Рішення № 14409525, 22.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11                                                                                           Справа№ 5015/1143/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Залізпром’’, м.Суми,

до відповідача : ДТГО ,,Львівська залізниця’’, м.Львів,

про : стягнення в сумі 31327,80 грн. богу.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : не з’явився;

Від відповідача: Кречетова Л.І-довіреність НЮ-61 від 01.03.11 р.

Представнику Відповідача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Відповідач подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Залізпром’’, м.Суми до ДТГО ,,Львівська залізниця’’, м.Львів, про стягнення 313227,80 грн. боргу.

21.03.11 р. Позивач подав клопотання в якому повністю підтримує свої позовні вимоги та просить задоволити їх в повному обсязі, без участі представника, за наявними документами.

22.03.11 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, якими повністю визнає наявність заборгованості в сумі 27096,00 грн. перед Позивачем за поставлені стакани чайні з логотипом ,,Львівська залізниця’’, згідно договору поставки від 30.03.2009 р. № Л/НХ-0948/НЮ. Зауважень щодо нарахувань пені в сумі 1788,07 грн., 3 % річних в сумі 682,49 грн. та інфляційних витрат в сумі 1761,24 грн. Відповідач немає.

Судом встановлено:

Відповідно до Договору поставки № Л/НХ-0948/ню від 30.03.2009 р. та Додакової угоди №1 від 30.12.2009 року до нього, між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Залізпром’’, м.Суми та ДТГО ,,Львівська залізниця’’, м.Львів, Позивач зобов’язався поставити та передати у власність Відповідачу Продукцію згідно Специфікації № 1 (стакан чайний), а Відповідач-прийняти та своєчасно здійснити оплату за неї.

Відповідно до п.6.1 Додаткової угоди № 1 від 30.12.2009 року, Покупець здійснює оплату за поставлений товар не пізніше 45 банківський днів після дати поставки товару.

За даним Договором Позивачем було поставлено товару на загальну суму 108891,00 грн. 00 коп.Відповідачем оплачено лише за частину цього товару, а саме, 81795,00 грн.00 коп. Заборгованість по оплаті за поставлений товар на день розгляду спору становить 27096,00 гривень.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими притензіями від 17.06.2010 року листом № 75, 10.08.2010 року, листом № 109 від 10.08.2010 року, 10.11.2010 року, про сплату суми боргу. Дані притензії Відповідачем залишено без розгляду.

19.11.2010 року Відповідач отримав притензію (лист від 10.11.2011 р.), про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

14.07.2010 року, листом № НХ-2114, Відповідач повністю визнав борг і зобов’язався сплатити за наявності фінансування, а також просив не застосовувати до нього штрафних санкцій.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представника Відповідача, прийшов до висновок, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.9.4. вищезазначеного Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості Товару. Пеня становить-1788,07 гривень 07 копійок.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов’язання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки № Л/НХ-0948/ню від 30.12.2009 р., в частині оплати за поставлений товар частково виконано. На день розгляду спору в суді сума основного боргу становить 27096,00 грн.,сума пені-1788,07 грн., сума 3% річних-682,49 грн., суму інфляційних збитків-1761,24 грн.,

Сума підлягає до стягнення сплаченого державного мита в розмірі 313.27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягає для стягнення з Відповідача .

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 546 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЗАЛІЗПРОМ’’(м.Суми, Ковпаківський р-н, вул.Тополянська, 28, ЄДРПОУ 34013391) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання ,, Львівська залізниця’’(м.Львів, вул Гоголя,1,79007, ЄДРПОУ 01059900) державного мита, в розмірі 313.27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн

3.          Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Довга О.І.