Рішення № 14409714, 16.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2011 р.

Справа № 5/17-733-2011

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Юнікон»;

до відповідача: Одеської залізниці

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 12 601 102,02 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Комарова В.С. –довіреність №36 від 20.12.2010 року

Від відповідача: Белоусова С.В. –довіреність №165 від 04.01.2011 року

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Юнікон» ( далі –Позивач ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці ( далі –Відповідач ) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, а саме стягнення основного боргу у розмірі 12 335 408,47 грн., пені у розмірі 189 961,26 грн., трьох відсотків річних у розмірі 36 186,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов Договору поставки № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р., Специфікація № 1 до Договору № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р., Видаткова накладна № 2177-укпв від 25.11.2010р., Видаткова накладна № 1834-укпв від 28.10.2010р., Видаткова накладна № Юг01776 від 20.10.2010р., Видаткова накладна № 1605-укпв від 30.09.2010р., Видаткова накладна № Юг41554 від 27.09.2010р.,Видаткова накладна № 1430-укпв від 23.09.2010р., Видаткова накладна № 1525-укпв від 23.09.2010р., Довіреності на отримання ТМЦ № 045063 від 14.09.2010р., № 045122 від 27.09.2010р., № 045216 від 20.102010р., № 628288 від 24.11.2010р., Акти отримання-передачі №1 ОД/НХ від 30.09.2010р., № 3 ОД/НХ від 28.10.2010р., № 6 ОД/НХ від 25.11.2010р. підписані з боку обох сторін, замовлення на поставку продукції.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 1, 2, Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

Представник позивача надав до господарського суду Одеської області пояснення вих.№522-УДиИ/ЮрО від 15.03.2011 року (вх. №7819/2011 від 16.03.2011 року), в якому позивач звертає увагу на те, що у видаткових накладних: № 1525-укпв від 23.09.2010р., № 1430-укпв від 23.09.2010р., № Юг01776 від 20.10.2010р., № 1605-укпв від 30.09.2010р., № Юг41554 від 27.09.2010р. в реквізиті «Підстава»помилково вказано договір №ОД/НХ-10-1170/НЮ від 17.09.2010 року. Також позивач зазначає, що товар по видатковим накладним, оформлених з помилкою, видавався на підставі вищезазначених довіреностей, і саме в цих довіреностях вказано, що отримання матеріальних цінностей проводиться за договором №ОД/НХ-10-1171/НЮ.

У судовому засіданні від 16.03.2011 року, судом було поставлено питання до відповідача, щодо видаткових накладних в яких вказано: «на підставі договору №ОД/НХ-10-1170/НЮ від 17.09.2010 року». Відповідач підтвердив твердження позивача стосовно видаткових накладних, оформлених з помилкою та прийняття товару з посиланням на те, що між позивачем та відповідачем були підписані акти прийому-передачі за договором №ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010 року, що є підтвердженням поставки товару з боку позивача та прийняття товару з боку відповідача. Представник відповідача звернув увагу на те, що у актах прийму –передачі товару за договором №ОД/НХ-10-1171/НЮ вказані видаткові накладні, які оформлені з помилкою.

Також у судовому засіданні 16.03.2011 року представник відповідача надав усні пояснення, відповідно до яких проти позовних вимог приватного акціонерного підприємства «Юнікон»не заперечує.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 16.03.2011 року за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

17.09.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Юнікон» (Постачальник) та Одеською залізницею (Замовник) був укладений Договір поставки № ОД/НХ-10-1171/НЮ, згідно п.1.1. якого, Постачальник зобов’язується поставляти та передавати у власність Замовнику певну продукцію, товар, відповідно до Специфікації № 1, а Замовник зобов’язується приймати та оплачувати товар на умовах Договору.

Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною Договору ( п. 3.1. Договору ).

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок Замовника впродовж 30 робочих днів з моменту їх отримання у кількості визначеної у заявці. Товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад Замовника на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2000. При прийнятті товару представник Замовника зобов’язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному у рахунку-фактурі ( або накладній ), розписатися за отримання товару та видати представнику Постачальника довіреність, що підтверджує право представника на отримання партії товару.

Підтвердженням про одержання товару Замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін ( п. 9.5. Договору ).

Відповідно до п. 6.1. договору ціна товару визначається в специфікації.

Товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної ( п. 7.2. Договору ).

