Постанова № 14406979, 09.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2011 року Справа № 2а-1408/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді ЦицюриО.О.,

за участю секретаря судового засідання Глазунової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 76761,96 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2011 року Державна податкова інспекція в Словяносербському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 76761,96 грн., в обґрунтування якого зазначив, що Комунальне підприємство «Відродження» засноване Лозівською селищноюРадою на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в України» рішенням сесії Лозівської селищної ради 25 скликання від 19.09.2006 №5/54, дата проведення державної реєстрації 19.10.2006, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13751020000000441, підприємство є юридичною особою та внесено до ЄДРПОУ. КП «Відродження» як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Словяносербському районі Луганської області з 23.10.2006 за №123. Станом на 07.02.2011 за КП «Відродження» рахується податковий борг в загальній сумі 76761,96 грн. та складається з основного зобовязання:

- 3021,77 грн. частково, за податковою декларацією з ПДВ від 20.04.2010 №4454;

- 4689,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 20.05.2010 №5827;

- 6062,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 18.06.2010 №6699;

- 6638,00 грн. за податковою декларацією від 12.07.2010 №7735;

- 6865,00 грн. за податковою декларацією від 18.08.2010 №9713;

- 7381,00 грн. за податковою декларацією від 16.09.2010 №10394;

- 8033,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 18.10.2010 №900313086;

- 7759,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 19.11.2010 №9005192559;

- 8647,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 20.12.2010 №9005722905;

- 10173,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 19.01.2011 №9006247433,

та пені в сумі 7493,19 грн., нарахованої відповідно до п.п.16.1.1 та п.16.1 ст.16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення заборгованості). На виконання вимог п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державною податковою інспекцією в Словяносербському районі Луганської області до відповідача були застосовані відповідні заходи, спрямовані на стягнення податкового боргу, а саме, направлені перша податкова вимога №1/212 від 01.11.2008 та друга податкова вимога №2/241 від 03.11.2008. Майно боржника знаходиться в податковій заставі згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер витягу №21346827, дата видачі 17.10.2008. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків відповідача КП «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області податковий борг з податку на додану вартість в сумі 76761,96 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив встановити порядок виконання постанови шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 76761,96 грн. згідно наданого графіка, а саме: з березня 2011 року по січень 2016 року по 1300,00 грн. щомісячно, у лютому 2016 року 1361,96 грн., у звязку з важким фінансовим становищем підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю «Індодяг» взято на облік у якості платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи Словяносербською районною державною адміністрацією Луганської області 19.10.2006 за реєстраційним номером № 1375102 0000 000411 (а.с.5), дата включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ 23.10.2006, та взято на податковий облік Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області в якості платника податків з 23.10.2006 за №467 (а.с.8).

Станом на 07.02.2011 за Комунальним підприємством «Відродження» Лозівської

селищної Ради Словяносербського району Луганської області утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 76761,96 грн. (який складається : з основного платежу - 69268,77 грн. та пені в сумі 7493,19 грн.), визначений останнім самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.04.2010 №4454; від 20.05.2010 №5827; від 18.06.2010 №6699; від 12.07.2010 №7735; від 18.08.2010 №9713; від 16.09.2010 №10394; від 18.10.2010 №900313086; від 19.11.2010 №9005192559; від 20.12.2010 №9005722905; від 19.01.2011 №9006247433 (а.с.9,13-32).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) КП «Відродження» подало до Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість за 2010 рік від 20.04.2010 №4454; від 20.05.2010 №5827; від 18.06.2010 №6699; від 12.07.2010 №7735; від 18.08.2010 №9713; від 16.09.2010 №10394; від 18.10.2010 №900313086; від 19.11.2010 №9005192559; від 20.12.2010 №9005722905; від 19.01.2011 №9006247433.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державною податковою інспекцією в Словяносербському районі Луганської області до відповідача були застосовані відповідні заходи, спрямовані на стягнення існуючого податкового боргу з податку на додану вартість, а саме, направлені перша податкова вимога №1/212 від 01.11.2008 (яка була отримана директором відповідача особисто 01.10.2008, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги) та друга податкова вимога №2/241 від 03.11.2008 (яка була отримана головним бухгалтером відповідача 03.11.2008 під особистий підпис) (а.с.10,11).

Майно боржника - КП «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області знаходиться в податковій заставі, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію №21346827, дата реєстрації - 17.10.2008. (а.с.12).

Однак зазначені заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 76761,96 грн. не сплатив, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та пені (а.с.34,35), у судовому засіданні повністю визнав адміністративний позов, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 76761,96 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають нормам Податкового кодексу України, а тому підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Розглядаючи заяву відповідача щодо встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача.

Як вбачається з довідки КП «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області №26 від 09.03.2011, станом на 01.03.2011 підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі. Так, за надані житлово-комунальні послуги населення заборгувало відповідачу 148972,71 грн., заборгованість УПСЗН в Словяносербському районі за надані житлово-комунальні послуги пільговій категорії населення складає 9987,51 грн., заборгованість КП «Відродження» перед УПФУ в Словяносербському районі Луганської області складає 67245,39 грн. (а.с.48).

З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 76761,96 грн., шляхом сплати податкового боргу рівними частинами з березня 2011 року по січень 2016 року - по 1300,00 грн. щомісячно, у лютому 2016 року 1361,96 грн., зобовязати Державну податкову інспекцію в Словяносербському районі Луганської області внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків - КП «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області з податку на додану вартість.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 76761,96 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 76 761,96 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят одна грн. 96 коп.) з рахунків Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області (ідентифікаційний код 34201901, місцезнаходження: 93745, Луганська область, Словяносербський район, смт.Лозівський, вулЛеніна, буд.7/а), відкритих в:

-Філії Словяносербського відділення ВАТ «Ощадбанк», с.Словяносербськ, МФО банку 364230, № рахунку 260033013640;

-ГУДКУ у Луганській області м.Луганськ, МФО 804013, № рахунку 37117100101001,

на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 76761,96 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят одна грн. 96 коп.) на розрахунковий рахунок №31118029700298, код казначейства 24046691, одержувач УДК в Словяносербському районі, МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області.

Встановити строки і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення Комунальному підприємству «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 76761,96 грн., шляхом його сплати рівними частинами з березня 2011 року по січень 2016 року - по 1300,00 грн. щомісячно, у лютому 2016 року 1361,96 грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в Словяносербському районі Луганської області внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Словяносербського району Луганської області з податку на додану вартість.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 березня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра