Постанова № 14406990, 10.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2011 року Справа № 2а-1309/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Жиленку Д.В.

за участю:

представник позивача: Муц Л.І.,

відповідач: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача отриману допомогу по безробіттю в сумі 4526,01 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 15.09.2008 була зареєстрована в Ровеньківському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу. У статусі безробітного перебувала з 22.09.2008 по 12.08.2009. У заяві від 22.09.2008 про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_2 . зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається, не є найманим працівником, не уклала договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах, не зареєстрована як фізична особа підприємець, не є членом особистого селянського господарства.

За період з 22.09.2008 по 24.06.2009 ОСОБА_2 нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 4526грн. 01 коп.

У грудні 2010року виявлено, що ця особа на дату отримання статусу безробітного була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. На момент звернення ОСОБА_2 із заявою. про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було внесено реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, ОСОБА_2 отримала статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних.

Відносно ОСОБА_2 прийняте рішення про повернення суми допомоги по безробіттю - 4526 грн.01 коп. за період з 22.09.2008 по 24.06.2009 (наказ по міському центру зайнятості від 13.12.2010 р. № 306).

До теперішнього часу відповідачем не повернуто центру зайнятості матеріальне забезпечення в сумі 4526,01грн.

Представник позивача під час судового засідання позов підтримав, додатково пояснив наступне. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ОСОБА_2 05.12.2006 внесено рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності (запис2); 28.12.2006 внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством (запис 3); 14.09.2009 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством (запис 4). Таким чином, ОСОБА_2 позбавилась статусу підприємця з 14.09.2009.

На дату реєстрації в Ровеньківському міському центрі зайнятості як такої, що шукає роботу - 15.09.2008 та на дату надання статусу безробітної 22.09.2008 вона відносилась до категорії зайнятого населення, про що не повідомила центр зайнятості.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. У раніше наданих запереченнях на позов ОСОБА_2 послалася на те, що з 05.12.2006 нею припинена підприємницька діяльність на підставі записів в реєстрі: запис 2 від 05.12.2006, запис 3 від 28.12.2006.

Позивач не звернув уваги на те, що в наданих ним документах в якості доказу прописано, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться у стані формування. У зв'язку з чим відомості станом на 30.11.2011 про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є неповними.

Відповідач вважає, що доказ з неповними даними, не може бути підставою для задоволення вимог позивача. Тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 21.01.2004 № 23890170000002971.

Згідно довідки з ЄДРПОУ Серії АД №497562 30.11.2006 державним реєстратором внесено запис 1: включення відомостей про фізичну особу-підприємця (а.с.7).

Згідно довідки з ЄДРПОУ Серії АД №497563 05.12.2006 державним реєстратором внесено запис 2: внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності (а.с.8).

Згідно довідки з ЄДРПОУ Серії АД №497563 28.12.2006 державним реєстратором внесено запис 3: внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством (а.с.8).

Згідно довідки з ЄДРПОУ Серії АД №497554 14.09.2009 державним реєстратором внесено запис 4: державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не повязано з її банкрутством (а.с.9).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 22 вересня 2008 року звернулася до Ровеньківського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю(а.с.5). Згідно вказаної заяви ОСОБА_2 вказано, що вона на час її подання не є найманим працівником, не уклала договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах, не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2 від 18.08.2009 відповідачу з 22.09.2008 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю (наказ від 22.09.2008 №НТ080922) (а.с.6).

Згідно наказу позивача від 17.08.2009 №НТ 090817 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.07.2009 у звязку із закінченням строку виплати відповідно до пп.13 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно довідки Ровеньківського міського центру зайнятості від 13.12.2010 ОСОБА_2 сума зайво нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю за період з 22.09.2008 по 24.06.2009 складає 4526,01грн. (а.с.13)

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу на виконання наказу позивача від 13.12.2010 №306 (а.с.14) було запропоновано добровільно внести на рахунок 37176974900059 в ГУДКУ в Луганській області, МФО банку 804013, код одержувача 24046930 кошти в сумі 4526,01 грн., витрачені на нього як на безробітного.

Станом на теперішній час відповідачем не повернуто центру зайнятості матеріальне забезпечення в сумі 4526,01грн.

Згідно ст. 1 Закону України «про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ст. 2. Закону України «про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при предявленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу визначає Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136 (далі Порядок №915)

Згідно п. 1.2 Порядку №915 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Згідно п. 1.2 Порядку №915 Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Згідно п. 13 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів.

Згідно п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 (далі - Порядок №232), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно п.7 Порядку №232 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач не підлягав визнанню безробітним, оскільки в період реєстрації в центрі зайнятості він мав статус фізичної особи підприємця є незмістовним з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб засновників субєкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, за рішенням суду.

Згідно ч.3 ст 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних тосіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.12.2006 по справі № 10/725пн припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, зареєстрованої управлінням економіки та комунальної власності виконкому Ровеньківської міськради 21.01.2004, реєстраційний №2523.

Згідно ст. 4-5 Господарського процесцального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що в період реєстрації відповідача в центрі зайнятості у ЄДРПОУ містився запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не повязано з її банкрутством внесено до ЄДРПОУ лише 14.09.2009.

Представником позивача не надано суду жодних доказів в підтвердження зайнятості відповідача з моменту реєстрації у центрі зайнятості до припинення виплати йому допомоги по безробіттю. Наявність у відповідача статусу підприємця під час реєстрації у центрі зайнятості не є належним доказом в підтвердження факту здійснення ним підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, оскільки відповідно до ст.4-5 ГПК України відповідач не мав передбаченої законом можливості здійснювати підприємницьку діяльність та відповідно отримувати прибуток.

Таким чином, позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2011 року.

Суддя С.В. Борзаниця