від 23.02.10р., претензію від 24.11.10 № 202, видаткові накладні від 16.08.10р. № 892160810, від 17.08.10 № 891170810, виписку по особовим рахункам за 14.10.10р. та 01.11.10р., акт звірки взаємних розрахунків № 28624 від 30.09.10р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 16.02.11р. відповідачем одержана, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.37).

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суддя встановив наступне.

Між підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Арда” (постачальник) укладено договір поставки товару, за умовами якого постачальник зобов'язувався постачати (передавати) у власність покупця товар в асортименті, кількості та цінами вказаними у накладних, а покупець приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 4.2. договору оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати її поставки.

На виконання вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 14 401 грн. 89коп. Факт передачі підтверджується видатковими накладними від 16.08.10р. № 892160810, від 17.08.10 № 891170810 (а.с. 21-22), актом звірки взаємних розрахунків № 28624 від 30.09.10р. (а.с. 33), які належним чином засвідчені.

Вказані видаткові накладні містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи відповідальних осіб та печатки юридичних осіб, передбачені п. 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання та застосування типових форм первинного обліку, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 263 від 27.07.1998 р.

Згідно з виписками по особовим рахункам за 14.10.10р. та 01.11.10р. відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар в сумі 2 000, 00 грн. по кожному платежу всього на 4 000, 00 грн. (а.с. 31, 32).

23.11.10р. між ТзОВ “Торговий дім “АРДА” (первісний кредитор) та ТзОВ “Арда - Трейдинг” (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає новому, а новий набуває право вимоги у розмірі 10 401 грн. 89 коп., належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 576-ІВФ від 06.08.10р., укладеного між первісним кредитором та підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до п. 4 вказаного договору до нового кредитора також переходять усі права, які забезпечують зобов'язанння боржника.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТзОВ “Арда-Трейдинг” звертався до відповідача з вимогою № 202 від 24.11.2010 року сплатити суму боргу за отриманий товар.

Доказів оплати вартості товару в сумі 10 401 грн. 89коп. відповідачем суду не подано і на час розгляду справи в суді.

За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар у встановлені договором строки, жодних доказів у спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 10 401 грн. 89 коп. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.548 ЦК України передбачено, що неустойка може встановлюватись законом або договором.

Пунктом 6.6 договору сторони обумовили, що у разі несплати за поставлений товар протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної партії, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від простроченої суми за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з повторно поданим розрахунком (а.с. 39-40) відповідачу нараховано 372грн. 47коп. пені., 72грн. 9коп. 3% річних та 150грн.47коп. інфляційних втрат.

Первинно поданий позивачем розрахунок здійснений ним без урахуванням періодів погашення відповідачем заборгованості, а тому не може бути прийнятий судом як належний.

Разом з тим, розрахунок наданий у судовому засіданні 01.03.11р., проведений з дотриманням вимог законодавства, окремо за кожним простроченим платежем за кожний окремий розрахунковий період.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором поставки №576-ІВФ від 06.08.2010р. відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 372грн. 47коп. пені, 72 грн. 9 коп. 3% річних та 150грн. 47коп. інфляційних втрат та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 , 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг” 52500, вул. Миру, буд.29, кв.28, м.Синельникове, Дніпропетровська область (код 37029549) 10 401 (десять тисяч чотириста одна) грн. 89коп. основного боргу, 372 (триста сімдесят дві) грн. 47коп. пені, 72 (сімдесят дві) грн. 9 коп. 3% річних та 150 (сто п'ятдесят) грн. 47коп. інфляційних втрат, 109 (сто дев'ять) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 03.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сліпенчук Н.А. 03.03.11