Постанова № 14406998, 16.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2011 року Справа № 2а-111/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Єретикової К.В.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 653,68 грн., -

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулася Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 653,68 грн.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 Луганської області, заборгованість по орендній платі на землю (податковий борг) в сумі 653,68 грн. у тому числі: 612,15 грн. за основним платежем, 14,59 грн. за штрафними санкціями та 26,94 грн. пені на рахунок 31118029700128, код платежу 13050306, одержувач УДК у Дубровицькому районі Рівненської області 23309415, банк одержувача ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позові зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, що знаходиться на податковому обліку у Дубовицькій МДПІ як платник орендної плати на землю, 30.01.2010 року подав податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, вх.№534, згідно з якою визначив податкове зобовязання в сумі 1846,82 грн.

Але, починаючи з серпня 2010 року самостійно визначена сума податкових зобовязань відповідачем не сплачувалась до бюджету, в наслідок чого по строку платежу 30.08.2010 року не сплачено 150,45 грн., по строку платежу 30.09.2010 року не сплачено 153,90 грн., по строку платежу 01.11.2010 року не сплачено 153, 90 грн., по строку платежу 30.11.2010 року не сплачено 153,90 грн. Загальна сума боргу станом на 16.12.2010 року становить 612,15 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання по орендній платі за землю до відповідача Дубовицькою МДПІ згідно податкового повідомлення-рішення №0017111740/0 від 20.08.2010 року застосовувались штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181), у сумі 14,59 грн. які станом на 16.12.2010 року не сплачені.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, що передбачено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181.

Відповідачем виставлені податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

На підставі ст.16 Закону 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня. Станом на 16.12.2010 року відповідачу нараховано пені по орендній платі за землю в сумі 26,94 грн., що підтверджується копією облікової картки.

Позивач зазначає, що на даний час суми, визначені платником податків у податковій декларації та податковою інспекцією є узгодженими, але у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу відповідача, яка становить станом на 16.12.2010 року у розмірі 653,68 грн.

20 січня 2011 року до суду надійшло клопотання позивача, в якому позивач просив адміністративну справу за позовом Дубовицької МДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 розглянути без участи представника МДПІ в порядку письмово провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, на направлену ухвалу про відкриття провадження заперечення на адміністративний позов не надав. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі наявних у справі доказів у судовому засіданні встановлено, що відповідач субєкт господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 11.02.2008 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області за адресою свого місце проживання: 93105, АДРЕСА_1 Луганської області. Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків (ДРФО) НОМЕР_1 (а.с. 5).

Суд також установив, що згідно довідки форми №4-ОПП від 11.07.2008 року №267 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 узятий на облік Державною податковою інспекцією у місті Лисичанську Луганської області 12.02.2008 року за номером №7794 (а.с. 6).

Згідно декларації від 28.01.2010 року суд установив, що 30.01.2010 року, вхідний номер №534, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області надана декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (а.с. 7-8), з вказівкою про розмір орендної плати у сумі 1846,82 грн. з розбивкою даної суми рівними частками по місяцям, а саме: січень - 153,92 грн., лютий - 153,90 грн., березень - 153,90 грн., квітень - 153,90 грн., травень - 153,90 грн., червень - 153,90 грн., квітень - 153,90 грн., липень - 153,90 грн., серпень - 153,90 грн., вересень - 153,90 грн., жовтень - 153,90 грн., листопад - 153,90 грн., грудень - 153,90 грн.

До декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 наданий додаток - «Відомості із договору оренди землі» (вх.№533 від 30.01.2010 року) згідно з яким суд установив, що дата укладання договору оренди 01.07.2009 року, строк дії договору оренди до 31.12.2010 року, місце укладання договору оренди Тулинська сільська рада, орендодавець Тулинська сільська рада, площа земельної ділянки 0,09 га, грошова оцінка земельної ділянки 61560,73 грн., розмір орендної плати 1846,82 грн. (а.с.9).

Згідно корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0017111740/0 від 20.08.2010 року (а.с. 9-а), суд установив, що даний документ виставлений фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, згідно з яким сума штрафу визначена на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання сплаченої з затримкою та складає 14,59 грн. за платежем «Орендна плата з фізичних осіб».

