Ухвала суду № 1440812, 11.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

__________01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“11” грудня 2007 року Справа № А37/139

к/с № К-33831/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Маринчак Н.Є.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року

та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року

у справі № А37/139

за позовом Приватного підприємства “Вектра”

до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Вектра” (далі ПП “Вектра”) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі Нікопольська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 000242234/2/6310 від 22.02.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2395,41 грн. (1596,94 грн. основний платіж, 798,47 грн. штрафні санкції), № 0002432342/2/6311 від 22.02.2006 року, яким визначено зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3238,43 грн. (2158,95 грн. основний платіж, 1079,48 грн. штрафні санкції).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року позовні вимоги задовільнено.

Судові рішення обґрунтовані правомірністю віднесення витрат за спожиту електроенергію, питну воду, природній газ, послуги водовідведення, повязані з експлуатацією будівлі, що належить позивачу, але не рахується на його балансі,до валових витрат та податкового кредиту.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Нікопольська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нікопольською ОДПІ проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку ПП “Вектра”.

В ході перевірки встановлено, що позивачем до складу валових витрат включено вартість отриманих від комунальних служб послуг по постачанню електроенергії у розмірі 3698,42 грн., по отриманню питної води та послуг каналізації у розмірі 696,79 грн., по отриманню природного газу у розмірі 3589,73 грн., які повязані з експлуатацією будівлі за адресою м. Нікополь, вул. Микитинська, 26, що обліковується на бухгалтерському рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів” і не рахується на балансі ПП “Вектра”. В звязку з цим, з позиції податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість наданих послуг по постачанню електроенергії, питної води та природного газу на загальну суму 1596,94 грн. та занижено податок на прибуток на суму 2158,95 грн.

Зазначені порушення відображено у акті від 21.10.2005 року № 155/231.30059425, на підставі якого 22.02.2006 року винесено спірні податкові повідомлення-рішення № № 000242234/2/6310, 0002432342/2/6311, якими відповідно яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2395,41 грн. (1596,94 грн. основний платіж, 798,47 грн. штрафні санкції), та податку на прибуток у розмірі 3238,43 грн. (2158,95 грн. основний платіж, 1079,48 грн. штрафні санкції).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті. Пунктом 5.3 ст. 5 Закону наведено вичерпний перелік операцій, за якими витрати не включаються до складу валових витрат.

Абзацом 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та не спростовано Нікопольською ОДПІ витрати на електроенергію, питну воду, каналізацію, природній газ були повязані із забезпеченням діяльності будівлі, розташованої за адресою м. Нікополь, вул. Микитинська, 26. Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва від 19.02.2002 року, згідно з яким ПП “Вектра” придбало у власність зазначену будівлю; актом державної комісії про готовність завершеним будівництвом обєкта для експлуатації від 04.04.2003 року; дозволом № 010077 на початок роботи магазину та офісу ПП “Вектра” за адресою м. Нікополь, вул. Микитинська, 26; договорами про постачання електроенергії, транспортування газу, послуги водопостачання та водовідведення.

Отже, суди обґрунтовано дійшли висновку, що вся вартість спірних витрат підлягає включенню до складу валових витрат позивача.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі вартості придбаної електроенергії, газу, води, сплати за послуги водовідведення, повязані з експлуатацією будівлі, що належить позивачу, але не знаходиться на його балансі, оскільки таких обмежень при формуванні податкового кредиту законодавство не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року без змін.

Справу № А37/139 повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Г.К. ГолубєваСудді(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)О.В.Карась (підпис)А.О. Рибченко(підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно

В. секретар В.Б. Ликова