Відповідно до п. 11.2. Договору у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Як визначено у п. 16.2 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов’язань.

На підтвердження виконання зобов’язань за Договором поставки № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р. позивач надав суду Специфікацію № 1 до Договору № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р., Видаткова накладна № 2177-укпв від 25.11.2010р., Видаткову накладну № 1834-укпв від 28.10.2010р., Видаткову накладну № Юг01776 від 20.10.2010р., Видаткову накладну № 1605-укпв від 30.09.2010р., Видаткова накладна № Юг41554 від 27.09.2010р.,Видаткову накладну № 1430-укпв від 23.09.2010р., Видаткову накладну № 1525-укпв від 23.09.2010р., Довіреності на отримання ТМЦ № 045063 від 14.09.2010р., № 045122 від 27.09.2010р., № 045216 від 20.102010р., № 628288 від 24.11.2010р., Акти отримання-передачі №1 ОД/НХ від 30.09.2010р., № 3 ОД/НХ від 28.10.2010р., № 6 ОД/НХ від 25.11.2010р. підписані з боку обох сторін, замовлення на поставку продукції.

Неналежне виконання Одеською залізницею зобов’язань за Договором поставки № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для Публічного акціонерного товариства «Юнікон»звернутися до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд вважає, заявлені ПАТ «Юнікон»позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12 335 408,47 грн. такими, що відповідають дійсними обставинам справи та відповідно задовольняє їх з огляду на наступні положення законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, судом встановлено поставку позивачем товару, що підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 2177-укпв від 25.11.2010р., № 1834-укпв від 28.10.2010р., № Юг01776 від 20.10.2010р., № 1605-укпв від 30.09.2010р., № Юг41554 від 27.09.2010р., № 1430-укпв від 23.09.2010р., № 1525-укпв від 23.09.2010р. та акти отримання-передачі №1 ОД/НХ від 30.09.2010р., № 3 ОД/НХ від 28.10.2010р., № 6 ОД/НХ від 25.11.2010р. підписані з боку обох сторін та засвідчені їх печатками, неналежне виконання Одеською залізницею визначених за Договором № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р. зобов’язань щодо оплати у передбачених строках вартості отриманого товару, у зв’язку з чим позовні вимоги ПАТ «Юнікон»є обґрунтованими та підлягають судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов’язань в розмірі 186 961,26 грн., а саме 15 202,21 грн. за період з 17.12.2010р. по 25.02.2011р. за видатковою накладною № 1525-укпв від 23.09.2010р.; 9 195,11 грн. за період з 17.12.2010р. по 25.02.2011р. за видатковою накладною № 1430-укпв від 23.09.2010р.; 3 153,67 грн. за період з 18.12.2010р. по 25.02.2011р. по видатковій накладній та 455,32 грн. за період 22.02.2011р. по 25.02.2011р. за видатковою накладною № 2178-укпв від 25.11.2010р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1,3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Із змісту п.п.1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

У разі порушення строків оплати за поставлений товар, Замовник зобов’язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати ( п. 11.2. Договору ).

Наданий позивачем розрахунок пені, застосований з підстав невиконання відповідачем зобов’язань за договором № ОД/НХ-10-1171/НЮ від 17.09.2010р., на думку суду, здійснений належним чином, відповідно до чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути на його користь 3% річних та індекс інфляцій згідно до наданих розрахунків.

Судом було зроблено перевірка 3% річних та індексу інфляції відповідно до наданих позивачем розрахунків, та встановлено їх відповідність до чинного законодавства України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ПАТ «Юнікон», у зв’язку з чим підлягає стягненню з Одеської залізниці на користь позивача заборгованість, три відсотка річних та пеня у розмірі загалом 12 601 102,02 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 25500 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (650129, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315 р/р 26009000005 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801) на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон»(49005, Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, код ЄДРПОУ 23647276, р/р 26000241777100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Дніпропетровська, МФО 305653 ) 12 335 408 (дванадцять мільйона триста тридцять п’ять тисяч чотириста вісім) грн. 47 коп. заборгованості, 189 961 (сто вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят один) грн. 26 коп. пені, 36186 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 05 коп. три відсотка річних, 42546 (сорок дві тисячі п’ятсот сорок шість) грн. 24 коп., 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.03.2011р.

Суддя Погребна К.Ф.