Згідно корінця першої податкової вимоги форми «Ф1» від 17.05.2010 року №1/154 (а.с. 10) суд установив, що даний документ Дубровицькою ОДПІ виставлений фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на суму податкового боргу за погодженим податковим зобовязанням станом на 17.05.2010 року за основним платежем у сумі 134,85 грн.

Згідно корінця другої податкової вимоги форми «Ф2» від 25.06.2010 року №2/211 (а.с.11) суд установив, що даний документ Дубровицькою ОДПІ виставлений фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на суму податкового боргу за погодженим податковим зобовязанням станом на 25.06.2010 року за основним платежем у сумі 288,75 грн.

Згідно зворотного боку облікової картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за платежем 13050552 «Орендна плата з фізичних осіб» станом на 16.12.2010 року (а.с.12-13), суд установив наявність у підприємця податкового боргу у розмірі 612,15 грн., а також штрафної санкції у сумі 14,59 грн. донарахованої 20.08.2010 року згідно податкового повідомлення-рішення №0017111740/0 від 20.08.2010 року, і пені по орендній платі за землю в сумі 26,94 грн.

Проте, суд не погоджується з обґрунтуванням правової позиції відповідача, оскільки по відношенню до Закону України від 21.12.2000 року №1281-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» спеціальним законом щодо земельних питань є Закон України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату на землю», відповідно до преамбули якого цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Тобто відносини в сфері земельних правовідносин регулюються спеціальним законодавством. Отже, саме ст.14 Закону України №2535-ХІІ «Про плату на землю» встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

На підставі наявних у справі доказів суд установив, що позивач у порядку, визначеному ст.14 Закону України №2535-ХІІ «Про плату на землю» самостійно обчислив суму податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2010 роки та до 1 лютого поточного 2010 року подав до Дубровицької ОДПІ, тобто податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки, податкову декларацію на поточний 2010 рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Тобто факт того, що позивач самостійно узгодив суми податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2010 рік є беззаперечним.

А тому, у звязку з необхідністю визначення моменту подання податкової декларації необхідно враховувати норму пункту «в» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181, де зазначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених пунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Також, абзацом третім п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 встановлено, що платник податку звільняється від обовязку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобовязання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обовязкового платежу).

Таким чином, аналізуючи зазначену норму пункту «в» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 суд прийшов до висновку, що нарахування штрафних санкцій в межах базового податкового періоду неприпустимо, так як повинно проводитись після закінчення податкового періоду. І дата відліку такого нарахування привязна до моменту граничного строку тобто після закінчення поточного року, в якому подано декларацію.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у відповідних розмірах суд установив, що застосування вказаної норми Закону №2181 є неправомірним, оскільки саме Законом України №2535-ХІІ «Про плату на землю» встановлений річний граничний термін сплати податкового зобовязання по податку за землю.

Станом на 16.12.2010 року податковий рік, як податковий період зі сплати земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності не закінчився, а значить у податкового органу були відсутні підстави вважати несплачені відповідачем в межах податкового періоду суми податковим боргом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Дубровицька ОДПІ необґрунтовано дійшли висновку про наявність у відповідача податкового боргу та про правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені за несвоєчасну сплату до бюджету задекларованих сум орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Крім того, відсутній акт перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання додержання вимог податкового законодавства, в той час як згідно Закону №2181 виданню податкового повідомлення-рішення передує перевірка платника податків на підставі якої контролюючий орган встановлює наявність підстав та розраховує податкове зобовязання.

Відповідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Позивач не надав суду акт перевірки як доказ обґрунтованого розрахунку податкового зобовязання відповідачу.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість своїх дій на підставах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1, заборгованості по орендній платі на землю (податковий борг) в сумі 653,68 грн. у тому числі: 612,15 грн. за основним платежем, 14,59 грн. за штрафними санкціями та пені 26,94 грн., не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи і не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 653,68 грн., відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 05 березня 2011 року.

Суддя Л.С. Качуріна