Постанова № 1440848, 21.01.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Станько Л.Л. Справа № 22а-596/08

Господарський суд Львівської обл. (№ 5/1018-13/157А) Рядок статзвіту № 23

Доповідач: Шавель Р.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Шавеля Р.М.,

суддів: Олендера І.Я. та Кушнерика М.П.,

при секретарі Соколовській А.С.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача: Черньової Н.Й., довіреність № 1-01/08 від 18.01.2008р.;

пред-ка відповідача: Задорожного І.В., довіреність № 12845/25/10-017 від 02.07.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпап” на постанову господарського суду Львівської обл. від 05.07.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпап” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

10.05.2007р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ “Торговий дім “Галпап” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова податкове повідомлення-рішення № 0000082320/0/1297 від 25.01.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ на суму 14819 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 7409 грн. 50 коп.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.5-7).

Постановою господарського суду від 05.07.2007р. в задоволенні позову ТзОВ “Торговий дім “Галпап” відмовлено за безпідставністю.

Постанова господарського суду мотивована тим, що згідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість” однією із обовязкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Включенню до податкового кредиту підлягають лише суми ПДВ, які сплачені до бюджету; це випливає із самої суті податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України, з поняття платника ПДВ як особи, яка зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Перевіркою податкового органу встановлено порушення позивачем вимог п.1.8, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2004 року на суму 14819 грн. (а.с.45-49).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ТзОВ “Торговий дім “Галпап”, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити.

Апелянт вважає, що встановлений факт відсутності декларування і сплати податкових зобовязань з ПДВ третьої особи, з якою позивач не мав жодних правових відносин, не може розглядатися як підстава для зменшення податкового кредиту підприємству.

Закон України “Про податок на додану вартість” не повязує право покупця на виникнення податкового кредиту з ПДВ із виконанням зобовязань щодо сплати ПДВ іншими платниками цього податку; не ставить право покупця на податковий кредит в залежність від дій третіх осіб, які колись реалізували товар продавцеві.

Натомість, в ході перевірки податковим органом не встановлено факту відсутності у ТзОВ “Торговий дім “Галпап” податкових накладних, що підтверджують суми податків, включені ним до складу податкового кредиту (а.с.53-57).

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається :

* або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

* або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.4.1. цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Личаківському районі м.Львова протягом 12.01.2007р.-16.01.2007р. проведено виїзну позапланову перевірку з питань розрахунків по ланках ТзОВ “Укрпродкомпанія” та ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” за червень 2004 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 10/23-0/22343278 від 16.01.2007р. (а.с.11-15).

На підставі вищевказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082320/0/1297 від 25.01.2007р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 14819 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 7409 грн. 50 коп. (а.с.10).

Із змісту складеного Акта перевірки слідує, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту за червень 2004 року ПДВ в сумі 14819 грн., що призвело до завищення суми податку, яка підлягає до відшкодування (зарахування в рахунок майбутніх платежів протягом трьох звітних періодів) за червень 2004 року на суму 14819 грн.

Цим Актом стверджується, що у вказаному звітному періоді на суму ПДВ 14819 грн. взаєморозрахунки між ТзОВ “Укрпродкомпанія” /постачальник/ та ТзОВ “Торговий дім “Галпап” /отримувач/ по поставках дитячого харчування підтверджені (І ланцюг), а на суму ПДВ 161280 грн. по взаєморозрахунках ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” /постачальник/ та ТзОВ “Укрпродкомпанія” /отримувач/ не підтвердилися (ІІ ланцюг), оскільки згідно письмових пояснень керівництва ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” податкова накладна № 80 від 31.05.2004р. на суму ПДВ 161280 грн. є відсутньою і не включалась до податкового зобовязання ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” в даному періоді. Тобто, вказана сума ПДВ не декларувалася і до бюджету не сплачувалась (а.с.11-15).

Аналізуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач на підставі п.7.5.1. п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після отримання податкових накладних ТзОВ “Укрпродкомпанія”, які засвідчують факт придбання платником податку товарів.

Представлені позивачем податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством (а.с.21-25).

Сама ж по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Підтвердженням сплати податку на додану вартість позивачем (покупцем) продавцям в ціні товару є платіжні доручення, надані позивачем, а тому його розмір підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів протягом інших податкових періодів (а.с.17-20).

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, він обґрунтовано відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не визнав податковий орган; постачальники були внесені до Єдиного державного реєстру, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальності за несплату податків продавцями, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджена правомірність включення ТзОВ “Торговий дім “Галпап” сум до податкового кредиту і бюджетного відшкодування, які визначені у податковій декларації з ПДВ за червень 2004р., при цьому позивач сплатив вартість придбаної продукції, в тому числі суму ПДВ, отримав належно оформлені податкові накладні.

Судом першої інстанції невірно прийнято до уваги покликання відповідача на необхідну умову бюджетного відшкодування сплату сум податку а додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача, оскільки така позиція не відповідає положенням пп.«а» пп.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки цією нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому звітному періоді постачальникам таких товарів.

Неправомірне непроведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності юридичної особи, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

З урахуванням вище наведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що вимоги позивача є підставними, через що позов підлягає до задоволення.

Оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно вимог ст.94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТзОВ “Торговий дім “Галпап” понесені судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпап” задоволити частково.

Постанову господарського суду Львівської обл. від 05.07.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпап” задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0000082320/0 від 25.01.2007р. про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 14819 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7409 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпап” 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Р.М.Шавель

Судді: І.Я.Олендер

М.П.Кушнерик